Акцизи;

мита;

субсидії;

ліцензування;

квотування.

Причиною вивозу капіталу є:

циклічність економіки;

високий рівень зарплати у країні-реципієнті;

можливість підвищення екостандартів;

можливість освоєння товарного ринку;

можливість просування високих технологій.

Як правило, у розвинених країнах ця частка акціонерного капіталу вважається прямими інвестиціями й дає можливість контролювати підприємства:

10%;

20%;

40%;

60%;

51%.

Комплекс наукових і теоретичних знань про прийоми й методи виробництва, його організації, керування - це:

менеджмент;

маркетинг;

інжиніринг;

технологія;

технократія.

Періодичні відрахування продавцеві за право користування предметом ліцензійної угоди називаються:

адвалорний платіж;

поушальний платіж;

франшиза;

роялті;

преференція.

Епоха «вільної торгівлі» почалася в:

в 90-ті роки XX століття;

середина XX століття;

1945 рік;

середина XIX століття;

1914 рік.

Показником відкритості економіки є:

ВВП на душу населення;

вартісний обсяг експорту;

вартісний обсяг імпорту;

митна квота;

експортна квота.

У галузевій структурі розвинених країн переважає:

первинний;

вторинний;

третинний;

четвертинний;

третинний і четвертинний сектори.

Необхідність участі в МРТ тим більше чим:

менше диверсифікований ринок;

більше абсолютний обсяг експорту;

менше економічний потенціал;

більше частка первинного сектора;

менше частка первинного сектора.

У СОТ входить:

200 країн;

100 країн;

50 країн;

152 країни;

180 країн.

Режим найбільшого сприяння в торгівлі - це:

преференційна торгівля;

антидемпінгові мита;

передбачуваність торговельної політики;

торгівля без дискримінації;

безмитна торгівля.

Мито - 10 % від вартості товару - це:

Комбіноване;

імпортне;

середньозважене ;

адвалорне;

специфічне.

До інституціональних інвесторів не відносять:

ТНК;

пенсійні фонди;

страхові фонди;

інвестиційні фонди;

венчурні фонди.

Несприятлива соціально-політична й економічна ситуація в країні сприяє:

активізації міграції капіталу;

активізації конкурентної боротьби;

припливу іноземних інвестицій;

відтоку іноземних інвестицій;

лібералізації умов ввозу.

Основним каналом трансферу технологій у світової економіки є:

зовнішньоторговельний;

міжфірмовий;

внутрішньодержавний;

внутрішньофірмовий;

комерційний.

Розвиток інтеграційних процесів у світовому господарстві проявляється у збільшенні:

міжнародних фінансово-економічних організацій;

регіональних торговельних союзів;

ВТО;

ЄС;

обсягів міжнародної торгівлі.

Глобальна дезінтеграція у світовій економіці мала місце в:

1914-1917 рр.;

1914-1945 рр.;

1840-1914 рр.;

1945-2000 рр.;

2001 рік.

До якого типу відноситься спеціалізація на окремих деталях, вузлах, технологічних стадіях:

загальний;

частковий;

одиничний;

галузевий;

природний.

Частка послуг від загального обсягу експорту товарів і послуг у МЭ складає:

10 %;

15 %;

30 %;

90 %;

50 %.

Найпоширенішим типом регіональних торговельних союзів є:

митні союзи;

ВЭЗ;

економічні союзи;

зони вільної торгівлі;

торговельні комісії ООН.

Мито - 20 % від митної вартості, але не більше 10 USD за тонну - це: