
- •Введення
- •1 Літературний огляд
- •Активні барвники. Класифікація. Властивості
- •Класифікація активних барвників
- •1.1.2 Основні фізико-хімічні властивості активних барвників
- •Асортимент активних барвників
- •1.1.4 Переваги та недоліки активних барвників
- •1.2 Сучасні технології фарбування активними барвниками
- •1.2.1 Технології фарбування
- •1.2.2 Удосконалення технології фарбування
- •1.2.2.1 Вплив стану барвника в розчині на процес фарбування
- •1.2.2.2 Вплив стану поверхні волокна на кінцевий результат фарбування
- •1.2.3 Розробка біотехнологій як шлях до підвищення конкурентоспроможності текстильних матеріалів та вирішення екологічних проблем опоряджувального виробництва
- •1.2.4 Використання ферментів в процесі фарбування текстильних матеріалів. Переваги і проблеми
- •1.2.5 Розробка технології фарбування текстильних матеріалів з природних волокон з використанням ферментів
- •2 Методична частина
- •Характеристика волокна
- •2.2 Характеристика барвників
- •2.3 Методи дослідження
- •2.3.1 Метод тонкошарової хроматографії
- •2.3.2 Спектрофотометричний метод
- •2.3.3 Метод визначення розмірів часток барвника в розчині
- •2.3.4 Технологія вибілювання
- •2.3.5 Технологія обробки ферментами
- •2.3.6 Технологія фарбування активними барвниками
- •2.3.7. Визначення білизни
- •2.3.8 Визначення капілярності
- •2.3.9 Мікроскопічні дослідження
- •3. Експериментальна частина
- •3.1 Дослідження впливу ферментів на стан барвника в фарбувальному розчині
- •3.1.1 Дослідження впливу ферментів на дифузійну рухливість барвника
- •3.1.2 Вплив ферментів на ступінь гідролізу активних барвників
- •3.2 Дослідження впливу ферментів на властивості волокна
- •3.2.1 Дослідження впливу ферментів на стан поверхні волокна
- •3.2.2 Дослідження впливу ферментів на гігієнічні властивості текстильних матеріалів
- •3.3 Дослідження впливу попередньої обробки ферментами на сорбцію барвників
- •4. Технологічна частина
- •4.1 Характеристика лінії, що використовується для фарбування
- •4.2. Стандартизація й метрологія
- •5. Охрона праці, екологічна частина,
- •5. Виробнича санітарія
- •5.2 Виробниче освітлення
- •5.4 Протипожежна профілактика
- •5.5 Техніко-економічні розрахунки заходів щодо охорони праці
- •5.5.1 Визначення економічної ефективності заходів
- •5.6 Охорона навколишнього середовища на сучасному етапі
- •5.6.1 Захист водного басейну
- •5.6.1.1 Очищення стічних вод
- •5.6.1.2 Розрахунок кількісного складу стічних вод
- •5.6.1.3 Розрахунок необхідної кількості води
- •5.6.1.3 Розрахунок шкідливих домішок у стічних водах
- •5.6.1.4 Захист повітряного басейну від забруднення
- •6. Економічна частина
- •6.1 Розрахунок вартості хімічних матеріалів
- •Гост 3816-81. - Полотна текстильные. Методы определения гигроскопических и водоотталкивающих свойств. – Взамен гост 3816-61, - м., Издательство стандартов, 2008.
- •Гост 29104.11-91, - Ткани технические. Метод определения капиллярности, Введен 01.01.93, - м., Издательство стандартов, 2004.
5.6.1.4 Захист повітряного басейну від забруднення
Головними джерелами забруднення атмосферного повітря є теплові електростанції, промислові підприємства й автотранспорт. При спалюванні на електростанціях різних видів палива, в атмосферу викидається велика кількість газів, що відходять, що мають у складі оксиди азоту, оксиди вуглецю, вуглеводні, тверді частки, пил, сажу, а також бензапіреп.
