
- •Київ кнуБіА пробірочний практикум
- •Якісний аналіз органічних речовин
- •Лабораторна робота № 1 якісні реакції органічних речовин
- •Дослід і. Виявлення карбону й гідрогену
- •Дослід 2. Виявлення нітрогену за реакцією лассеня
- •Дослід 3. Виявлення сульфуру
- •Дослід 4. Виявлення галогенів
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Лабораторна робота № 2
- •Дослід 2. Взаємодія алканів із бромною водою і розчином калій перманганату
- •Дослід 3. Добування етилену і вивчення його властивостей
- •Дослід 7. Добування ацетилену з карбіду кальцію та вивчення його властивостей
- •Дослід 11. Добування ацетиленіду аргентуму та ацетиленіду купруму
- •Ароматичні вуглеводні ( арени )
- •Лабораторна робота № 3 добування й властивості ароматичних вуглеводнів
- •Дослід 1. Добування бензену з бензоату натрію
- •Дослід 2. Взаємодія бензену із бромом
- •Дослід 3. Взаємодія гомологів бензену із бромом
- •З розчином калій перманганату
- •Дослід 6. Окислення гомологів бензену
- •Дослід 7. Нітрування бензену
- •Дослід 9. Сульфування фенолу
- •Дослід11. Окислення фенолу
- •Дослід12. Сублімація нафталену
- •Дослід 13. Нітрування нафталену
- •Дослід 14. Бромування нафталену
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Лабораторна робота № 4 добування й властивості галогенопохідних
- •Дослід 1. Добування хлористого етилу
- •Дослід 2. Синтез брометану
- •Дослід 3. Добування йодоформу зi спирту
- •Дослід 6. Порівняння рухливості атомів галогену у бензеновому кільці та у боковому ланцюзі
- •Оксигенвмісні сполуки та їх похідні.
- •Одноатомні спирти
- •Лабораторна робота № 5 хімічні властивості одноатомних спиртів
- •Дослід 2. Виділення тепла під час розчинення етилового спирту у воді
- •Дослід 3. Горючість спиртів
- •Дослід 4. Виявлення води в спирті
- •Дослід 5. Висолювання етилового спирту
- •Дослід 6. Утворення алкоголятів натрію та їх гідроліз
- •Дослід 7. Окислення етилового спирту калій перманганатом
- •Дослід 8. Окислення спиртів оксидом купруму (II)
- •Дослід 9. Добування ectepib
- •Дослід 10. Виявлення сивушного масла у спирті
- •Дослід 11. Реакція на ненасичені одноатомні спирти
- •Дослід 12. Взаємодія етиленгліколю з натрієм
- •Дослід 13. Утворення гліколяту і гліцерату купруму
- •Дослід 14. Дегідратація гліцерину
- •Дослід 15. Розчинність фенолу у воді та його кислотні властивості
- •Дослід 16. Добування феноляту натрію
- •А л ь д e гіди та k e t o н и
- •Лабораторна робота № 6
- •Дослід 4. Реакція срібного дзеркала
- •Дослід 5. Реакція відновлення альдегідами гідроксиду купруму (II)
- •Дослід 6. Реакція відновлення альдегідами реактиву фелінга
- •Дослід 8. Взаємодія альдегідів із лугом
- •Дослід 13. Реакція канніццаро
- •Дослід 14. Окислювальні властивості хінону
- •Карбонові кислоти та їх похідні одноосновні карбонові кислоти. Жири
- •Лабораторна робота № 7
- •Карбонових кислот і жирів
- •Дослід 1. Розчинність карбонових кислот
- •Дослід 2. Виявлення карбонових кислот за допомогою індикаторів
- •Дослід 3. Утворення солей карбонових кислот
- •Дослід 4. Гідроліз солей карбонових кислот
- •Дослід 7. Відновлення амоніачного
- •Дослід 13. Взаємодія олеїнової кислоти із бромом
- •Дослід 15. Акролеїнова проба на жири
- •Дослід 16 визначення ненасиченост1 жиру
- •Дослід 18. Розчинність жирів
- •Дослід 20. Декарбоксилування малонової кислоти
- •Дослід 21. Гідроліз аспірину
- •Нітрогенobmichi органічні сполуки hitpo- і аміносполуки жирного ряду
- •Лабораторна робота № 8. Хімічні властивості hitpo- та аміносполук жирного та ароматичного ряду
- •Дослід 1. Кислотні властивості нітрометану
- •Дослід 7. Взаємодія амінів із солями феруму й купруму
- •Дослід 8. Реакція первинних аміносполук з нітритною кислотою
- •Дослід 9. Взаємодія аніліну з мінеральними кислотами
- •Дослід 12. Реакція аніліну із хлорним вапном
- •Дослід 16. Реакція діазотування
- •Амінокислоти і білкові речовини
- •Лабораторна робота №9 хімічні властивості амінокислот і білків
- •Дослід 2. Утворення комплексної солі купруму амінооцтової кислоти
- •Дослід 6. Висолювання білків
- •Дослід 7. Кольорові реакції на білки
- •Вуглеводи моносахариди (монози)
- •Полісахариди (поліози, несахароподібні вуглеводи)
