вступ до спеціальності

Одним із видів консолідованого інформаційного продукту можуть бути електронні ресурси певної предметної галузі, відібрані так, щоби сприяти прийняттю управлінського рішення, і які можуть бути представлені електронними даними (інформацією у вигляді чисел, літер, символів або їх комбінацією), електронними програмами (набори операторів або підпрограм, що забезпечують виконання визначених задач, зокрема опрацювання даних) або сполучення цих видів в одному ресурсі. Залежно від режиму доступу, вони можуть бути ресурсами локального доступу (з інформацією, що зафіксована на окремому фізичному носієві, котрий повинен бути розміщений користувачем у комп’ютері) і віддаленого доступу (з інформацією на вінчестері, сервері або розміщеною в інформаційних мережах, наприклад, в Internet), тобто у цьому випадку під терміном “електронний ресурс” розуміють узагальнене поняття “електронний документ” та інший вид електронної інформації, зокрема локальні і глобальні інформаційні мережі та технічні засоби, що дають змогу забезпечити до них доступ.

Довідки та звіти про моніторингові, ініційовані і кумуля-

тивні аналітичні дослідження – це документи, що містять детальні характеристики досліджуваної ситуації, отримані внаслідок аналізу й оцінки альтернативних ситуацій з урахуванням їх суб’єктивноінтуїтивних оцінок експертами-аналітиками, та остаточний аналітичний результат із структуризацією проблеми.

Довідки та звіти про кумулятивні дослідження створюються групою експертів-аналітиків на основі ситуативного опрацювання інформації.

Аналітичні довідки за результатами моніторингових до-

сліджень містять висновки за результатами тривалого аналітичного спостереження розвитку певної ситуації і рекомендації щодо управлінських рішень, для запобігання несприятливим, критичним або неприпустимим ситуаціям на основі отриманих відомостей про якісний стан об’єкта.

Розглядаючи інформаційний менеджмент у руслі загальноуправлінської проблематики з погляду консолідованої інформації, можна вважати, що в центрі його уваги знаходяться інформаційні

101

проблеми, надання необхідної в процесі управління інформації, її опрацювання, створення умов для її оцінювання і використання, організація використання і видачі.

Результатом діяльності інформаційного менеджменту стає створення оптимальної системи, що забезпечує активне використання інформації з метою забезпечення конкурентоздатності організації, а головне – консолідує та координує зусилля всіх спеціалістів установи під час формування внутрішньої і зовнішньої комунікаційної політики організації.

Консалтингові проекти і проекти з реінжинірингу є комплексною процедурою, що передбачає розроблення нових ділових процесів у фірмі або підприємстві шляхом радикального перепроектування (реінжинірингу) існуючих процесів, зазвичай на основі інтенсивного використання у нових процесах електронних систем, зміни умов ведення бізнесу, що, своєю чергою, дає можливість отримати додаткові конкурентні переваги, знизити витрати, насамперед внаслідок зменшення кількості співробітників, а також зниження ризиків.

Створюючи інформаційні продукти консолідованої інформації шляхом реінжинірингу, слід враховувати той факт, що, розробляючи стратегію фірми, зокрема і її структурних змін, не можна орієнтуватися на особистісні якості менеджерів і управлінської команди, оскільки тоді реорганізація буде проводитися під конкретних людей і не буде створено насправді адекватної структури управління. Необхідно окреслити всі ключові моменти майбутньої структури та оцінити наявну структуру з погляду необхідності змін, а також показати, у чому різниця між наявною структурою та розробленою моделлю.

Резюме

Інформаційна послуга – дії суб’єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами.

Інформаційна послуга – надання інформації, необхідної для вирішення складної ситуації, поширення об’єктивної інформації про

102

споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем.

Інформаційна послуга – це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності з доведення інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб.

Інформаційна продукція та інформаційні послуги як матеріалізований результат інформаційної діяльності з консолідації інформації призначені для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій.

Анотація – це вторинний документ, що вміщує коротку узагальнювальну характеристику первинного документа, його частини чи групи документів з погляду призначення, змісту та інших особливостей.

Огляд – це науково-технічний документ, який містить одержану на основі аналізу, синтезу й узагальнення відомостей із першоджерел концентровану інформацію про попередній та сучасний стан або тенденції розвитку проблеми.

За формою подання, яка відображає оперативність оглядової інформації, огляди поділяються на такі види: оглядова довідка,

щорічний огляд, оглядова стаття, огляд монографічного типу.

Реферат – це стислий виклад змісту первинного документа з основними фактичними відомостями та висновками без інтерпретації чи критики. При реферуванні здійснюється мікрозгортання інформації, і тому реферат повніше розкриває зміст першоджерела, ніж інші варіанти аналітико-синтетичного опрацювання документів.