Таблиця 5.6 - Розрахунок шкідливих викидів в атмосферу від котельні, що працює на газоподібному паливі
Витрата палива по кварталах Дж∙ м2 |
D |
H |
∆ T |
ГДК CO |
ГДК NO2 | |||
1-й |
2-й |
3-й |
4-й |
м |
м |
град |
|
|
710 |
7,2 |
0 |
657 |
0,3 |
10 |
200 |
5 |
0,085 |
Таблиця 5.7 - Характеристика палива
Вид палива |
Витрата палива, В |
Теплота згоряння, a |
Теор. витрата повітря V | |||
л/с |
м3/год. |
Дж∙ м3/рік |
ккал/м3 |
МДж/м3 |
м3/м3 | |
Природний газ |
92,593 |
333,33 |
1376 |
8710 |
36,4078 |
11,3 |
Таблиця 5.8 - Значення деяких коефіцієнтів
α |
q4 |
KCO |
KNO2 |
β |
1,2 |
0,5 |
0,25 |
0,075 |
0 |
Розрахунок викиду окису вуглецю
де, В - витрата палива, г/с, г/рік;
Q - теплота згоряння палива, МДж/м3;
КСО - кількість оксиду вуглецю, що утвориться на одиницю тепла, кг/ГДж;
q4 - втрати тепла, внаслідок неповноти згоряння палива.
Розрахунок викиду діоксиду азоту
,
де KNO2 - кількість оксидів азоту, що утворяться на одиницю тепла, кг/ГДж;
β - коефіцієнт, що враховує зниження викиду оксидів азоту в результаті застосування технічних засобів.
Кількість газів, що відходять
де В - витрата горючого газу, м3/ч;
V - питома витрата повітря, м3/м3;
α - коефіцієнт надлишку повітря.
Концентрація шкідливих речовин у газах, що відходять
де Мi - викид шкідливої речовини, г/с;
L - кількість газів, що відходять, м3/с.
Таблиця 5.9
Q, м3/год |
D,м |
S, м2 |
V1, м3/с |
А |
Н, м |
∆T, град |
F |
C, м2/м3 |
М, г/с |
ГДК мг/м3 |
код |
назва |
4521,6 |
0,3 |
0,071 |
1,256 |
200 |
10 |
200 |
1 |
667,99 |
0,839 |
5 |
0301 |
СО |
4521,6 |
0,3 |
0,071 |
1,256 |
200 |
10 |
200 |
1 |
201,489 |
0,253 |
0,085 |
0309 |
NO2 |
А - коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери;
М - маса шкідливої речовини, що викидає в атмосферу, г/с;
F - безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосфері; (F = 1)
Н - висота джерела викиду;
∆Т - різниця температур між температурою газової суміші на зрізі труби й зовнішньою температурою повітря, град;
V1 - обсяг газової суміші, що викидає в атмосферу;
η - безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу
місцевості η = 1.
Екологічна оцінка джерела викиду шкідливих речовин в атмосферу
Для
визначення концентрації шкідливих
речовин, що виділяються, необхідні
значення коефіцієнтів m і n, які визначаються
залежно від параметрів
.
де W0 – середня швидкість виходу газоподібної суміші з устя джерела викиду, м/с,
Версія 1.
При
<
100
При 0,5≤ VM <2
При 0,5< VM ≤2
Визначивши значення СМ і порівнявши із СГДК шкідливих компонентів, можна зробити наступний висновок. Так як СМ<СГДК (0,256<5; 0,0774<0,085), то джерело не забруднює атмосферу понад припустимих викидів. Для такого джерела не потрібно будівництва очисних споруд і його викиди можуть бути прийняті як гранично допустимі (ГДВ).
Відстань ХМ від джерела викиду, на якій досягається максимальна концентрація шкідливості, визначають:
Концентрація шкідливості на будь-якій відстані від джерела:
,
де СМ - концентрація шкідливої речовини, мг/м3
Si - безрозмірний коефіцієнт, що залежить від співвідношення:
Х = 50,
Х =100,
Х = 150, 1<
X =200, 1<
5. X = 250,
6. X = 300,
1<
7. X = 350,
1<
8. X = 400,
1<
|
134 |
149 |
164 |
179 |
194 |
209 |
224 |
239 |
254 |
CO |
0,065 |
0,069 |
0,07 |
0,0713 |
0,072 |
0,071 |
0,069 |
0,068 |
0,067 |
NO2 |
0,019 |
0,0201 |
0,0203 |
0,0208 |
0,021 |
0,0206 |
0,0203 |
0,0199 |
0,0195 |
ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА