вступ до спеціальності

Одним із завдань цієї інституції є дослідницька робота у галузі збирання і опрацювання зарубіжної економічної інформації та підготовка аналітичних довідок на основі аналізу розвитку різних галузей економіки. При JETRO гуртуються різноманітні консультативно-аналітичні організації, наприклад, Асоціація консультативних фірм машинобудування і будівництва, Центр розвитку торгівлі, туризму та інвестицій у Південно-Східній Азії тощо.

У Росії у 2002 році створено аналогічну установу “Российское Общество профессионалов конкурентной разведки (РОПКР)”, яка здійснює дослідження у цій галузі та підготовку аналітичних матеріалів щодо діяльності інституцій різних галузей економіки. Генеральний директор компанії “Р-техно” і керівник сайту “Технології розвідки для бізнесу” [75] Р. Ромачев вважає, що формування конкурентної розвідки як інституту управління бізнесом в Росії тільки розпочинається, і, як свідчить практика, з кожним роком все більша кількість керівників усвідомлюють необхідність інформаційно-аналітичного забезпечення процесів ухвалення рішення.

2.2. Установи, що спеціалізуються на процесах консолідації інформації

Незалежні, недержавні громадські аналітичні організації, які в західному світі сприймаються як важливий елемент розвитку демократії, створюють аналітичні центри, які сприяють формуванню громадської, політичної, економічної, правової думки, політики урядів у галузі культури, екології, демографії та ін., істотно впливаючи на загальний розвиток суспільства.

За специфікою діяльності американські аналітичні центри можна поділити на дослідницько-видавничі, лобістські, правозахисні, культурологічні, цільові. За географічним спектром проблем, які вони розглядають, їх диференціація відбувається у такий спосіб: світові, загальнодержавні та регіональні, за політичними орієнтаціями: політично заангажовані (це Think Tanks при політичних

41

партіях і рухах); незалежні. На думку Дж. Стеварда, успішні аналітичні центри повинні об’єднати інтелектуальну складову з практичною досконалістю [73].

За даними Центру фундацій (The Foudation Center, Вашингтон), на забезпечення діяльності аналітичних центрів у 1999 році в США у вигляді пожертв надійшло 190 млрд. дол. Загалом у цій країні близько 1200 аналітичних центрів. Мозкові центри уряду США нараховують близько 5000 працівників і мають фінансування близько 1,5 млрд. дол. щорічно. При університетах працює майже 600 аналітичних центрів. Ще 600 є незалежними громадськими організаціями. Найвпливовіші центри працюють у Вашингтоні. Засновниками й опікунами аналітичних центрів є відомі політики.

Інститут підтримки демократії (National Endowment for Democracy), заснований у 1983 р., займається дослідженням політичних процесів у Латинській Америці, країнах Африки, Азії, Близького Сходу і пострадянського простору.

Інститут міжнародної економіки (Institute for International Economics) як приватна установа здійснює некомерційне і незалежне вивчення міжнародної економічної політики, економічний аналіз, займається дослідженням проблем глобалізації, перспективним прогнозуванням. Один із провідних проектів інституту – “Запобігання апокаліпсису (дві Кореї)” (http://www.iie.com).

Центр міжнародних приватних підприємств (Center for International Private Enterprise) займається питаннями реформу-

вання ринку та розвитку демократії, беручи участь у фінансуванні понад 90 проектів розвитку ринку. Пріоритетними галузями досліджень у країнах пострадянського простору можуть бути “молодь і бізнес”, “промислові регіони”, “корупція і шляхи її подолання” тощо (sedeane@cipe.org).

Аналітичний центр “Спадщина” (The Heritage Foundation) –

стратегічний дослідницький інститут з питань громадської політики. Зокрема Heritage Foundation розробив моделі пенсійної системи, модель американської економіки, модель родини. Ідея інституту – побудувати статистичну модель суспільства і забезпечити доступ до неї широкої громадськості. Фундація проводить

42

ряд аналітичних досліджень, з найвідоміших – щорічний “Indеx of Economic Freedom”, ”Політичні експерти 2000”, “Мандат на лідерство” (рекомендаційні матеріали для кандидатів у президенти США). Фундація має близько 200 працівників, 35–40 дослідників. Організація має унікальну систему фінансування, зокрема до 200 тис. меценатів, гроші яких (суми 20–40 дол.) залучаються шляхом листування. Майже 3000 спонсорів надають на потреби фундації по 1000 дол., а члени “Президентського клубу” – понад 1000 дол. Меценатам надається пріоритет у висвітленні питань, які їх цікавлять (http://www.heritage.org).

