вступ до спеціальності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Серія

“КОНСОЛІДОВАНА ІНФОРМАЦІЯ”

Засновано 2010 р.

Н.Е. Кунанець В.В. Пасічник

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ: “КОНСОЛІДОВАНА ІНФОРМАЦІЯ”

Навчальний посібник

За загальною науковою редакцією доктора технічних наук, професора В.В. Пасічника

Рекомендувала Науково-методична рада Національного університету “Львівська політехніка”

Львів Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”

2010

УДК 002.53/.55 ББК 87.73

К91

Рекомендувала Науково-методична рада Національного університету “Львівська політехніка” як навчальний посібник для студентів спеціальності “Консолідована інформація”

(протокол № 3/2010 від 10.02.2010 р.)

Рецензенти :

Нікольський Ю.В., канд. фіз.-мат. наук, доцент, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, Національний університет “Львівська політехніка” ;

Пелещишин А.М., д-р техн. наук, Національний університет “Львівська політехніка”.

Кунанець Н.Е.

К91 Вступ до спеціальності: “Консолідована інформація”: Навч. посібник / Н.Е. Кунанець, В.В. Пасічник. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівcька політехніка”, 2010. – 196 с. – (Серія “Консолідована інформація”).

ISBN 978-966-553-940-7

Окреслено комплекс теоретичних, методичних та організаційнопрактичних проблем з консолідації інформації. Структура і зміст підручника відповідають програмі курсу для вищих навчальних закладів. Розкрито особливості основних інформаційних продуктів як результатів нового напряму наукового опрацювання інформації. Навчальний посібник покликаний ознайомити із основними засадами: аналітико-синтетичного опрацювання інформаційних матеріалів; згортання інформації із застосуванням різних методів; забезпечення своєчасної та в необхідній формі консолідації інформаційних ресурсів для підтримки прийняття рішень; виявлення ефективних способів використання наявних та перспективних інформаційних технологій для подальшого прогнозування результатів їх впровадження та вироблення варіантів управлінських рішень.

ББК 87.73

2

4

ВСТУП

В умовах технічних та організаційних нововведень реалізація творчого, кваліфікаційного потенціалу людини стає рушійною силою економічного розвитку. В інформаційному суспільстві зміни нових поколінь техніки стали стрімко випереджати зміни поколінь працівників, що супроводжується застаріванням знань. Цю тенденцію помітили науковці і зазначили, що цей процес охоплює не тільки матеріалізовану у технічному обладнанні інформацію, а й знання, носієм якого є людина. Саме тому стає надзвичайно актуальною потреба набуття певного обсягу знань і формування уміння постійно його оновлювати завдяки орієнтуванню в океані інформації, видах доступу до неї, алгоритмах її пошуку.

Для успішного розвитку економіки, науки і культури необхідні фахівці, які б вміли застосувати інформаційні технології у різних галузях соціальної практики для перетворення інформаційних потоків на інформаційні продукти нового покоління не тільки для вдосконалення, а й для формування нових моделей діяльності, які відрізняються вищим рівнем вироблення й реалізації управлінських рішень.

Докорінні перебудови в економічному середовищі, розвиток підприємницької діяльності привели до істотних змін у потоках інформації, організаційних формах, методах опрацювання і представлення даних. У нових ринкових умовах для зростання конкурентоспроможності підприємства і організації шукають нові підходи, які ґрунтуються на використанні інформаційних технологій. Інформатизація охопила всі аспекти управління, але найбільше – інформаційно-організаційний аспект, який містить форми, методи, засоби вироблення, прийняття, реалізації управ-

5

лінських рішень. Впровадження інформаційних технологій відіграє важливу роль у зміні організаційних схем, що склались, і створенні нових. Їх використання не повинно бути випадковим і має враховувати потреби конкретного підприємства.

Формування цілісного комплексу взаємопов’язаних засобів і умов, які впливають на ефективність інформатизації різних сфер суспільного життя, нерозривно пов’язано з інформаційним супроводом управлінських рішень. Необхідність розроблення нової парадигми інформаційного супроводу управління в Україні викликана насамперед глобальним поворотом в історії нашої країни, пов’язаним з її переходом від жорстко централізованої системи соціалістичного господарства до економіки ринково-підприєм- ницького типу.

Управління повинно ґрунтуватися на інформаційних продуктах консолідованої інформації, підготованих компетентними фахівцями.

Сферою залучення спеціалістів є установи усіх форм власності, які функціонують у галузі виробництва інформаційних, телекомунікаційних і комп’ютерних товарів та послуг. Спеціалісти цієї кваліфікації можуть розробляти для сучасного підприємства підходи до проектування інформаційно-організаційних систем, створювати рекомендації з інформаційно-аналітичного забезпечення організації управління, нові алгоритми реалізації менеджменту інформаційних ресурсів. Необхідність підготовки спеціалістів зумовлена зростанням попиту на комп’ютерні та інформаційні технології, підвищенням вимог до якості інформації, її змісту, достовірності і форм подання.

Навчальний посібник “Вступ до спеціальності: “Консолідована інформація” – перший в Україні навчальний посібник, у якому окреслено комплекс теоретичних, методичних та організа- ційно-практичних проблем з консолідації інформації. Потреба у спеціалістах цього профілю визначається зростаючим значенням інформації в економіці і суспільному житті. Загальновизнаним є факт, що робота із збирання, опрацювання і зберігання інформації як у вигляді традиційних паперових документів, так і в електронній

6

формі, створення банків і баз даних у межах єдиних інформаційних систем, управлінському консалтингу є самостійною сферою діяльності, яка вимагає спеціальної підготовки.