Довідки та звіти про моніторингові, ініційовані і кумулятивні

аналітичні дослідження – це документи, що містять детальні характеристики досліджуваної ситуації, отримані внаслідок аналізу й оцінювання альтернативних ситуацій з урахуванням суб’єктивно-інтуї- тивних оцінок експертів-аналітиків, та остаточний аналітичний результат із структуризацією проблеми.

Реферативний інформаційний продукт забезпечує:

∙пошук нових знань, ідей, узагальнень і практичних завдань;

∙виявлення нових напрямів та тенденцій розвитку підприємства для розроблення рекомендацій щодо його удосконалення;

∙створення прогнозів;

103

∙ узагальнення інформації про зразки нової техніки та досягнутий рівень вітчизняного і зарубіжного виробництва.

Електронні ресурси певної предметної галузі – відібрані відомості, представлені так, щоби сприяти прийняттю управлінського рішення, які можна подати у вигляді електронних даних (інформація у вигляді чисел, літер, символів або їх комбінація), електронних програм (набори операторів або підпрограм, що забезпечують виконання визначених задач, зокрема опрацювання даних) або сполучення цих видів в одному ресурсі.

Запитання для самоперевірки:

1.Дайте визначення інформаційної продукції.

2.Дайте визначення інформаційної послуги.

3.Охарактеризуйте інформаційні продукти консолідованої інформації.

4.Охарактеризуйте властивості огляду.

5.Окресліть поняття довідки та звіту про моніторингові, ініційовані і кумулятивні аналітичні дослідження та їх застосування.

6.Перелічіть властивості оглядів.

7.Дайте визначення електронних ресурсів.

5.2.Споживачі консолідованої інформації

Технічний прогрес, що призвів до виникнення інформаційних систем і мереж, все більше впливає на організаційні структури установ. Для реалізації цих глобальних змін готують фахівців нової генерації з високим загальним рівнем інформаційної культури, які володітимуть методами новітніх інформаційних технологій, навичками пошуку та опрацювання різних видів інформаційних ресурсів, здатністю до самостійного аналізу та узагальнення.

Загальновідомо, що в сучасному динамічному світі управлінці (зокрема, і в сфері державної влади) витрачають від 50 до 90 % робочого часу на комунікації, а також на процеси, пов’язані з опрацюванням інформації.

Для диференційованої підготовки інформаційних продуктів керівний склад установи за ступенем інтелектуальності і складності виконуваних завдань можна класифікувати так:

104

Перший клас – управлінці, що виконують найпростіші завдання, які складаються з формалізованих процедур, виконання яких, крім витрат часу, не становить жодної складності для виконавців. Ці завдання стандартизуються і програмуються. Такі завдання вирішуються практично всіма автоматизованими інформаційними системами. Завдання інформаційного супроводу цього класу – створення умов для прийняття рішень в умовах повної визначеності.

Другий клас – управлінці, що виконують складніші завдання: прийняття рішень в умовах ризику, коли наявні випадкові чинники, для яких відомі закони їх впливу. Постановка і вирішення таких завдань можливі на основі методів теорії ймовірності, аналітичного та імітаційного моделювання, яке здійснюється інформаційними аналітиками.

Третій клас – управлінці, що виконують слабкоструктуровані завдання, які містять невідомі або невимірювані компоненти (кількісно не оцінювані). Для цих завдань постановка завдань ґрунтується на прийнятті рішень в умовах неповної інформації на основі теорії нечітких множин.

Четвертий клас – управлінці, що виконують завдання прийняття рішень в умовах протидії або конфлікту (наприклад, необхідно враховувати діяльність активних конкурентів). У завданнях цього класу можуть існувати випадкові чинники, причому невідомі закони їхнього впливу. Постановка і вирішення таких завдань можливі методами теорії ймовірності, нечітких множин і теорії ігор.

П’ятий клас – управлінці, що виконують найскладніші завдання прийняття рішень, які неможливо формалізувати через високий ступінь невизначеності. До таких завдань належить більшість проблем прогнозування, перспективного планування.