- •Лабораторна робота № 10 хімічні властивості моносахаридів, дисахаридів та полісахаридів
- •Дослід 1. Якісна реакція на вуглеводи 3 α-нафтолом (реакція Моліша)
- •Дослід 2. Окислення моноз оксидом аргентуму (реакція срібного дзеркала)
- •Дослід 3. Окислення глюкози реактивом фелінга
- •Дослід 5. Реакція селіванова на кетогексози
- •Дослід 6. Реакція на наявність гідроксильних груп у дисахаридах
- •Дослід 7. Відношення дисахаридів до фелінгової рідини
- •Дослід 8. Відношення дисахаридів до амоніачного розчину оксиду аргентуму
- •Дослід 9. Гідроліз (інверсія) сахарози
- •Дослід 10. Якісна реакція на сахарозу
- •Дослід 12. Виявлення крохмалю в картоплі та зерні
- •Дослід 13. Розчинення клітковини у купрум-амоніачному розчині (реактив Швейцера)
- •Дослід 14. Розчинення клітковини в сульфатній кислоті
- •Полімери. Високомолекулярні сполуки
- •Лабораторна робота № 11
- •Дослід 1. Добування полібутилметакрилату
- •Лабораторна робота № 12
Полісахариди (поліози, несахароподібні вуглеводи)
Вищі несахароподібні вуглеводи, або полісахариди — це природні високомолекулярні речовини (біополімери), молекули яких складаються з великої кількості однакових або різних залишків моносахаридів. Вони поділяються на гомополісахариди (гомоглікани), молекула яких складається із залишків якого-небудь одного простого, вуглеводу і гетерополісахариди, (гетероглікани), молекули яких містять залишки різних простих вуглеводів та їх похідних.
Усі полісахариди, побудовані за типом глікозидів. Головними представниками несахароподібних вуглеводів є крохмаль, клітковина (целюлоза), глікоген (тваринний крохмаль), інулін тощо. До полісахаридів відносять і пентозани загальною формулою (C5H8O4)n, у будові якої беруть участь не гексози, а пентози.
Полісахариди — це тверді, зовні аморфні, не розчинні у воді, нездатні плавитися, не леткі і не. солодкі речовини. Мають високу молекулярну масу, не проявляють редукуючих властивостей, здатні до реакції гідролізу.
Лабораторна робота № 10 хімічні властивості моносахаридів, дисахаридів та полісахаридів
Реактиви й прилади: глюкоза; фруктоза; сахароза; крохмаль; клітковина; арабіноза; 10 % спиртовий розчин α-нафтолу; фенілгідразин; льодова оцтова кислота; солянокислий фенілгідразин; гідроксид і ацетат натрію; гуміарабік; анілін; резорцин; фелінгова рідина.
Реактиви, й прилади: сахароза; мальтоза; лактоза; молоко; льодова оцтова кислота; фелінгова рідина; хлороводнева; сульфатна, нітратна кислоти; гідроксид натрію; нітрат аргентуму; амоніак; сульфат кобальту; сульфат нікелю; сульфат купруму; фільтрувальний папір.
Реактиви і прилади: крохмаль; клітковина; анілін; флороглюцин; фелінгова рідина; йод; гідроксид барію; сульфатна, хлороводнева і нітратна кислоти; гідроксид натрію; амоніак; сульфат купруму; карбонат купруму; бульби картоплі; зерна кукурудзи; зерна пшениці; соснова скалка; фільтрувальний і газетний папір; вата; дерев'яні ошурки; висівки.
Дослід 1. Якісна реакція на вуглеводи 3 α-нафтолом (реакція Моліша)
В окремі пробірки беруть по 0,1–0,2 г різних вуглеводів: глюкозу, фруктозу, сахарозу, крохмаль, клітковину тощо. У кожну пробірку добавляють по 2–3 мл води і 3–4 краплі 10 % спиртового розчину α-нафтолу. Вміст пробірок перемішують і обережно, щоб рідина не змішалась, добавляють по 1,5–2 мл концентрованої сульфатної кислоти, що опускається на дно пробірки. На межі двох шарів спостерігається червоно-фіолетове кільце, що вказує на утворення фурфуролу.
Реакцію з α-нафтолом дають всі вуглеводи. Поява забарвлення зумовлена розкладом молекули вуглеводу під дією концентрованої сульфатної кислоти з утворенням фурфуролу або його похідних, які вступають у реакцію конденсації з α-нафтолом, утворюючи забарвлені речовини.
Дослід 2. Окислення моноз оксидом аргентуму (реакція срібного дзеркала)
У чисту пробірку, вимиту гарячим лугом і промиту дистильованою водою, наливають 3 мл амоніачного розчину гідроксиду аргентуму (див. дослід 4, лаб.роботи 10) і приливають рівний об'єм 3% розчину глюкози. Пробірку нагрівають на водяній бані при температурі 70–90 °С. Аргентум, що виділяється у процесі окислення глюкози, осаджується на стінках пробірки у вигляді дзеркала: