- •Київ кнуБіА пробірочний практикум
- •Якісний аналіз органічних речовин
- •Лабораторна робота № 1 якісні реакції органічних речовин
- •Дослід і. Виявлення карбону й гідрогену
- •Дослід 2. Виявлення нітрогену за реакцією лассеня
- •Дослід 3. Виявлення сульфуру
- •Дослід 4. Виявлення галогенів
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Лабораторна робота № 2
- •Дослід 2. Взаємодія алканів із бромною водою і розчином калій перманганату
- •Дослід 3. Добування етилену і вивчення його властивостей
- •Дослід 7. Добування ацетилену з карбіду кальцію та вивчення його властивостей
- •Дослід 11. Добування ацетиленіду аргентуму та ацетиленіду купруму
- •Ароматичні вуглеводні ( арени )
- •Лабораторна робота № 3 добування й властивості ароматичних вуглеводнів
- •Дослід 1. Добування бензену з бензоату натрію
- •Дослід 2. Взаємодія бензену із бромом
- •Дослід 3. Взаємодія гомологів бензену із бромом
- •З розчином калій перманганату
- •Дослід 6. Окислення гомологів бензену
- •Дослід 7. Нітрування бензену
- •Дослід 9. Сульфування фенолу
- •Дослід11. Окислення фенолу
- •Дослід12. Сублімація нафталену
- •Дослід 13. Нітрування нафталену
- •Дослід 14. Бромування нафталену
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Лабораторна робота № 4 добування й властивості галогенопохідних
- •Дослід 1. Добування хлористого етилу
- •Дослід 2. Синтез брометану
- •Дослід 3. Добування йодоформу зi спирту
- •Дослід 6. Порівняння рухливості атомів галогену у бензеновому кільці та у боковому ланцюзі
- •Оксигенвмісні сполуки та їх похідні.
- •Одноатомні спирти
- •Лабораторна робота № 5 хімічні властивості одноатомних спиртів
- •Дослід 2. Виділення тепла під час розчинення етилового спирту у воді
- •Дослід 3. Горючість спиртів
- •Дослід 4. Виявлення води в спирті
- •Дослід 5. Висолювання етилового спирту
- •Дослід 6. Утворення алкоголятів натрію та їх гідроліз
- •Дослід 7. Окислення етилового спирту калій перманганатом
- •Дослід 8. Окислення спиртів оксидом купруму (II)
- •Дослід 9. Добування ectepib
- •Дослід 10. Виявлення сивушного масла у спирті
- •Дослід 11. Реакція на ненасичені одноатомні спирти
- •Дослід 12. Взаємодія етиленгліколю з натрієм
- •Дослід 13. Утворення гліколяту і гліцерату купруму
- •Дослід 14. Дегідратація гліцерину
- •Дослід 15. Розчинність фенолу у воді та його кислотні властивості
- •Дослід 16. Добування феноляту натрію
- •А л ь д e гіди та k e t o н и
- •Лабораторна робота № 6
- •Дослід 4. Реакція срібного дзеркала
- •Дослід 5. Реакція відновлення альдегідами гідроксиду купруму (II)
- •Дослід 6. Реакція відновлення альдегідами реактиву фелінга
- •Дослід 8. Взаємодія альдегідів із лугом
- •Дослід 13. Реакція канніццаро
- •Дослід 14. Окислювальні властивості хінону
- •Карбонові кислоти та їх похідні одноосновні карбонові кислоти. Жири
- •Лабораторна робота № 7
- •Карбонових кислот і жирів
- •Дослід 1. Розчинність карбонових кислот
- •Дослід 2. Виявлення карбонових кислот за допомогою індикаторів
- •Дослід 3. Утворення солей карбонових кислот
- •Дослід 4. Гідроліз солей карбонових кислот
- •Дослід 7. Відновлення амоніачного
- •Дослід 13. Взаємодія олеїнової кислоти із бромом
- •Дослід 15. Акролеїнова проба на жири
- •Дослід 16 визначення ненасиченост1 жиру
- •Дослід 18. Розчинність жирів
- •Дослід 20. Декарбоксилування малонової кислоти
- •Дослід 21. Гідроліз аспірину
- •Нітрогенobmichi органічні сполуки hitpo- і аміносполуки жирного ряду
- •Лабораторна робота № 8. Хімічні властивості hitpo- та аміносполук жирного та ароматичного ряду
- •Дослід 1. Кислотні властивості нітрометану
- •Дослід 7. Взаємодія амінів із солями феруму й купруму
- •Дослід 8. Реакція первинних аміносполук з нітритною кислотою
- •Дослід 9. Взаємодія аніліну з мінеральними кислотами
- •Дослід 12. Реакція аніліну із хлорним вапном
- •Дослід 16. Реакція діазотування
- •Амінокислоти і білкові речовини
- •Лабораторна робота №9 хімічні властивості амінокислот і білків
- •Дослід 2. Утворення комплексної солі купруму амінооцтової кислоти
- •Дослід 6. Висолювання білків
- •Дослід 7. Кольорові реакції на білки
- •Вуглеводи моносахариди (монози)
- •Полісахариди (поліози, несахароподібні вуглеводи)
- •Лабораторна робота № 10 хімічні властивості моносахаридів, дисахаридів та полісахаридів
- •Дослід 1. Якісна реакція на вуглеводи 3 α-нафтолом (реакція Моліша)
- •Дослід 2. Окислення моноз оксидом аргентуму (реакція срібного дзеркала)
- •Дослід 3. Окислення глюкози реактивом фелінга
- •Дослід 5. Реакція селіванова на кетогексози
- •Дослід 6. Реакція на наявність гідроксильних груп у дисахаридах
- •Дослід 7. Відношення дисахаридів до фелінгової рідини
- •Дослід 8. Відношення дисахаридів до амоніачного розчину оксиду аргентуму
- •Дослід 9. Гідроліз (інверсія) сахарози
- •Дослід 10. Якісна реакція на сахарозу
- •Дослід 12. Виявлення крохмалю в картоплі та зерні
- •Дослід 13. Розчинення клітковини у купрум-амоніачному розчині (реактив Швейцера)
- •Дослід 14. Розчинення клітковини в сульфатній кислоті
- •Полімери. Високомолекулярні сполуки
- •Лабораторна робота № 11
- •Дослід 1. Добування полібутилметакрилату
- •Лабораторна робота № 12
Дослід 5. Висолювання етилового спирту
Водний 50 %-ний розчин етилового спирту змішують у пробірці з твердим карбонатом калію. За умови достатньої кількості останнього утворюються два шари: верхній — спирт (91,05 %), що за підпалювання горить; нижній — концентрований розчин карбонату калію, що містить лише сліди спирту.
