Світове господарство виникає на базі:

1. постіндустріалізму;

2. економіки ЄС;

3. доіндустріальної економіки;

4. великої індустрії;

5. ноосферизації.

Перший глобальний інтеграційний цикл у світовій економіці мав місце у:

1. 1914-1945 рр.;

2. 1945-2000 рр.;

3. 1900-1913 рр.;

4. 90-ті роки XX ст;

5. 1846-1914 рр.

Які країни орієнтуються на екстенсивне розширення внутрішнього ринку:

1. розвинені;

2. ті, що розвиваються;

3. НІК;

4. ОПЕК;

5. ЄС.

Більше ніж 70 відсотків торгівлі послугами припадає на

1. ЄС;

2. НІК та ЄС;

3. НІК та розвинені країни;

4. Розвинені та перехідні економіки;

5. Перехідні економіки о країни ОПЕК.

Яка угода між ЄС та США регулює ринок торгівлі послугами:

1. ГАТС;

2. ТРІПС;

3. «Про безмитний кіберпростір»;

4. ГАТТ;

5. НАТО.

Мито – 10 доларів за тону це

1. адвалорне;

2. специфічне;

3. комбіноване;

4. експортне;

5. імпортне мито.

Головною особливостю міжнародного ринку технологій є монополізація його:

1. розвиненими країнами;

2. країнами, що розвиваються;

3. НІК;

4. США;

5. ТНК.

Основна доля фундаментальних досліджень у науковому середовищі США припадає на:

1. НДІ;

2. ТНБ;

3. ТНК;

4. ВНЗ;

5. школи.

Найбільшу концентрацію РТС у світовій економіці має:

1. США;

2. Японія;

3. ЄС;

4. Китай;

5. Африка.

До принципів інвестування не відноситься:

1. транспарентність;

2. экспропріація інвестиций;

3. мінімізація регулюючих вимог;

4. національний режим для іноземних інвесторів;

5. запобігання подвійного оподатковування.

Основою цивілізаційного центру світової економіки є:

Автаркічні тенденції в економіці супроводжуються:

Геграфічне розміщення видів економічної діяльності у світі - це:

Лібералізація умов ввозу шляхом послаблення митних обмежень - це:

До ЄС входить:

15 країн;

20 країн;

25 країн;

27 країн;

29 країн.

Яке мито нараховується у відсотках до митної вартості товару, що перетинає кордон:

Комбіноване;

адвалорне;

специфічне;

імпортне;

експортне.

Ланцюг операцій, які приводять до виводу активів із володіння законних власників:

трейдерство;

рейдерство;

факторінг;

франчайзинг;

концесія.

Основне фінансування НДДКР у розвинутих країнах здійснюється:

державою;

ТНБ;

ТНК;

Венчурними фондами;

МЖК.

Суть економіки-знання полягає в продукуванні:

товарів;

послуг;

освіти;

інформації;

ідей.

Основним регулятором ринку технологій виступає:

СОІВ;

ГАТС;

ЮНКТАД;

ТРІПС;

ЮНІДО.

Процес перетворення світового господарства в єдиний ринок - це:

інтеракція;

інтеграція;

автаркія;

глобалізація;

вестернізація.

Тенденція до меншої залежності від імпорту, орієнтації на національну продукцію, підвищення митних бар'єрів – це прояв:

автаркії;

інтеграції;

вестернізації;

лібералізації;

відкритості.

Стимулювання експорту та обмеження імпорту є основою теорії:

фізіократів;

інтернаціональної вартості;

абсолютних переваг;

порівняльних переваг;

меркантилістів.

Перевагу країни в міжнародній торгівлі за рахунок більш раннього виходу на світовий ринок обґрунтовує:

теорія життєвого циклу продукту;

концепція технологічного розриву;

парадокс Леонт´єва;

теорія Сміта;

теорія зовнішньоторговельного мультиплікатора.

Рівень середньозваженого імпортного тарифу СОТ складає:

1 %;

3 %;

6 %;

11 %;

15 %.

Систематизований перелік товарів, що обкладаються митом - це:

режим наибільшого сприяння;

нетарифне регулювання;

лістинг;

кастинг;

митний тариф.