Інститут Брукінгс: Національний інститут передових досліджень займається аналітичними дослідженнями у галузі економіки, політики, законодавчої сфери та “третього сектора”, поєднуючи академічні та громадські стратегії, відстежує ситуацію і розвиток аналітичних центрів у світі (http://www.brookings.org).

САТО-Institute – одна з провідних дослідних неполітичних організацій у Вашингтоні – досліджує проблеми економіки, видає книги, журнали, проводить конференції. Приклад значних досягнень – публікація книги “Глобальний капіталізм”. САТО пропагує мінімальне втручання у “нові демократії” на теренах колиш-

нього СРСР та співпрацює з The Ukrainian Cеnter for Independent Political Research (1991). (http://www.сato.org).

Інститут міста (The Urban Institute) – некомерційна організація, яка з 1968 р. зосереджує увагу на проблемних питаннях розвитку суспільства, зокрема проблемі забезпечення житлом, демографії, експертному обслуговуванні (http://www.urban.org).

Центр міжнародного приватного підприємництва (Center for International Private Enterprise (CIPE) діє при торговій палаті США з 1983 року і надає консультаційну підтримку організаціям, які сприяють розвитку приватного підприємництва у всьому світі. Діяльність CIPE фінансується Національним фондом підтримки демократії та Агентством з міжнародного розвитку США, Світовим банком та деякими корпораціями (IBM, Coca-Cola) і приватними фондами (The Pew Charitable Trusts). Гранти надаються бізнесовим організаціям, НДО, дослідницьким центрам через свої представ-

43

ництва в Угорщині, Єгипті, Росії. Серед партнерів в Україні – Український незалежний центр політичних досліджень, асоціація

“Інфобізнес” та ін. (http: www.cipe.org, E-mail: cipe@cipe.org).

Крім того, в США діють центри, що виконують консультативні функції, зокрема для грантодавців і між грантодавцями, а також розробляють питання створення грантів. Зокрема, Центр фундацій (The Foudation Center) займається збиранням, аналізом та поширенням інформації про фундації, корпоративне надання грантів (http://www.fdncenter.org).

Рада фундацій (Counсil of Foudations) об’єднує близько

2000 організацій-грантодавців у всьому світі. Основна діяльність пов’язана з різноманітною інформацією щодо грантів.

Низка аналітичних центрів займаються поширенням у США аналітичної інформації про Україну. Серед них провідні позиції займає Українська національна інформаційна служба (Ukrainian National information service – UNIS) – некомерційна і недер-

жавна інституція збирання інформації, проведення досліджень та поширення інформації про Україну в США, зокрема організація і проведення у 2000 р. конференції “Прагнення України до зрілої державності” (80 доповідей). Інтернет-адреса: http://www.ucca.org/ index.html.

Ще одна аналогічна інституція Фундація Україна–США (US-Ukraine Foundation) – недержавна, некомерційна організація – з 1991 року займається сприянням розвитку демократії, реформуванню вільного ринку та охороні прав людини в Україні. Визначними програмами US-Ukraine Foundation є заснування, забезпечення діяльності Інституту ім. П. Орлика (Київ) та підтримка кредитних спілок в Україні.

Для ефективного формування консолідованих інформаційних ресурсів в Україні розпочалося створення відповідних аналітичних структур. Інформаційно-аналітичні служби (підрозділи) стали створюватися в структурі органів влади, у міністерствах і відомствах, в органах ЗМІ, у сфері бізнесу, при політичних партіях і рухах. Загальною відмітною рисою цих служб є органічна інтегрованість у відповідні сфери діяльності, функціональний і

44

організаційний симбіоз з їхніми соціальними інститутами і конкретними організаціями, інформаційний супровід керування у відповідних сферах.

Разом з тим, консолідована інформація не є лише ще одним новим організаційним різновидом вищезгаданих служб. Її сутнісна, базова функція, статус як наукової галузі принципово відрізняється від тих завдань, що вирішують в інформаційному просторі ці служби. Вона покликана із використанням всіх можливостей, активно оперуючи інформаційними ресурсами – розробляти технологічні засади створення інформаційного продукту, виконувати якіснозмістовне перетворення інформації, функціонально перетинаючись в цьому плані з науковою (виробництво нового знання) і управлінською (розроблення варіантів рішень, сценаріїв) діяльністю.

Розгорнула роботу громадська організація “Спілка аналітиків та Професіоналів Конкурентної Розвідки”, створена фахівцями Харківського національного університету радіоелектроніки. Згідно зі Статутом спілки, її мета полягає у сприянні становленню та визнанню нової професії – фахівець з конкурентної розвідки, створенні засад професійного розвитку галузі конкурентної розвідки, а також консолідації фахівців, що професійно займаються конкурентною розвідкою і фахівців інших сфер діяльності, що цікавляться теорією і практикою конкурентної розвідки. Спілка налагоджує співпрацю з міжнародними і зарубіжними організаціями аналогічного профілю з метою обміну інформацією, досвідом у галузі конкурентної розвідки та аналітично-інформаційних технологій, а також бере участь у розвитку нормативно-правової бази, що надає юридичні і соціальні гарантії професійної діяльності фахівців конкурентної розвідки та забезпечує членам Спілки доступ до світової спільноти професіоналів конкурентної розвідки (SCIP) шляхом участі в міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах, лекціях, бізнес-клубах, колоквіумах. Спілка організовує індивідуальні та групові поїздки, сприяє спілкуванню та обміну досвідом між фахівцями конкурентної розвідки різних країн.

Згідно із статистикою, поданою Вікіпедією, станом на 1 лютого 2005 р., за даними Інтернет-проекту “Мережа аналітичних

45

центрів України” [81], в Україні діяло близько 115 “мозкових центрів” [79]. Серед них найбільше діяло у Києві (67), Львові (32), Донецьку (28), Харкові (23). В інших містах їх кількість була значно меншою і переважно не перевищувала 10. До найбільших належить Міжнародний центр перспективних досліджень, заснований в 1993 р. для сприяння розвитку демократичного суспільства та ринкової економіки в Україні, європейській інтеграції України та здійснення аналітичних досліджень економіки України, прогнозування розвитку та оцінки можливих ризиків.

Успішно діє Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова, який здійснює дослідження в таких сферах, як внутрішня політика; соціально-економічний розвиток України; енергетика; державне управління; міжнародна економіка; зовнішня політика; національна безпека і оборона; військове будівництво; міжнародна і регіональна безпека; миротворча діяльність. Це одна з найдосвідченіших інституцій в Україні, яка виконує дослідницьку роботу в провідних наукових установах та органах державної влади.

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика працює з 1993 р. і здійснює моніторинг державного самоуправління та місцевого самоврядування, громадянського суспільства, національної безпеки, прав людини та національних меншин, охорони довкілля.

Інститут трансформації суспільства (інститут О. Соскіна), заснований у 1994 р., проводить дослідження в галузі економічних реформ, політичної трансформації суспільства, соціології, державного управління і національної безпеки, геополітики.

Центр інновацій та розвитку, заснований у 1996 р., спрямовує діяльність на розвиток “третього сектору” в Україні.

Прогнозно-аналітичний інформаційний центр УкрІНТЕІ (ПАІЦ УкрІНТЕІ) [85] проводить наукові дослідження і підготовку на їх основі прогнозно-аналітичних інформаційних матеріалів, здійснює цілеспрямовані соціологічні дослідження, прогнозноаналітичне забезпечення розробки та реалізації державної політики науково-технічного та інноваційного розвитку України.

46

Працює низка регіональних установ: Політологічний центр “Генеза” у Львові, Український культурологічний центр у Донецьку, Кримський центр незалежних політичних дослідників та журналістів.

Аналітичні центри розпочали виникати як структурні підрозділи бібліотек [35]. Зокрема при Національній бібліотеці України ім. Вернадського з 1992 р. діє як окремий структурний підрозділ “Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ)”, “орієнтований на зміцнення співробітництва з органами державної влади України” [80].

Як зазначає керівник СІАЗ В. Горовий, підрозділ виник “у процесі становлення нової української держави”, коли “в бібліотечній сфері з’явилися суттєві проблеми, прямо пов’язані із суспільною затребуваністю, новими умовами діяльності, що потребували нестандартних рішень”, і був підтриманий Президією Національної Академії наук України. На цей структурний підрозділ покладалося завдання підготовки власної інформаційно-аналітич- ної продукції, налагодження інформаційних механізмів для забезпечення діяльності владних структур усіх рівнів, вивчення особливостей розвитку демократичних процесів в українському суспільстві. Аналогічні центри виникали у Парламентській бібліотеці України, в Миколаївській, Одеській обласних книгозбірнях та деяких інших бібліотеках.