Крім того, споживачів консолідованої інформації відповідно до рівня виконуваних ними завдань можна умовно поділити на такі групи:

Перша група – керівники (генеральні директори, головні адміністратори, виконавчі директори, начальники відділів), які виконують, як правило, завдання четвертого і п’ятого класів. Творчий елемент їх роботи максимальний, а рутинний зміст

105

мінімальний. Ці працівники несуть найбільшу відповідальність за прийняття рішень і є основними користувачами консолідованих інформаційних ресурсів. Технологія діяльності керівника характеризується такими особливостями:

–при централізації прийняття рішень різко збільшуються обсяги інформації, зменшується час на обдумування і аналіз, зростає складність комплексного врахування всіх даних;

–виникає значна частка поточних задач, які не дають змогу зосередити увагу на стратегічних цілях;

–не враховується роль організаційної поведінки, вплив зовнішнього середовища і психологічних аспектів прийняття рішення;

–переважають проблеми, обумовлені звичками, досвідом, традиціями та іншими неформалізованими обставинами;

–при прийнятті рішень керівник не завжди у змозі описати і навіть уявити доволі повну модель ситуації, а керується лише деякими уявленнями про неї;

–діяльність керівника значною мірою залежить від стилю керівництва, від ступеня знань причин і наслідків, ясності уявлення взаємозв’язків обсягу наявної інформації.

Другу групу складають спеціалісти, які виконують завдання другого і третього класів і формують інтелектуальний базис установи. Ефективність функціонування установи переважно визначається продуктивністю діяльності спеціалістів, особливо у питаннях створення нової інформації. Інформаційні аналітики забезпечують практично всю інформаційну підготовку для прийняття рішення керівником. Частка рутинної роботи різна і за раціональної технології повинна бути незначною.

Третя група – технічні працівники, які виконують всю рутинну роботу (завдання першого класу). Робота цих працівників регламентована, але не потребує розуміння змісту опрацьовуваної інформації.

Специфіка інформаційного забезпечення в системі управління вимагає системного підходу не тільки до аналізу первинної інформації, а і до її узагальнення відповідно до циклічності фаз (етапів) управлінського рішення, структури органів управління, попереднього досвіду розв’язання проблемних ситуацій та ін.

106

Щоб полегшити функціонування установ, а також підприємств та фірм, прикладна наукова галузь “консолідована інформація” розвивається у трьох основних напрямах, а саме – консолідована інформація виробничої сфери, консолідована інформація невиробничої сфери та консолідована інформація у системах спеціального призначення. Потенційними споживачами першого напряму консолідованої інформації є бізнесові виробничі структури та керівники підприємств, другого – представники влади різних рівнів, а третього – представники спецслужб.

Перша група споживачів потребує інформаційного забезпечення, близького за суттю до поняття конкурентної розвідки, що сьогодні є невід’ємною складовою корпоративної культури ведення сучасного бізнесу, керівникам якого в умовах дії факторів невизначеності чи ризику необхідне відповідне інформаційне підґрунтя. Керівники багатьох організацій усвідомили, що налагоджена система збирання, опрацювання та аналізу інформації значною мірою сприяє успішному веденню бізнесу. Для виживання підприємства, в умовах конкурентної боротьби першочергову роль починає відігравати орієнтація у намірах конкурентів [38], вивчення основних тенденцій бізнесу, аналіз можливих ризиків, тобто моніторинг ризиків, загроз та сприятливих можливостей, – систематичне відстеження ситуацій на ринках з метою виявлення тих тенденцій, що вимагають негайного реагування людей, які приймають рішення.

Ця інформація формується у добірку добре профільтрованих і проаналізованих фрагментів “сирої” інформації, перетворених на придатний для прийняття рішень матеріал. Без надійної інформаційної бази й належного інформаційно-аналітичного забезпечення керівництво фірм і компаній навряд чи здатне приймати ефективні рішення відповідно до реальної конкурентної ситуації, – вважають фахівці аналітичного центру “Академія” [23], адже лише своєчасно отримана й перевірена щодо достовірності інформація дає змогу передбачати зміни й коливання на ринках, політичні ризики тощо. Часто цю сферу аналітичної діяльності називають “конкурентною розвідкою”, “економічною розвідкою”, а подекуди і

107

“промисловим шпигунством”. І як би не називали цей напрям, все ж йдеться про консолідовану інформацію. Проте, навіть якщо консолідована інформація і “промислове шпигунство” мають дещо спільне, оскільки їх об’єднує одна мета – спрямованість на заощадження грошей і часу, потрібного для досягнення результату, або на отримання відомостей, необхідних для короткочи довготермінового прогнозування, проте процеси та процедури консолідації інформації здійснюють, обов’язково дотримуючись чинного законодавства. В цьому випадку йдеться лише про легальні форми та методи діяльності, що є головною відмінністю між конкурентною розвідкою та промисловим шпигунством, – наголошують українські дослідники цього питання [39]. Водночас у довідниках термін “промислове шпигунство” визначається як вид недобросовісної конкуренції, таємне збирання інформації, діяльність із незаконного добування відомостей, що становлять комерційну цінність [40]. Тому варто чітко розмежувати поняття “конкурентна розвідка” і “промислове шпигунство”.

Н.І. Борисов слушно зауважує, що “конкурентна розвідка” – це легальний інструмент прогнозування майбутнього..” [27]. Фахівці консолідованої інформації вважають, що, на відміну від промислового шпигунства, конкурентна розвідка як інструмент дослідження ринку та його поглибленого зондування є цілковито респектабельною й здійснюється з дотриманням етичних норм і принципів, оскільки вона діє винятково в рамках існуючих законів, зосереджуючись винятково на роботі з відкритими джерелами інформації [23]. В. Єгоров, досліджуючи історію промислового шпигунства, вважає: щодо бізнесу – конкурентна розвідка є різновидом економічного шпигунства, якому властиве звуження масштабів завдань з одержання необхідної інформації, від державного рівня – до однієї або декількох фірм-конкурентів [41], один із способів конкурентної боротьби. Порівнюючи промислове шпигунство і конкурентну розвідку, Т. Ткачук [42] виокремлює дві мети першого напряму діяльності:

– отримання інформації від конкурентів, насамперед конфіденційної, про стратегічні й тактичні наміри їхнього бізнесу;

108

–здобуття конкурентної переваги на ринку завдяки витісненню або знищенню конкурента.

Інформаційний продукт, що міститиме рекомендації щодо шляхів досягнення конкурентоздатності підприємства, створюється використанням:

–зовнішньої інформації, яка відображає умови, у яких функціонує підприємство;

–внутрішньої інформації, яка характеризує діяльність підприємства і залученість персоналу до реалізації поставлених завдань;

–інформації, яка поширюється від імені підприємства у зовнішньому середовищі та сприяє просуванню продукції підприємства.

Оскільки конкурентоздатність підприємства залежить від того, наскільки керівництво може оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, інформаційне забезпечення управлінської діяльності повинно бути своєчасним і релевантним, сприяти прийняттю обґрунтованих рішень, тому інформаційним аналітикам необхідно виявляти та передбачати зміни зовнішнього середовища, якому передує оперативний пошук, зберігання і опрацювання інформації. Разом з тим, інформаційний аналітик, формуючи консолідовану інформацію в економічній галузі, часто змушений балансувати на тонкій грані між легальним і нелегальним, хоча його робота ґрунтується на опрацюванні відкритих джерел інформації у правовому полі і не припускає жодних нелегальних дій. У цьому контексті можна погодитися з думкою Р. Базаріва, що конкурентна розвідка [43] – окремий випадок загального циклу підтримки ухвалення рішення як аналіз змін умов бізнесу, орієнтований на превентивні дії, тобто вирішення завдання прогнозування ситуації на ринку. Фахівці другого основного напряму консолідованої інформації працюють за активної підтримки аналітичних інформаційних структур, які надають можливість отримання в потрібний час і в потрібному місці необхідної актуальної інформації. У різних країнах це завдання вирішується по-різному, але там, де у його вирішенні бере участь держава, зокрема у

109

Франції, Японії та ін. країнах, накопичуються цінні відкриті джерела інформації.

Основною властивістю, яка характеризує користувача інформації в системі управління, є його інформаційна потреба, яка насамперед визначається його професійною діяльністю. В системі управління існує:

–наявність проблемної ситуації в діяльності суб’єкта, для вирішення якої йому необхідна інформація;

–стан потреби суб’єкта, який свідчить про усвідомлення суб’єктом певної проблемної ситуації;

–моделювання діяльності у свідомості суб’єкта;

–приблизні уявлення, ґрунтуючись на яких, суб’єкт міг би спрямовувати свою діяльність з пошуку інформації;

–“зустріч” стану потреби з відповідним йому предметом – як на внутрішньому рівні – у свідомості, так і на зовнішньому рівні – в процесі вибору необхідної інформації з масиву документів.

Діяльність є основою формування інформаційних потреб, визначає їх природу і зміст. Теорія інформаційних потреб ґрунтується насамперед на загальній теорії потреб і на взаємодії між потребою і діяльністю, зокрема на такий бік їх взаємодії:

–виникнення потреби з діяльності;

–діяльність створює потреби, які, своєю чергою, стимулюють нову діяльність.

Ефективність задоволення професійної потреби в інформації

проявляється у міру актуалізації спожитої інформації в процесі діяльності користувачів інформації. Поняття “інформаційна потреба” є інтегрованим. Крім об’єктивних інформаційних потреб, зумовлених посадовими обов’язками користувача інформації, слід враховувати і суб’єктивні аспекти формування інформаційних потреб, які можуть бути викликані особистою метою користувача інформації (навчанням у ВНЗ, схильністю до винахідництва), тобто пов’язані з матеріальними, престижними, психофізіологічними та іншими факторами, які впливають на особистість. Оскільки інтереси суспільного виробництва апріорі впливають як на професійні, так і на особисті інтереси користувача інформації, умовно

110