Реферат з англомовної фахової літератури

З метою систематичного, вибіркового чи побіжного ознайомлення з великою кількістю іншомовних матеріалів спеціаліст змушений часто звертатись до рефератів і анотацій, що стисло викладають зміст наукової літератури. Нерідко виникає необхідність самостійного складання цих видів документів, тому спеціаліст повинен добре володіти навичками аналітико-синтетичної обробки інформації. Реферат - це коротке адекватне відтворення змісту першоджерела із збереженням основних фактичних даних і наявністю висновків рідною мовою.

Основний зміст цієї роботи полягає у згортанні інформації – відборі найбільш суттєвих змістових моментів прочитаного поданих у скороченому вигляді.

Відповідно до положень робочої програми і вимог до кандидатського екзамену з іноземної мови, аспірант чи пошукувач повинен підготувати рідною мовою реферат з англомовної літератури з фаху. Обсяг прочитаної фахової літератури повинен досягати 300 сторінок. (обсяг однієї сторінки приймається за 2500 друкованих знаків). Розмір реферату становить 10% обсягу прочитаної літератури, але в разі необхідності може бути й більшим.

Реферат складається з трьох частин: заголовної, реферативної (тексту реферату) і довідкового апарату (приміток). Заголовна частинамістить бібліографічний опис першоджерела і являє собою сукупність відомостей про нього, даючи уявлення про його зміст, читацьке призначення, обсяг, довідковий апарат і т.ін. Основні елементи бібліографічного опису - заголовок; вказівка на авторство (індивідуальний автор чи колектив авторів); вихідні дані (місце і рік видання, назва видавництва, кількість сторінок, наявність ілюстрацій і т.ін.). Незалежно від мови реферату, назва джерела наводиться іноземною мовою і дублюється (в дужках) рідною. Назва реферату не повинна повторюватися в тексті.

Реферативна частина– це концентрований виклад змісту реферованого твору, що базується на виділених при читанні ключових його фрагментах. У процесі читання бажано коротко занотовувати зміст кожного розділу, в разі необхідності можна подати план.

Довідковий апаратмістить відомості, що можуть бути додатковою характеристикою твору (кількість ілюстрацій і таблиць, наявність бібліографії і т. ін., а також посилання, примітки), хоча він не завжди присутній у рефераті.

Основні вимоги до реферату: реферат повинен розкривати зміст твору, звертати увагу читача на нову інформацію, яку він містить; об`єктивно викладати зміст твору, не допускаючи оцінок як позитивних, так і негативних. Свою незгоду з точкою зору автора референт може висловити у примітках до реферату. Виклад повинен відзначатись чіткою послідовністю, логічністю, лаконізмом.

Реферування полягає не у простому скороченні чи перекладі тексту твору, а в суттєвій його переробці. Необхідно виділити головні змістові компоненти і викласти їх у скороченому вигляді. Другорядні факти, детальні описи, приклади, історичні екскурси (якщо вони не є принципово важливими в тексті) опускаються. Однотипні факти групуються і характеризуються в узагальненому вигляді. Цифрові дані так само систематизуються і узагальнюються.

Мова та стиль оригіналу приводяться до нейтрального, що є нормативним для даного жанру. Точність і стислість викладу в рефераті досягається за рахунок збільшення питомої ваги так званих ємних слів, тобто слів з найбільшим семантичним навантаженням, у ролі яких найчастіше виступають терміни чи термінологічні сполучення. Лаконічність викладу змісту першоджерела обумовлюється переобліком основних його положень без будь-якого обгрунтування. В тексті реферату широко використовуються всякого роду нормативні скорочення. Мова реферату відображає тенденцію до посилення ролі іменників та послаблення ролі дієслів. Матеріал подається статично, тому в тексті реферату переважають констатація і перелік фактів у вигляді простих поширених речень. Стислість обсягу реферату забезпечується вживанням дієприслівникових зворотів, неозначено-особових речень та інших синтаксичних засобів, що є результатом граматичної компресії і згортання складнопідрядних речень у прості з дієприслівниковими зворотами.

Для забезпечення логічної послідовності і змістової цілісності тексту використовуються специфічні вирази типу: “Помічено, ... встановлено, ... розглядаються, ... аналізується, ...відмічається, ... вказується, ... показує, ... одержало схвалення, ... викликало інтерес ...” і т.п., а також спеціальні кліше, які можна згрупувати таким чином:

загальна оцінка джерела, його теми, змісту (” книга (стаття) присвячена ..., ... метою дослідження є ..., ...книга представляє собою ...” і т.ін.); завдання, поставлені і вирішувані автором (“у першому розділі ... автор описує, відзначає, аналізує ...” і т.ін.); оцінка одержаних результатів досліджень, його висновки (“результати підтверджують ..., автор робить висновок, що ...” і т.ін.).