Діяльність “мозкових центрів” надає сильну підтримку та є важливим чинником на шляху до демократичних перетворень, подаючи інформаційні матеріали, що змушують задуматися, “якого типу реформи будуть найбільш придатними” [81].

Резюме

Передумови виникнення нового фаху “консолідована інформація” (як варіант прототипу цього фаху ряд вітчизняних дослідників вважають англомовне Competitive Intelligence) були створені зарубіжними і вітчизняними фахівцями з інформаційного аналізу.

Крейг Фляйшер та Бабетте Бенсоусан створили методологічні засади та інструментарій для здійснення консолідованої інформації.

47

Фредерік Рустманн виклав основні засади консолідації інформації для бізнесу.

Предметом дослідження та вивчення консолідованої інформації є:

−інформація в системі взаємодії сукупних соціально-вироб- ничих відносин, системно-діяльнісного процесу оволодіння інформацією як підстави для ефективного управління і розвитку за допомогою засобів інформатики;

−інформаційні системи у нерозривному зв’язку з технологічними проблемами опрацювання і передачі інформації і знань у інтегрованих інформаційно-комунікаційних системах;

−інформаційні продукти, що забезпечують процеси реалізації технологічних можливостей, використання наявної інформації з метою накопичення сукупних знань для прийняття ефективних управлінських рішень;

−методологія і методи аналітичної оцінки інформаційних ресурсів, вплив економічних факторів на діяльність організацій та установ;

−рекомендації щодо забезпечення раціонального використання

івідтворення потенціалу установи, запобігання негативному ефекту або його ліквідація.

Сконцентрованим, вузьким тлумаченням завдань консолідації інформації є опрацювання інформаційних потоків для створення інформаційних продуктів, що дають підстави для ефективних управлінських рішень.

Аналітичні центри сприяють формуванню громадської, по-

літичної, економічної, правової думки, політики урядів у галузі культури, екології, демографії та ін., істотно впливаючи на загальний розвиток суспільства

Запитання для самоперевірки:

1.Охарактеризувати дисципліну “Консолідована інформація”.

2.Охарактеризувати динаміку розвитку галузі “Консолідована ін-

формація”.

3.Окреслити завдання консолідованої інформації.

4.Охарактеризувати предмет дослідження та вивчення консолідованої інформації.

48

5.Пояснити відмінності між конкурентною розвідкою та консолідацією інформації.

6.Назвати основні вимоги до освіти в галузі консолідованої

інформації.

7.Подати специфіку діяльності американських аналітичних центрів.

8.Охарактеризувати аналітичні центри, інститути.

9.Окреслити коло питань, якими займається центр міжнародних приватних підприємств (Center for International Private Enterprise).

10.Охарактеризувати організації, що займаються збиранням інформації про Україну.

11.Охарактеризувати чинники ефективного формування консолідованих інформаційних ресурсів в Україні.

12.Назвати функції консолідованої інформації.

13.Охарактеризувати “Спілку Аналітиків та професіоналів конкурентної розвідки”.

14.Назвати функції Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова.

49

Розділ 3

3.1.Предмет і завдання курсу. Термінологічні засади

Дисципліна є базовою дисципліною магістерського фаху “Консолідована інформація” і забезпечує підготовку магістрів із теоретичних та практичних аспектів створення консолідованих інформаційних ресурсів баз даних і знань. Розглядаються основні розділи документознавства та аналітико-синтетичного опрацювання інформації. Вивчаються види документів, методологія згортання відомостей з баз даних та знань, методика створення консолідованої інформації, основні методи та алгоритми моніторингу інформаційних технологій для вироблення варіантів управлінських рішень для їх застосування з метою досягнення конкурентних переваг та розроблення прогнозів їх впровадження.

Мета дисципліни – сформувати у студентів систему знань про обрану спеціальність і первинні навички з консолідації інформації, а також ознайомити їх із вітчизняним і світовим досвідом у цій галузі знань. Для досягнення цієї мети при вивченні зазначеної дисципліни необхідно з’ясувати місце консолідованої інформації в системі інформаційних наук; усвідомити характерні особливості, зміст, основні складові, термінологічні засади фаху; охарактеризувати комплекс процесів, які є складовими системи підготовки консолідованої інформації.

Все це впливає на завдання вивчення дисципліни, у результаті засвоєння якої фахівець повинен знати:

Ø термінологічний апарат консолідованої інформації;

50