вступ до спеціальності
.pdfможна вважати, що інформаційна потреба формується внаслідок взаємодії професійних і особистих інтересів.
Задоволення інформаційних потреб є важливим фактором мотивації в системі управління: “Соціальною психологією встановлено, що серед потреб людини важливу роль відіграє потреба в пізнанні, в інформації. Поінформованість працівника може слугувати одним з істотних факторів мотивації, які визначають його задоволеність роботою. І, навпаки, нестача необхідної інформації призводить до емоційного неспокою і збудження” [27, с. 181].
Спеціалісти, які займаються диференційованим інформаційним забезпеченням управління, повинні бути добре знайомі з управлінським циклом і вміти на основі наукового аналізу прогнозувати можливість виникнення проблемної ситуації у виробничій системі. Надання особі, що приймає рішення, інформаційноаналітичного продукту, який є не просто впорядкованим набором окремих фрагментів проблемної галузі, а цілісною картиною, що відображає об’єкт управління у зручному для сприйняття ракурсі, містить пропозиції варіантів альтернативної поведінки і можливих наслідків, дає можливість сприймати об’єкт управління у його динаміці. Задоволення інформаційної потреби працівників у процесі управлінської діяльності також можна представити у вигляді своєрідного циклу “дослідження – підготовка – використання інформації”. У цьому циклі існують два взаємопов’язані напрями: робота з інформаційними матеріалами і взаємодія із користувачами інформації, при чому цей зв’язок опосередковується застосуванням комп’ютерних технологій для збирання, зберігання і поширення інформації. Діяльність з відбору інформації в управлінській праці завершується фіксацією одержаної і систематизованої інформації на певні носії, введення до комп’ютерів, представлення у вигляді аналітичних оглядів, баз даних, розрахунків, діаграм, які використовуються для прийняття управлінських рішень.
Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління, вважає А.О. Рось [44], значною мірою залежать від таких складових, як:
1) особливості інформаційних процесів, що визначають характер обміну інформаційними ресурсами;
111
2)стан національного інформаційного простору (національний інформаційний простір – вся “сукупність інформаційних потоків як національного, так і іноземного походження, які доступні на території держави”);
3)використання інформаційних технологій.
Особливу увагу аналітики консолідованої інформації приділяють оперативному та ефективному опрацюванню інформації та виділенню управлінської інформації, яка відповідає критеріям придатності до забезпечення державно-правових процесів формування та реалізації управлінських рішень. Суб’єктом консолідованої інформації у державному управлінні в широкому розумінні є сама держава, “споживачами” сукупного продукту діяльності держави є її громадяни. Консолідованій інформації притаманна низка функцій.
Комунікативна функція консолідованої інформації невиробничої сфери реалізується у комунікативних парадигмах двох рівнів:
1)на першому вирівнюються розбіжності у вихідній інформованості;
2)на другому – передається інформація для прийняття
рішень.
Технологічні засади консолідованої інформації – це дина-
мічна система, розвиток якої підпорядковується певним закономірностям і має свої особливості, провідною ланкою є інформація, яка одночасно належить до стратегічних засобів та інструментарію. Консолідована інформація – це технологія комунікації, яка може успішно функціонувати тільки за наявності надійних каналів інформації, зокрема, і новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Провідні позиції серед суб’єктів невиробничої сфери займають інститути державної влади та управління, політичні партії та рухи, некомерційні фонди та державні структури охорони здоров’я, освіти, науки і культури. Серед сфер реалізації консолідованої інформації – соціальна, політична, освітня, державного управління та ін.
Інформаційно-комунікативні процеси, що відбуваються у інформаційному середовищі, активно впливають на індивідуальну,
112
групову та суспільну свідомість, деструктивні зміни якої проявляються у формі викривлення моральних норм і критеріїв, неадекватних соціальних стереотипів і установок, хибних орієнтацій і цінностей. Отже, питання інформаційної етики як цінніснонормативної системи відповідно до домінуючих функцій, які виконуються у інформаційно-комунікативній сфері соціальної практики, є нагальним для різних форм і стратегій інформаційної взаємодії. Надання особі, що приймає рішення, аналітичного продукту, який є не просто впорядкованим набором окремих фрагментів проблемної галузі, а цілісною картиною, що відображає об’єкт управління у зручному для сприйняття ракурсі, містить пропозиції варіантів альтернативної поведінки і можливих наслідків, дає можливість сприймати об’єкт у його динаміці, але тут проступає необхідність коректного збирання інформації. Належним чином, з дотриманням етичних норм, підготовлена інформація має стати для керівників основою для прийняття якісного управлінського рішення в межах системи як загальнодержавного, так і регіонального управління.
