Світове господарство виникає на базі:
постіндустріалізму;
економіки ЄС;
доіндустріальної економіки;
великої індустрії;
ноосферизації.
Перший глобальний інтеграційний цикл у світовій економіці мав місце у:
1914-1945 рр.;
1945-2000 рр.;
1900-1913 рр.;
90-ті роки XX ст;
1846-1914 рр.
Які країни орієнтуються на екстенсивне розширення внутрішнього ринку:
розвинені;
ті, що розвиваються;
НІК;
ОПЕК;
ЄС.
Більше ніж 70 відсотків торгівлі послугами припадає на
ЄС;
НІК та ЄС;
НІК та розвинені країни;
Розвинені та перехідні економіки;
Перехідні економіки о країни ОПЕК.
Яка угода між ЄС та США регулює ринок торгівлі послугами:
ГАТС;
ТРІПС;
«Про безмитний кіберпростір»;
ГАТТ;
НАТО.
Мито – 10 доларів за тону це
адвалорне;
специфічне;
комбіноване;
експортне;
імпортне мито.
Головною особливостю міжнародного ринку технологій є монополізація його:
розвиненими країнами;
країнами, що розвиваються;
НІК;
США;
ТНК.
Основна доля фундаментальних досліджень у науковому середовищі США припадає на:
НДІ;
ТНБ;
ТНК;
ВНЗ;
школи.
Найбільшу концентрацію РТС у світовій економіці має:
США;
Японія;
ЄС;
Китай;
Африка.
До принципів інвестування не відноситься:
транспарентність;
экспропріація інвестиций;
мінімізація регулюючих вимог;
національний режим для іноземних інвесторів;
запобігання подвійного оподатковування.
Основою цивілізаційного центру світової економіки є:
індустріальна технологія;
техніко-економічний базис інтернаціоналізованого виробництва;
автономне національне виробництво;
міжнародні угоди;
віртуальна економіка.
Автаркічні тенденції в економіці супроводжуються:
лібералізацією міжнародної торгівлі;
міжнародною економічною інтеграцією;
послабленням протекціонізму;
ростом міграції;
введенням обмежень в МЕВ.
Геграфічне розміщення видів економічної діяльності у світі - це:
міжнародна торгівля;
міжнародний розподіл праці;
транснаціоналізація;
стратифікація;
маргіналізація.
Лібералізація умов ввозу шляхом послаблення митних обмежень - це:
ізоляціонізм;
протекціонізм;
дилерство;
інтернаціоналізація;
фрітредерство.
До ЄС входить:
15 країн;
20 країн;
25 країн;
27 країн;
29 країн.
Яке мито нараховується у відсотках до митної вартості товару, що перетинає кордон:
Комбіноване;
адвалорне;
специфічне;
імпортне;
експортне.
Ланцюг операцій, які приводять до виводу активів із володіння законних власників:
трейдерство;
рейдерство;
факторінг;
франчайзинг;
концесія.
Основне фінансування НДДКР у розвинутих країнах здійснюється:
державою;
ТНБ;
ТНК;
Венчурними фондами;
МЖК.
Суть економіки-знання полягає в продукуванні:
товарів;
послуг;
освіти;
інформації;
ідей.
Основним регулятором ринку технологій виступає:
СОІВ;
ГАТС;
ЮНКТАД;
ТРІПС;
ЮНІДО.
Процес перетворення світового господарства в єдиний ринок - це:
інтеракція;
інтеграція;
автаркія;
глобалізація;
вестернізація.
Тенденція до меншої залежності від імпорту, орієнтації на національну продукцію, підвищення митних бар'єрів – це прояв:
автаркії;
інтеграції;
вестернізації;
лібералізації;
відкритості.
Стимулювання експорту та обмеження імпорту є основою теорії:
фізіократів;
інтернаціональної вартості;
абсолютних переваг;
порівняльних переваг;
меркантилістів.
Перевагу країни в міжнародній торгівлі за рахунок більш раннього виходу на світовий ринок обґрунтовує:
теорія життєвого циклу продукту;
концепція технологічного розриву;
парадокс Леонт´єва;
теорія Сміта;
теорія зовнішньоторговельного мультиплікатора.
Рівень середньозваженого імпортного тарифу СОТ складає:
1 %;
3 %;
6 %;
11 %;
15 %.
Систематизований перелік товарів, що обкладаються митом - це:
режим наибільшого сприяння;
нетарифне регулювання;
лістинг;
кастинг;
митний тариф.
Довгострокові інвестиції, вкладені в цінні папери або підприємства з високим ступенем ризику в очікуванні високого прибутку - це:
страховий капітал;
довгостроковий капітал;
венчурний капітал;
спекулятивний капітал;
позичковий капітал.
Позитивним наслідком МРК для країни-реципієнта не є:
створення робочих місць;
поліпшення платіжного балансу;
регулювання імпорту капіталу;
витіснення національного капіталу;
прихід закордонного менеджменту.
Доля держави у витратах на НДДКР у розвинутих країнах складає:
5 – 10 %;
10 – 20 %;
20 – 50 %;
50 – 70 %;
70 – 80 %.
До методів фінансового стимулювання інвестицій не відносяться:
прискорена амортизація;
податкові пільги;
надання субсидій;
надання земельних ділянок;
страхування та гарантування кредитів.
Індустріальна технологія, масове виробництво й спеціалізація на експорті властиві:
розвиненим країнам;
країнам, що розвиваються;
НІК;
перехідним країнам;
ОПЕК.
Відкритість, свобода торгівлі - це найбільш сприятливе правило гри для:
депресивних економік;
периферійних економік;
перехідних економік;
автаркічних економік;
лідируючих економік.
В основі якої теорії лежить положення що країни порізному наділяються факторами виробництва:
Хекшера - Оліна;
абсолютних переваг;
порівняльних переваг;
парадокс Леонт´єва;
теорія життєвого циклу продукту.
З виробленої у світі продукції в міжнародну торгівлю надходить до:
15 %;
30 %;
50 %;
70 %;
90 %.
Основний метод нетарифного захисту - це:
ембарго;
якісні обмеження;
субсидування експорту;
антидемпінгові мита;
кількісні обмеження.
Зведення ставок митних податків, до товарів що перетинають митний кордон - це:
експортне мито;
митний тариф;
імпортне мито;
митний податок;
средньозважений тариф.
До основних тенденцій експорту капіталу відноситься:
випереджальний експорт у найбідніші країни;
відхід від прямих і збільшення портфельних інвестицій;
зниження ролі фондового ринку;
інвестиції в АПК;
випереджальне зростання експорту у сферу послуг.
Основним принципом сприятливого інвестиційного клімату є:
толерантність;
турбулентність;
транспарентність;
непрозорість;
подвійне оподатковування.
Який вид ліцензійних угод переважає у виробництві товарів широкого вжитку:
виняткова;
повна;
проста;
перехресна;
міжфірмова.
Видатки на НДДКР у ВВП розвинених країн становлять:
1 - 2 %;
2 - 3 %;
3 -5 %;
5 - 10 %;
10 - 15 %.
Вивід процесу відтворення за рамки національних кордонів - це:
інтервенція;
інтеграція;
інтернаціоналізація;
автаркізація;
диверсифікованість.
Умовою формування єдиного ринкового простору є:
автаркічність економіки;
диверсифікованість;
нострифікація;
інформатизація;
відкритість.
Ця теорія обґрунтовує вирівнювання співвідношення цін на фактори виробництва в різних країнах:
Сміта - Рікардо;
Маркса - Енгельса;
Хекшера - Оліна;
Хекшера - Оліна -Самуельсона;
Ріккардо - Самуельсона.
Найбільш развинутою формою МЕВ є:
МРК;
МРТ;
МРРС;
міжнародне виробництво;
МТ.
Середньозважений тариф розвинених країн становить:
1 %;
3 %;
5 %;
10 %;
15 %.
Мита, що накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо або побічно використовувалися субсидії, називаються:
імпортні;
сезонні;
транзитні;
антидемпінгові;
компенсаційні.
Розвинені країни мають у своєму розпорядженні відсоток ПЗІ від загального обсягу в МЕ:
20 %;
40 %;
60 %;
80 %;
100 %.
Надання великих кредитів під конкретні промислові об'єкти - це:
пряме інвестування;
портфельне;
ліцензування;
економічна допомога;
проектне фінансування.
Який вид ліцензії не дозволяє ліцензіарові надавати аналогічні права іншим ліцензіатам: