некологічну рукавицю і вводять у піхву в напрямку шийки матки. Ліву руку вводять у пряму кишку, намацують катетер, спрямовують кінець його в устя шийки матки, захоплюють її рукою і натягують обережно на катетер (прорвавши санітарний чохол та гінекологічну рукавицю). Після цього просовують катетер на всю глибину в іпсіла- теральний ріг матки (з’єднаний через яйцепровід з яєчником, у якому овулювало більше фолікулів), виймаючи обережно стилет. Помічник нагнітає в кульку 10 – 15 см3 повітря і, з’єднавши зовніш- ній кінець катетера з наповненим промивною рідиною 50-мілі- літровим шприцом Люера, вводить його вмістище у порожнину рога матки і відсмоктує назад.

Оператор при цьому легко масажує ріг матки і трохи піднімає його верхівку. Зливши обережно промивну рідину по стінці у стери- льний циліндр або мензурку і накривши її стерильною фольгою, помічник набирає нову порцію розчину у шприц і промиває ним ріг матки і т.д. На один ріг матки потрібно 400 – 500 мл розчину. При цьому слід уникати зворотного введення відсмоктаної рідини і по- трапляння в неї крові. Введена кількість рідини має відповідати кі- лькості відсмоктаної. Закінчивши промивання одного рога матки, випускають з кульки повітря і вводять у ріг суміш антибіотиків, розчинених у 20 мл 0,5 %-го розчину новокаїну. Потім беруть інший стерильний катетер, вводять його у такій самій послідовності у дру- гий (контрлатеральний) ріг матки і промивають його.

Збирають промивну рідину у стерильний мірний циліндр чи ді- лильну лійку, накривають фольгою і ставлять у термостат для від- стоювання.

3.7. Оцінка якості ембріонів

Мета заняття: ознайомити студентів з основними методами оцінки якості ембріонів. Оснащення заняття: свіжі ембріони, вимиті у корів-донорів на 7 – 8-й день розви- тку, середовища для вимивання та культивування ембріонів, великі і малі чашки Петрі, годинникові скельця, пробірки для зберігання ембріонів, мікропіпетки для мікроманіпуляцій з ембріонами, пайєти, термостат, скринька-термостат, бінокулярні лупи з освітлювачами (типу МБС-9), інвертований мікроскоп МБС-13, 96 %-й спирт- ректифікат, спиртові тампони, схеми розвитку ембріонів, таблиці оцінки якості емб-

ріонів, халати, ковпаки, бактерицидні лампи.

Короткі методичні вказівки. Заняття проводиться у боксі з передбоксником при температурі 25 – 26 °С, обладнаному бактерицидними лампами, які вмикають за 0,5 – 2 год до початку заняття. Перед тим як зайти в бокс, студенти одягають у перед- бокснику стерильні халати, ковпаки, бахіли, миють руки теплою водою з милом та щіткою, споліскують водопровідною, а потім бідистильованою водою, висушують, протирають спиртовими тампонами. Зайшовши у бокс, необхідно протерти просоче- ними 96 %-м спиртом серветками поверхню робочих столів, приладів, інструментів.

Після пояснення студентам змісту заняття, правил оцінки якості ембріонів ви- кладач поділяє групу на підгрупи по 2 – 3 особи і конкретизує завдання: відстоюван- ня вимитих ембріонів, їх пошук, оцінка прозорої оболонки за формою, її цілістю, рів- номірністю дроблення бластомерів, станом цитоплазми, прозорістю перивітелінового простору.

122

Рис. 64. Ранні стадії розвитку емб- ріона великої рогатої худоби:

Промивну рідину став- лять на відстоювання і через півгодини відсмоктують з неї за допомогою сифона верхній

дно яких для зручності роз- креслене на квадрати роз- міром 1 × 1 см, і досліджують під стереоскопічним мікро- скопом (МБС-13) чи біноку-

лярною лупою (МБС-9) при 15 – 25-кратному збільшенні.

Під час дослідження промивної рідини під мікроскопом треба намагатися «виловити» в ній усі ембріони й незапліднені яйцеклі- тини і перенести їх у маленьку чашку Петрі для того, щоб детально оцінити і далі проводити роботу з ними. При цьому враховують ста- дії розвитку зародка і характерні для них його морфологічні зміни. Найбільш придатний для вимивання період розвитку ембріона 7 – 8-й день, коли він ще захищений прозорою оболонкою (рис. 64).

Через «розтягнутість» суперовуляції тут виявляють різного віку (морули, пізні морули, ранні бластоцисти, бластоцисти, пізні бласто- цисти, вилуплені бластоцисти) та різної якості ембріони та незаплід- нені яйцеклітини. Змінюється також склад середовища геніталій.

Оцінюючи стан кожного ембріона, звертають увагу на: відповід- ність стадії розвитку ембріона його віку, форму прозорої оболонки та її цілість, рівномірність дроблення бластомерів, стан цитоплазми, прозорість перивітелінового простору.

123

Біологічно повноцінні ембріони мають чітку кулясту форму, про- зору гомогенну цитоплазму, непошкоджену прозору оболонку, одна- кового розміру бластомери з щільним міжклітинним комплексом. Ембріони, що містять різних розмірів бластомери з нечіткими клі- тинними мембранами та іншими ознаками дегенерації, вважаються неповноцінними.

Ембріони, які різко відстали в розвитку, з вираженими ознака- ми асинхронності дроблення бластомерів, їх дегенерації неприда- тні для трансплантації, а ембріони з невеликими морфологічними змінами вважаються умовно придатними. Значно більші зміни спостерігаються в ембріонів, які зберігалися в замороженому стані

(табл. 10).

10. Показники розвитку ембріонів

Існує кілька методів оцінки якості ембріонів. За характером розвитку розрізняють ембріони: життєздатні, стадія розвитку яких збігається з їх віком; сповільнені (ретардовані), що виявляються на більш ранніх стадіях розвитку, ніж очікувалося у зв’язку з їх ві- ком; вироджені (дегенеровані) ембріони з різними ознаками деге- нерації.

124

За морфологічними ознаками розрізняють ембріони: нормальні; з незначними відхиленнями; із збільшеною кількістю дегенерова- них клітин (табл. 11).

11. Шкала оцінки якості ембріонів за М.І.Сергєєвим

125