Підготовка фахівців з консолідованої інформації, адаптована до сучасних потреб формування нової генерацiї кадрiв у галузi iнформацiйної діяльності, покликана пiдтримувати розвиток iнформацiйного та економічного ринку. Враховуючи той факт, що розвиток сучасних комп’ютерних технологiй орiєнтований на високопрофесiйного користувача, але не передбачають наявності в нього ґрунтовної iнженерно-технiчної освiти, навчальний процес за своїми формами та змiстом ґрунтується на гуманiтарнiй основi, в яку органiчно iнтегровано дисциплiни iнформацiйно-комп’ютер- ного циклу.

Навчальний процес поєднує теоретичнi та практичнi елементи, причому головна орiєнтацiя – на прикладнi професiйнi дисципліни в умовах складного розвитку iнформацiйного ринку України.

Метою цього курсу є сприяння формуванню у студента цілісного, системного уявлення щодо обраної ним спеціальності “Консолідована інформація”. Завдання курсу – прослідкувати історію становлення і розвитку спеціальності, визначити її місце в системі знань, ознайомити із загальними вимогами щодо рівня підготовки спеціаліста, його знань і умінь. Дисципліна передбачає визначення актуальності фаху і потреби в фахівцях із спеціальності “Консолідована інформація”; засвоєння системи вимог до професійних знань, умінь і навичок спеціалістів, об’єктів і видів професійної діяльності.

Структура і зміст підручника відповідають програмі курсу для вищих навчальних закладів. У ньому висвітлено теорію, історію і методику консолідації інформації. Розкрито особливості основних інформаційних продуктів як результатів нового напряму наукового опрацювання інформації. Навчальний посібник покликаний ознайомити із основними засадами: здійснення аналітикосинтетичного опрацювання інформаційних матеріалів; згортання

7

інформації із застосуванням різних методів; забезпечення своєчасної та у необхідній формі консолідації інформаційних ресурсів для підтримки прийняття рішень; виявлення ефективних способів використання наявних та перспективних інформаційних технологій для подальшого прогнозування результатів їх впровадження та вироблення варіантів управлінських рішень.

8

Розділ 1

1.1. Роль і місце фахівця з консолідованої інформації в інформаційному суспільстві

Суспільство вступило в новий етап свого розвитку, для якого характерний новий напрям розвитку економіки – інформаційний, який характеризується впровадженням інформаційних технологій у різні сфери життя. Інформація стає основою генерування знань, комунікацій, виробництва тощо.

Незважаючи на різні визначення інформаційного суспільства, у всіх наголошується: інформація в інформаційному суспільстві стає домінуючою цінністю; створення, опрацювання й передача інформації стали фундаментальними джерелами продуктивності й влади; інформація перетворилася на головний стратегічний ресурс.

Сьогодні економічне зростання країни неможливе без інформації та каналів її поширення, ефективне використання яких завжди приводить до прискорення темпів розвитку суспільства. Ступінь освоєння інформаційних потоків залежить від багатьох факторів, які формують інформаційне поле, але основним є людський фактор.

Інформація – одне з головних джерел поступу суспільства, розвитку людини і є основою прийняття будь-яких рішень, формування світогляду, комунікативних відносин у суспільстві. Інформаційна діяльність є базовою для розвитку соціальної інфраструктури і супроводжує будь-який вид діяльності суб’єкта.

Інформаційна діяльність – термін, що з’явився завдяки усвідомленню суспільством суттєвої ролі інформації та інформацій-

9

них процесів у всіх сферах людської діяльності у виробництві, науці, економіці, культурі, управлінні тощо. У своєму первісному використанні термін мав вужчий зміст і тлумачився як “науковоінформаційна діяльність”.

Означена діяльність сформувалась як реакція людства на проблеми, пов’язані з інформаційною кризою, яка виникла у науці через різке зростання потоків наукової інформації та труднощі під час її пошуку, ефективного опрацювання і використання. Аналогічні процеси кризового характеру спостерігалися практично в усіх сферах професійної діяльності людини, разом з тим проступала закономірність – будь-яка сфера людської діяльності потребує інформації, ґрунтується на інформації.

Після поступового усвідомлення людством важливої ролі інформації як фактора виробництва, науки, економіки, управління, соціального життя інформаційна діяльність починає трактуватися як самостійний вид людської діяльності, що потребує спеціальної професійної підготовки. Виникає потреба в інформаційних працівниках, які б професійно здійснювали процеси створення, пошуку, збирання, аналітико-синтетичного опрацювання, зберігання, поширення й організації використання інформації. Так з’являються інформаційні посередники – інформаційні працівники, референтианалітики та інші фахівці, здатні професійно здійснювати інформаційну діяльність.

Науковці подають різні визначення поняття інформаційної діяльності. Н. Кушнаренко зазначає, що інформаційна діяльність – це вид професійної трудової діяльності, спрямований на пошук, відбір, аналітико-синтетичне опрацювання, зберігання і надання (поширення, тиражування) необхідної інформації споживачам у найкоротший термін і в зручній для них формі [61]. За іншим визначенням, інформаційна діяльність – сукупність процесів одержання, збирання, аналізу, опрацювання, зберігання, пошуку та розповсюдження інформації (а також інших, допоміжних процесів, які забезпечують ці основні процеси), що виконуються інформаційними посередниками [59].

10