
- •Розділ 1 Текстильні товари текстильні волокна
- •Загальні відомості про текстильні волокна
- •Класифікація текстильних волокон
- •Склад і будова текстильних волокон
- •1.2. Текстильні нитки
- •Загальні відомості про текстильні нитки
- •Класифікація текстильних ниток і їх асортимент класифікація пряжі
- •Будова і властивості текстильних ниток
- •Питання для самоконтролю
- •1.3. Ткацькі переплетення
- •Поняття про ткацьке виробництво
- •Загальні відомості про ткацькі переплетення і способи їх зображення
- •Класифікація ткацьких переплетень характеристика основних видів ткацьких переплетень і їх вплив на властивості тканин головні (базові) перплетення
- •Похідні переплетення
- •Від сатинового (атласного)
- •Комбіновані і дрібно візерункові переплетення
- •Складні переплетення
- •Крупно візерункові (жаккардові) переплетення
- •Питання для самоконтролю
- •1.4. Оброблення тканин
- •Загальні відомості про оброблення тканин
- •Підготовчі обробні процеси
- •Підготовчі обробні процеси
- •Основні обробні процеси
- •Вибілювання тканин
- •Способи друкування
- •Ручний; аерографний; машинний; сублістатик
- •Прямий; витравний; резервний
- •Спеціальні обробні процеси
- •Кінцеві обробні процеси
- •Питання для самоконтролю
- •1.5. Волокнистий склад та будова тканин
- •Волокнистий склад тканин
- •Будова тканин
- •1.6. Властивості тканин
- •Класифікація властивостей тканин
- •Характеристика геометричних властивостей і відносної маси тканини
- •Характеристика механічних властивостей і формостійкості тканин
- •Характеристика фізичних і естетичних властивостей тканин
- •Характеристика технологічних властивостей і зносостійкості тканин
- •Зносостійкість тканини
- •Питання для самоконтролю
- •1.7. Класифікація і загальна характеристика асортименту текстильних матеріалів
- •Загальні поняття про асортимент текстильних матеріалів
- •Вимоги до текстильних матеріалів побутового призначення
- •Класифікація асортименту бавовняних і лляних тканин
- •Костюмно-пальтові бавовняні і лляні тканини
- •Меблево-декоративні та тикові бавовняні та лляні тканини
- •Питання для самоконтролю
- •1.9. Класифікація і характеристика асортименту шовкових і вовняних тканин
- •Асортимент платтяних, костюмно-пальтових, підкладкових, меблево-декоративних тканин з шовкових, штучних, синтетичних ниток пряжі
- •Класифікація асортименту вовняних тканин
- •Асортимент платтяних, костюмних і пальтових камвольних і суконних тканин
- •Питання для самоконтролю
- •1.10 Стандартизація і сертифікація якості тканин
- •Класифікація і характеристика нормативної документації, в якій регламентовані вимоги щодо оцінки і контролю якості тканин та описана процедура їх проведення
- •Основні принципи та особливості сертифікації текстильних матеріалів в україні
- •Питання для самоконтролю
- •1.11. Особливості оцінки, контроль та збереження якості тканин
- •Основні положення,терміни та визначення, що
- •Особливості визначення сортності бавовняних, лляних, шовкових і вовняних тканин
- •Загальна кількість дефектів у сортних тканинах
- •Збереження якості тканин
- •Питання для самоконтролю
- •1.12 Тести до розділу
- •Розділ 2 швейні товари
- •Загальні відомості про швейні товари і їх споживні властивості
- •Класифікація і характеристика споживних властивостей одягу Споживні властивості швейних виробів
1.10 Стандартизація і сертифікація якості тканин
Методичні вказівки до самостійного вивчення
Як відомо, якість тканин, як і інших текстильних матеріалів, визначається сукупністю їх споживних властивостей, що зумовлюють їх придатність задовольняти певні потреби споживачів. Якість тканин залежить від багатьох чинників, основними з яких вважають: забезпеченість текстильного виробництва необхідними сировинними ресурсами (волокнами, пряжею, нитками, барвниками, текстильно-допоміжними речовинами тощо), наявність прогресивного технологічного обладнання; обґрунтованість технологічних режимів виробництва; якість нормативної та проектної документації, в якій регламентуються вимоги до рівня споживних властивостей та якості, а також методів їх оцінки, рівень кваліфікації інженерно-технічних працівників; кон'юнктура ринку текстилю та інші.
Ознайомлення з основними термінами і поняттями, що стосуються якості тканин і методів її оцінки, варто починати з таких стандартів:
ДСТУ 2925-94. Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни і визначення.
ДСТУ 9004-1-95. Управління якістю та елементи системи якості. Частина 1. Постанови.
ДСТУ 3047-95. Тканини та вироби ткані поштучні. Класифікація та номенклатура показників якості.
ДСТУ 2201-93. Полотна текстильні. Види, дефекти. Терміни та визначення.
Окрім згаданих видів ДСТУ, в практиці оцінки і контролю якості та визначення сортності тканин застосовуються й інші види і категорії стандартів, з побудовою і змістом яких студенту також належить самостійно ознайомитися. Це стосується насамперед міждержавних стандартів:
ГОСТ 20566-75. Тканини і поштучні вироби текстильні. Правила приймання та відбору проб. В цьому стандарті регламентуються загальні принципи оцінки і контролю якості тканин та тканих поштучних виробів, а також правила і порядок відбору проб для проведення механічних і фізико-хімічних випробувань тканин.
Правила і порядок визначення сортності тканин і тканих поштучних виробів регламентуються такими міждержавними стандартами СНД: бавовняні тканини – ГОСТом 161-86; лляні – ГОСТом 357-75; вовняні – ДСТУ 4292:2004; шовкові – ГОСТом 187-85; бавовняні поштучні вироби – ГОСТом 9470-71; лляні – ГОСТом 1408-78; вовняні – ДСТУ ГОСТом 28000:2009; шовкові – ГОСТом 470-72.
При ознайомленні зі змістом і побудовою названих стандартів студенту необхідно: навчитися самостійно користуватися названими стандартами, вміти правильно оцінювати окремі види дефектів (місцевих і розповсюджених) залежно від волокнистого складу і призначення тканин; взнати, які відхилення від окремих параметрів будови і властивостей впливають на пониження сортності тканин різноволокнистого складу, знати особливості визначення сортності бавовняних, лляних, шовкових і вовняних тканин, а також різних за волокнистим складом тканих поштучних виробів.
Студент повинен знати, що будь-яка тканина може бути віднесена до несортної (браку) не тільки через невідповідність встановленому зразку – еталону чи за наявності хоч би одного недопустимого (неусувного) дефекту, але і в тому випадку, коли кількість допустимих дефектів зовнішнього вигляду чи передбачених відхилень від показників будови і властивостей буде перевищувати встановлені норми. Це стосується і поштучних тканих виробів, для яких відхилення від показників будови та властивостей є гарантованими і їх відхилення не впливає на сортність продукції.
Крім названих видів міждержавних стандартів, в практиці оцінки чи експертизи якості тканин можуть використовуватися і інші групи стандартів, з побудовою та змістом яких студенту слід ознайомитися під час самостійного вивчення теми. Це стосується таких груп стандартів:
а) стандарти, в яких нормуються загальні технічні вимоги до тканин конкретного призначення, волокнистого складу, будови та оброблення;
б) стандарти на методи оцінки основних механічних, фізико-хімічних і естетичних властивостей тканини;
в) стандарти, в яких нормуються показники окремих механічних і фізико-хімічних властивостей тканин;
г) стандарти, що регламентують вимоги до маркування, складання, пакування, транспортування, зберігання та догляду за тканинами.
Окрему групу нормативних документів, які регламентують вимоги до рівня якості тканин та порядок її оцінки, займають технічні умови (ТУ), технологічні карти, пакові карти, альбоми нового асортименту, альбоми кольорів та відтінків і інші. Найбільше поширення мають технічні умови, які розробляються переважно на нові види тканин.
Після розгляду нормативних документів, які регламентують вимоги до якості і порядок оцінки і контролю якості тканин та особливостей визначення їх сортності, переходять до розгляду самої процедури провіедення названих операцій у сфері текстильної і швейної промисловості та торгівлі.