Дослід 6. Утворення алкоголятів натрію та їх гідроліз
У пробірку наливають 2–3 мл метилового або етилового спирту, добавляють шматочок Натрію, попередньо очищеного й висушеного фільтрувальним папером. При цьому спостерігається взаємодія його із спиртом з утворенням алкоголяту натрію й Гідрогену. Реакція проходить з виділенням тепла за рівнянням:
2CH3ОН + 2Na → 2CH3ONa + H2.
Гідроген, що виділяється під час реакції, збирають у пробірку і підпалюють. Швидкість утворення алкоголятів поступово зменшується у разі збільшення молекулярної маси спиртів.
Після повного розчинення Натрію алкоголят, що утворюється, розкладається водою: CH3ONa + Н20 → CH3OH + NaOH.
Одержаний розчин випробовують фенолфталеїном. Характерне забарвлення в малиновий колір вказує на лужне середовище.
Дослід 7. Окислення етилового спирту калій перманганатом
У пробірку наливають 1–2 мл етилового спирту, додають 1 мл водного розчину калій перманганату і нагрівають суміш. При цьому утворюється оцтовий альдегід із характерним запахом, калій перманганат знебарвлюється і випадає бурий осад оксиду мангану IV:
3 CH3-CH2OH + 2KMnO4 → 3 CH3-CHO + 2KOH + 2MnO2 + 2H2O.
За надлишку калій перманганату оцтовий альдегід окиснюється до оцтової кислоти.
Дуже енергійно проходить реакція окислення етилового спирту твердим калій перманганатом за наявності концентрованої сульфатної кислоти. В фарфорову чашку насипають 2–3 г твердого калій перманганату і приливають 1–2 мл концентрованої сульфатної кислоти до утворення кашоподібної суміші.
До цієї суміші обережно по краплях добавляють 0,5–1,0 мл етилового спирту. Спирт самозапалюється, що свідчить про активне окислення. Дослід треба проводити дуже обережно, оскільки можливе розбризкування суміші.
Дослід 8. Окислення спиртів оксидом купруму (II)
У пробірку наливають 3–4 мл одного зі спиртів: метилового, етилового, пропілового або бутилового. З мідного дроту виготовляють спіраль, яку прожарюють у полум'ї пальника до червоного кольору. Купрум окиснюється до оксиду купруму (II). Розжарену спіраль вносять у пробірку зі спиртом. Відбувається окислення спирту й відновлення оксиду купруму до вільної міді червоного кольору:
Операцію повторюють два–три рази. Мідну спіраль виймають, вміст пробірки охолоджують і добавляють кілька краплин фуксинсульфітної кислоти. Червоно-фіолетове забарвлення свідчить про наявність альдегіду.
Дослід 9. Добування ectepib
Під час взаємодії спиртів з органічними кислотами утворюються естери. Ця реакція є зворотною:
Для швидшого досягнення рівноваги використовують каталізатори (концентровану сульфатну кислоту, на значенні якої вперше наголосив В.В. Марковніков у 1873 р.)
Добування етилового естеру оцтової кислоти. У пробірку вміщують 2 мл концентрованої оцтової кислоти, 2 мл етилового спирту і 0,5 мл концентрованої сульфатної кислоти. Суміш обережно кип'ятять кілька хвилин і після охолодження виливають у пробірку з насиченим розчином хлориду натрію. Естер спливає на поверхню, а оцтова кислота й етиловий спирт, які не вступили в реакцію етерифікації, розчиняються у воді і переходять у нижній шар. Утворений естер має специфічний запах.
Добування ізоамілового естеру оцтової кислоти. У пробірці змішують 2–3 мл концентрованої оцтової кислоти, 2–3 мл ізоамілового спирту і 0,5 мл концентрованої сульфатної кислоти. Суміш перемішують скляною паличкою й обережно нагрівають кілька хвилин. Продукт реакції виливають у склянку з холодною водою. Естер спливає на поверхню і має специфічній запах грушевої есенції.
Добування етилового естеру бензенової кислоти. У пробірку вміщують 1 г бензенової кислоти, 2 мл етилового спирту і 1 мл концентрованої сульфатної кислоти. Суміш обережно нагрівають до кипіння, безперервно перемішуючи. Продукт реакції виливають у склянку з холодною водою. Естер спливає олієподібною речовиною на поверхню і має специфічний запах.
Добування етилового естеру масляної кислоти. У пробірку наливають 2 мл масляної кислоти, 2 мл етилового спирту і 2 мл концентрованої сульфатної кислоти. Суміш обережно нагрівають до кипіння, а потім виливають у склянку з холодною водою. Естер спливає на поверхню олієподібною речовиною і має специфічний запах ананаса.