Важлива роль інформаційної і аналітичної діяльності окреслена у чинних нормативно-правових актах України. Зокрема, Закон України “Про Основи державної інформаційної політики” необхідною умовою реалізації державної інформаційної політики визначає забезпечення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування об’єктивною аналітичною інформацією з різних аспектів суспільно-політичного життя країни для прийняття обґрунтованих рішень з найважливіших питань державотворення. Практично в усіх регіональних органах влади створюються відповідні аналітичні підрозділи, удосконалюється їх організаційне та методичне забезпечення, покращується мате- ріально-технічна база, що є наслідком розуміння регіональними органами влади і управління значущості інформаційної та аналітичної діяльності.
Проблеми використання інформаційних технологій у роботі аналітичних служб органів державної влади і управління останнім часом особливо активно обговорюються на засіданнях, конферен-
113
ціях, семінарах представників центральних і регіональних аналітичних служб. З розвитком інформаційно-аналітичних технологій закономірно пов’язуються успіхи і стійкість політичних, соціальних і економічних змін. Процеси підготовки й прийняття ефективних управлінських рішень в основних сферах діяльності органів державної влади і управління потребують дослідження, аналізу, прогнозування функціонування й розвитку доволі складних і слабкоформалізованих систем, якими є взаємопов’язані комплекси соціальної, економічної і суспільно-політичної сфер життєдіяльності регіонів. Проте, управлінські рішення не завжди ґрунтуються на достатньо опрацьованому аналітичному інформаційному матеріалі, і є економічно та юридично обґрунтованими, оскільки процес їх підготовки здійснюється на недостатньому методичному та інформаційно-технологічному рівні аналітичної діяльності. Між тим система інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади і управління в регіонах має будуватися з урахуванням таких можливих режимів прийняття рішень, кожен з яких потребує інформаційно-аналітичної підтримки:
1.Вирішення управлінських завдань стратегічного характеру, пов’язаних з перспективами розвитку регіону, стабільністю і спадкоємністю влади.
2.Прийняття управлінських рішень оперативного, тактичного характеру, орієнтованих на поточне організаційне і фінан- сово-ресурсне забезпечення виконання планів і проектів.
3.Вирішення надзвичайних, екстремальних управлінських завдань, пов’язаних з необхідністю запобігання і усунення наслідків дії руйнівних природних або техногенних факторів, виникненням і неконтрольованим розвитком гострих соціально-політичних проблем і конфліктів.
Специфіка інформаційно-аналітичної діяльності в органах влади і управління полягає в тому, що вона є елементом системи і процесу управління. Тому ця діяльність має переважно прикладний, а не теоретичний характер, в ній переважають внутрішні критерії системи щодо часу підготовки матеріалів, їх повноти, достовірності, обґрунтування, відповідальності виконавців. Відпо-
114
відно, основна увага приділяється не лише глибині та оригінальності дослідження проблем, а й оперативності і ефективності. Безперечно, всі усвідомлюють, що в основу аналітичної і експертної діяльності покладено інформацію. Створення інформаційно-аналі- тичних служб у регіонах зазвичай супроводжується розробленням і реалізацією концепцій, програм і проектів регіональної інформатизації. “Планова інформатизація” вирізняється тим, що інформатизація здійснюється не як примха технічних спеціалістів, а як потреба реальних споживачів, які потребують особливого інформаційного супроводу. Тому інформаційними аналітиками визначаються і формуються інформаційні потоки, створюються інформаційні продукти, які відповідають вимогам споживачів – формі подання, частоті надходження, обсягові інформації, необхідної для підготовки і прийняття рішень. Отже, на інформаційно-аналітичні підрозділи регіональних органів управління покладається інформаційне забезпечення, постановка задач, підбір і координація діяльності експертів, представлення результатів аналітичного дослідження.
Для аналітичних підрозділів регіональних органів управління характерні декілька функціональних завдань:
–накопичувальне, тобто створення повноцінного інформаційного середовища, оцінка значущості, достовірності, повноти джерел інформації;
–аналітичне, яке полягає в аналітико-синтетичному опрацюванні масивів інформації;
–селекційне та інтерпретаційне, яке полягає у кардинальному перетворенні інформації, яка надається особам, що приймають рішення.
Отже, інформаційно-аналітичні служби повинні мати право
відкритого доступу у будь-який період реального часу до інформаційних ресурсів. Найприйнятнішим шляхом при цьому вважається створення власних баз даних. Розвиток інформаційноаналітичної системи державних управлінських структур у регіонах пов’язують із впровадженням адресних технологічних засобів управління, які мають форму інформаційних, комп’ютерних і комунікаційних технологій.
115
На рівні регіонального управління аналітичні структури стають своєрідними кумулятивними центрами накопичення інформації та її подальшого опрацювання. Ці структурні підрозділи постійно шукають та накопичують різноманітну інформацію про життєдіяльність регіону, щоб оцінювати потреби та задовольняти їх і в певний момент, і в майбутньому.
Розглянемо основні завдання роботи інформаційно-аналітич- ної служби обласної державної адміністрації:
∙аналіз і прогнозування суспільно-політичних процесів в
області;
∙сприяння органам виконавчої влади у розвитку їх зв’язків
зполітичними партіями, громадськими організаціями;
∙інформаційно-аналітичне забезпечення внутрішньої політики держави в області.
Цього досягають аналітично-синтетичним опрацюванням значних потоків інформації для створення інформаційного продукту, що містить:
– аналіз та прогноз розвитку суспільно-політичних процесів в області;
– моніторинг громадсько-політичних настроїв населення та оцінки суспільно-політичної ситуації в області;
– оцінку можливих наслідків прийнятих соціальних та політичних рішень;
– аналіз, узагальнення та прогноз розвитку ситуації в інформаційному просторі регіону;
– аналіз діяльності політичних партій, громадських організацій у регіоні;
– аналіз стану дотримання законів України, виконання указів, розпоряджень і доручень Президента України, постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів України з питань внутрішньої політики та інше.
Отже, інформаційно-аналітична діяльність інформаційноаналітичної служби зосереджена на функціонуванні системи щоденного збирання інформації, її опрацювання та підготовки на її основі інформаційно-аналітичних матеріалів. Основними джере-
116
лами отримання інформації є структурні підрозділи облдержадміністрації, територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області, райдержадміністрації, виконкоми міських рад міст обласного значення та інші.
Потоки інформації структуруються переважно за такими напрямами:
∙Інформаційно-аналітичні матеріали про заходи, які проводить голова облдержадміністрації.
∙Інформація із засобів масової інформації області (друковані видання, телерадіопередачі).
При підготовці аналітичних матеріалів проводиться моніторинг суспільно-політичних процесів з використанням офіційної інформації, відомостей із засобів масової інформації, результатів особистих спостережень, соціологічних опитувань тощо.
Актуальною проблемою в діяльності аналітичних та інфор- маційно-аналітичних служб залишається необхідність прийняття узгоджених рішень як на міжрегіональному, так і на загальнодержавному рівні, координації подальшого розвитку і використання регіональних і загальнодержавних інформаційно-комуніка- ційних систем, що становлять сьогодні елементи єдиного інфор- маційно-аналітичного простору органів державного управління. Усі ці проблеми можна вирішити лише спільними зусиллями центральних і регіональних органів влади.
Специфіка проблеми науково-аналітичної діяльності в Ук-
раїні полягає в тому, що робота всіх аналітичних інституцій спрямована на задоволення інформаційних потреб вищих державних, урядових, законодавчих гілок влади. Проте, наукова аналітика потрібна й для прийняття управлінських рішень у регіональних і місцевих органах влади, а також під час обґрунтування значних наукових і господарських проектів. А ця галузь поки що не має постійної інформаційно-аналітичної підтримки та забезпечення.
Принципова особливість завдань консолідованої інформації для органів управління, як вважає А.О. Рось, полягає в тому, що предметом аналізу є саме зміст текстової інформації, тобто знання, які вона містить, логіко-семантичного їх опрацювання з метою
117
вирішення певних прикладних завдань у тій чи іншій предметній галузі [44–46]. Російський бібліотекознавець Ф.С. Воройський [47] вважає, що аналітичне опрацювання документів і формування проблемно-орієнтованих баз даних повинно здійснюватися на основі перегляду релевантних та нерелевантних документів для відбору пертинентних документів, для звільнення користувачів від трудомісткого перегляду і надання користувачеві вичерпної інформації, що може стати підставою для прийняття управлінських рішень. Актуальним завданням фахівців із формування консолідованих інформаційних ресурсів для органів влади є формування моделей організаційно-соціальних систем та інструментальних засобів їх підтримки, а також розроблення алгоритмів забезпечення ефективного функціонування і стійкого розвитку цих систем.
На розгляді забезпечення третього напряму консолідованих інформаційних ресурсів зупинятися не будемо, зазначимо лише, що технології консолідації інформації для споживачів цього напряму традиційно добре пророблені та вагомо фінансуються як державними, так і недержавними структурами.
Резюме
Для диференційованої підготовки інформаційних продуктів керівний склад установи за ступенем інтелектуальності і складності виконуваних завдань можна класифікувати так:
Перший клас – управлінці, що виконують найпростіші завдання, які складаються з формалізованих процедур, виконання яких, крім витрат часу, не становить жодної складності для виконавців.
Другий клас – управлінці, що виконують складніші завдання: прийняття рішень в умовах ризику, коли наявні випадкові чинники, для яких відомі закони їх впливу.
Третій клас – управлінці, що виконують слабкоструктуровані завдання, які містять невідомі або невимірювані компоненти (кількісно не оцінювані).
Четвертий клас – управлінці, що виконують завдання прийняття рішень в умовах протидії або конфлікту (наприклад, необхідно враховувати активність наявних конкурентів).
118
П’ятий клас – управлінці, що виконують найскладніші завдання прийняття рішень, які неможливо формалізувати через високий ступінь невизначеності.
Споживачів консолідованої інформації відповідно до рівня виконуваних ними завдань можна умовно поділити на такі групи:
Перша група – керівники (генеральні директори, головні адміністратори, виконавчі директори, начальники відділів), які виконують, як правило, завдання четвертого і п’ятого класів.
Друга група – спеціалісти, які виконують завдання другого і третього класів і формують інтелектуальний базис установи.
Прикладна наукова галузь “консолідована інформація” розвивається у трьох основних напрямах, а саме – консолідована інформація виробничої сфери, консолідована інформація невиробничої сфери та консолідована інформація у системах спеціального призначення. Потенційними споживачами першого напряму консолідованої інформації є бізнесові виробничі структури та керівники підприємств, другого – представники влади різних рівнів, а третього – представники спецслужб.
На відміну від промислового шпигунства, конкурентна розвідка як інструмент дослідження ринку та його поглибленого зондування є цілковито респектабельною й здійснюється з дотриманням етичних норм і принципів, оскільки вона діє винятково у межах існуючих законів, зосереджуючись виключно на роботі з відкритими джерелами інформації.
Інформаційний аналітик, формуючи консолідовану інформацію в економічній галузі, часто змушений балансувати на тонкій грані між легальним і нелегальним, проте його робота ґрунтується на опрацюванні відкритих джерел інформації в правовому полі і не припускає жодних нелегальних дій.
Інформаційне забезпечення консолідованими інформаційними продуктами повинно бути своєчасним і релевантним, сприяти прийняттю обґрунтованих рішень, тому інформаційним аналітикам необхідно виявляти та передбачати зміни зовнішнього середовища, якому передує оперативний пошук, зберігання й опрацювання інформації.
Специфіка інформаційно-аналітичної діяльності в органах влади і управління полягає в тому, що вона є елементом системи і процесу управління і має прикладний характер.
119
Для аналітичних підрозділів регіональних органів управління характерні такі функціональні завдання:
–накопичувальне, тобто створення повноцінного інформаційного середовища, оцінювання значущості, достовірності, повноти джерел інформації.
–аналітичне, яке полягає в аналітико-синтетичному опрацюванні масивів інформації;
–селекційне та інтерпретаційне, яке полягає у кардинальному перетворенні інформації, яка надається особам, що приймають рішення.
Завдання роботи інформаційно-аналітичної служби обласної державної адміністрації полягає у:
∙аналізі і прогнозуванні суспільно-політичних процесів в об-
ласті;
∙сприянні органам виконавчої влади у розвитку їх зв’язків з політичними партіями, громадськими організаціями;
∙інформаційно-аналітичному забезпеченні здійснення внутрішньої політики держави в області.
Запитання для самоперевірки:
1.Окресліть концептуальні засади інформаційного забезпечення ке-
рівника.
2.Назвіть напрями розвитку галузі консолідованої інформації.
3.Подайте трактування залежності конкурентоспроможності від зовнішнього середовища.
6.Категорії споживачів інформації в системі консолідованої інформації.
7.Критерії поділу професійних потреб в інформації.
8.Подайте критерії задоволення інформаційних потреб.
9.Охарактеризуйте інформаційно-аналітичне забезпечення органів державного управління.
10.Професіоналізм спеціаліста, який виконує диференційоване інформаційне забезпечення управління.
11.Назвіть вимоги до роботи аналітиків консолідованої інформації.
12.Охарактеризуйте специфіку інформаційно-аналітичної діяльності
ворганах влади.
14.Окресліть функціональні завдання аналітичних підрозділів.
15.Охарактеризуйте актуальні проблеми діяльності аналітичних
служб.
16.Розкрийте завдання консолідації інформації для органів влади.
120