Довгострокові інвестиції, вкладені в цінні папери або підприємства з високим ступенем ризику в очікуванні високого прибутку - це:

страховий капітал;

довгостроковий капітал;

венчурний капітал;

спекулятивний капітал;

позичковий капітал.

Позитивним наслідком МРК для країни-реципієнта не є:

створення робочих місць;

поліпшення платіжного балансу;

регулювання імпорту капіталу;

витіснення національного капіталу;

прихід закордонного менеджменту.

Доля держави у витратах на НДДКР у розвинутих країнах складає:

5 – 10 %;

10 – 20 %;

20 – 50 %;

50 – 70 %;

70 – 80 %.

До методів фінансового стимулювання інвестицій не відносяться:

прискорена амортизація;

податкові пільги;

надання субсидій;

надання земельних ділянок;

страхування та гарантування кредитів.

Індустріальна технологія, масове виробництво й спеціалізація на експорті властиві:

розвиненим країнам;

країнам, що розвиваються;

НІК;

перехідним країнам;

ОПЕК.

Відкритість, свобода торгівлі - це найбільш сприятливе правило гри для:

депресивних економік;

периферійних економік;

перехідних економік;

автаркічних економік;

лідируючих економік.

В основі якої теорії лежить положення що країни порізному наділяються факторами виробництва:

Хекшера - Оліна;

абсолютних переваг;

порівняльних переваг;

парадокс Леонт´єва;

теорія життєвого циклу продукту.

З виробленої у світі продукції в міжнародну торгівлю надходить до:

15 %;

30 %;

50 %;

70 %;

90 %.

Основний метод нетарифного захисту - це:

ембарго;

якісні обмеження;

субсидування експорту;

антидемпінгові мита;

кількісні обмеження.

Зведення ставок митних податків, до товарів що перетинають митний кордон - це:

експортне мито;

митний тариф;

імпортне мито;

митний податок;

средньозважений тариф.

До основних тенденцій експорту капіталу відноситься:

випереджальний експорт у найбідніші країни;

відхід від прямих і збільшення портфельних інвестицій;

зниження ролі фондового ринку;

інвестиції в АПК;

випереджальне зростання експорту у сферу послуг.

Основним принципом сприятливого інвестиційного клімату є:

толерантність;

турбулентність;

транспарентність;

непрозорість;

подвійне оподатковування.

Який вид ліцензійних угод переважає у виробництві товарів широкого вжитку:

виняткова;

повна;

проста;

перехресна;

міжфірмова.

Видатки на НДДКР у ВВП розвинених країн становлять:

1 - 2 %;

2 - 3 %;

3 -5 %;

5 - 10 %;

10 - 15 %.

Вивід процесу відтворення за рамки національних кордонів - це:

інтервенція;

інтеграція;

інтернаціоналізація;

автаркізація;

диверсифікованість.

Умовою формування єдиного ринкового простору є:

автаркічність економіки;

диверсифікованість;

нострифікація;

інформатизація;

відкритість.

Ця теорія обґрунтовує вирівнювання співвідношення цін на фактори виробництва в різних країнах:

Сміта - Рікардо;

Маркса - Енгельса;

Хекшера - Оліна;

Хекшера - Оліна -Самуельсона;

Ріккардо - Самуельсона.

Найбільш развинутою формою МЕВ є:

МРК;

МРТ;

МРРС;

міжнародне виробництво;

МТ.

Середньозважений тариф розвинених країн становить:

1 %;

3 %;

5 %;

10 %;

15 %.

Мита, що накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо або побічно використовувалися субсидії, називаються:

імпортні;

сезонні;

транзитні;

антидемпінгові;

компенсаційні.

Розвинені країни мають у своєму розпорядженні відсоток ПЗІ від загального обсягу в МЕ:

20 %;

40 %;

60 %;

80 %;

100 %.

Надання великих кредитів під конкретні промислові об'єкти - це:

пряме інвестування;

портфельне;

ліцензування;

економічна допомога;

проектне фінансування.

Який вид ліцензії не дозволяє ліцензіарові надавати аналогічні права іншим ліцензіатам: