
- •М.В. Корнієнко основи і фундаменти
- •Передмова
- •Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Завдання на виконання курсового проекту
- •1.3. Література, що рекомендується для використання при розробці проекту
- •1.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.5. Склад креслень фундаментів
- •Розділ 2. Ґрунтові умови майданчика та призначення типу фундаментів будівлі
- •2.1. Коротка характеристика будівлі, майданчика та його геологічної будови
- •Основні дані про ґрунти майданчика
- •Гранулометричний склад пісків
- •2.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
- •Оцінка гранулометричного складу пісків
- •Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
- •Назва пісків за щільністю будови
- •17.5 КН/м3. Точність визначення – 0.1 кН/м3.
- •Класифікація пісків за ступенем водонасичення
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього тертя n, град., модуля деформації е, мПа, пісків кварцевих четвертинного віку
- •Розрахунковий опір r0, кПа, піщаних ґрунтів
- •Назва різновидів глинистого ґрунту за величиною числа пластичності
- •Додаткова назва глинистих ґрунтів із урахуванням їх гранулометричного складу
- •Додаткова назва різновидів глинистих ґрунтів із урахуванням їх консистенції
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, та кута внутрішнього тертя n, град, глинистих непросідаючих нелесових четвертинних ґрунтів
- •Нормативні величини модуля деформації, е, мПа, четвертинних глинистих нелесових ґрунтів
- •Розрахунковий опір r0, кПа, глинистих непросідаючих ґрунтів
- •Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика
- •Величини розрахункових показників окремих іге будівельного майданчика
- •2.3. Вибір типу фундаментів
- •Попередня оцінка типів фундаментів
- •Розділ 3. Розрахунок збірних фундаментів неглибокого закладання (малозаглиблених та мілкого закладання за класифікацією норм [2])
- •3.1. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
- •Величина коефіцієнта Kh, що враховує тепловий режим будівлі (споруди)
- •Глибина закладання фундаментів залежно від глибини промерзання df та глибини до рівня підземних вод dw
- •До визначення глибини закладання фундаменту
- •3.2. Загальні положення та порядок розрахунку стрічкових і стовпчастих фундаментів
- •3.3. Призначення проектної глибини закладання стрічкових та стовпчастих фундаментів
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Підготовчі роботи до прив’язки будівлі на стрічкових фундаментах
- •3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
- •3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
- •3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
- •3.4. Визначення співвідношення товщини стін будинку та фундаментної стінки стрічкових фундаментів
- •3.5. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для безпідвальної частини будинку
- •Значення коефіцієнтів с1 , с2
- •Коефіцієнти м, Мg, Мс, для визначення розрахункового опору ґрунту основи
- •Розрахунок до визначення навантажень
- •Збір навантажень після збільшення ширини фундаментної плити
- •Найбільший допустимий тиск, , кПа, на підошві фундаментних плит за умовами їх армування
- •Класи важкого бетону залізобетонних плит серії фл згідно з гост 13580-85
- •3.6. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для підвальної частини будинку
- •Збір вертикальних навантажень для перерізу фундаменту в підвальній частині
- •Розділ 4. Особливості розрахунку стрічкових монолітних фундаментів неглибокого закладання
- •Граничні значення , що приймаються при конструюванні жорстких фундаментів
- •4.1. Розрахунок жорсткого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний на рівні верхнього обрізу плитної частини фундаменту
- •4.2. Розрахунок гнучкого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на рівні підошви фундаменту
- •Розрахунковий опір арматури для розрахунків за і-м граничним станом
- •Розділ 5. Розрахунок стовпчастих залізобетонних фундаментів неглибокого закладання
- •5.1. Загальна характеристика стовпчастих фундаментів
- •5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
- •5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
- •Збір вертикальних навантажень в рівні підошви стовпчастого фундаменту
- •Розміри підколонників фундаментів під колони для одноповерхових виробничих будівель за серією 1.412-1/77
- •Розділ 6. Розрахунок пальових фундаментів
- •6.1. Загальні вимоги до розрахунку пальових фундаментів
- •6.2. Порядок розрахунку пальових фундаментів
- •6.3. Глибина закладання підошви ростверку
- •6.4. Дослідження зміни несучої здатності паль в залежності від їх параметрів
- •6.4.1. Загальні дані
- •6.4.2. Вихідні дані та розрахункова схема для визначення
- •6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
- •Характеристика забивних паль суцільного перерізу
- •Характеристика бурових (буронабивних) паль
- •6.4.4. Розрахунок несучої здатності одиночної палі по ґрунту основи
- •Коефіцієнти умов роботи cR і cf для забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
- •Коефіцієнт умов роботи сf для буронабивних і буроін’єкційних паль
- •Розрахунковий опір глинистих ґрунтів під нижнім кінцем буронабивних, буроін’єкційних та паль–оболонок
- •Величини коефіцієнтів до визначення розрахункового опору піщаних ґрунтів для бурових паль
- •6.4.5. Дослідження зміни несучої здатності паль залежно від глибини
- •Розрахунок несучої здатності палі з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 300х300 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 350х350 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •6.4.6. Висновки та рекомендації по вибору раціональних параметрів паль
- •6.5. Розрахунок стрічкових пальових фундаментів
- •6.5.1. Розрахунок несучої здатності палі за ґрунтом та матеріалом
- •Коефіцієнт пропорційності для розрахунку паль
- •Величини коефіцієнта φ
- •6.5.2. Визначення необхідної кількості паль у пальовому фундаменті
- •Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту
- •6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів
- •Збір навантажень на рівні підошви ростверку
- •Розріз 1-1
- •Розділ 7. Розрахунок осідання основи
- •7.1. Загальні умови розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.2. Порядок розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.3. Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту
- •Характеристики ґрунтів майданчика
- •Розрахунок осідання основи фундаменту
- •7.4. Особливості розрахунку осідання основи пальового фундаменту
- •7.5. Розрахунок осідання основи при підвищенні рівня ґрунтових вод (підтопленні основи)
- •Розрахунок осідання основи фундаменту за умови підтоплення
- •Післямова
- •Список літератури
- •Блоки бетонні для стін підвалів за гост 13579-78
- •Плити залізобетонні стрічкових фундаментів за гост 13580-85
- •Залізобетонні забивні палі суцільного квадратного перерізу із звичайною поздовжньою арматурою за гост 19804.1-79*
- •Значення коефіцієнтів
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Основи і фундаменти
Граничні осідання і крени споруди з основою
(табл. И.1 додатку И ДБН В.2.1-10-2009 [2])
|
|
Граничні деформації основи | ||
відносна різниця осідань (∆S / L)u |
крен iu |
середні
| ||
1. |
Виробничі та цивільні одноповерхові й багатоповерхові будинки з повним каркасом: |
|
|
|
|
залізобетонним; |
0.002 |
- |
(10) |
|
те саме, із влаштуванням залізобетонних або монолітних перекриттів, а також будівель монолітної конструкції; |
0.003 |
- |
(15) |
|
сталевим; |
0.004 |
- |
(15) |
|
те саме, із влаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів. |
0.005 |
- |
(18) |
2. |
Будинки і споруди, в конструкціях яких не виникають зусилля від нерівномірних осідань. |
0.006 |
- |
(20) |
3. |
Багатоповерхові безкаркасні будинки з несучими стінами із: |
|
|
|
|
крупних панелей; |
0.0016 |
0.005 |
12 |
|
крупних блоків чи цегляної кладки без армування; |
0.0020 |
0.005 |
12 |
|
те саме, з армуванням, у тому числі із влаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів, а також будівель монолітної конструкції. |
0.0024 |
0.005 |
18 |
4. |
Споруди елеваторів із залізобетонних конструкцій: |
|
|
|
|
робочий будинок і силосний корпус монолітної конструкції на одній фундаментній плиті; |
- |
0.003 |
40 |
|
те саме, збірної конструкції; |
- |
0.003 |
30 |
|
окремо розташований силосний корпус монолітної конструкції; |
- |
0.004 |
40 |
|
те саме, збірної конструкції; |
- |
0.004 |
30 |
|
окремо розташований робочий будинок. |
- |
0.004 |
25 |
5. |
Димові труби (димарі), заввишки Н, м: |
|
|
|
|
Н ≤ 100; |
- |
0.005 |
40 |
|
100 ≤ Н ≤ 200; |
- |
1/ (2Н) |
30 |
|
200 ≤ Н ≤ 300; |
- |
1/ (2Н) |
20 |
|
Н > 300. |
- |
1/ (2Н) |
10 |
6. |
Жорсткі споруди, заввишки до 100 м, крім зазначених у поз. 4 і 5. |
- |
0.004 |
20 |
Закінчення дод. 6
7. |
Антенні споруди зв’язку: |
|
|
|
|
стовбури щогл заземлені; |
- |
0.002 |
20 |
|
те саме, електрично ізольовані; |
- |
0.001 |
10 |
|
вежі радіо; |
0.002 |
- |
- |
|
вежі короткохвильових радіостанцій; |
0.0025 |
- |
- |
|
вежі (окремі блоки). |
0.001 |
- |
- |
8. |
Опори повітряних ліній електропередачі: |
|
|
|
|
проміжні прямі; |
0.003 |
0.003 |
- |
|
анкерні й анкерно-кутові, проміжні кутові, кінцеві, портали відкритих розподільних пристроїв; |
0.0025 |
0.0025 |
- |
|
спеціальні перехідні. |
0.002 |
0.002 |
- |
Примітка 1. Граничні значення відносного прогину будинків, зазначених у поз. 3, приймають 0.5(∆S / L)u, а відносного вигину – 0.25(∆S / L)u.
Примітка 2. При визначенні відносної різниці осідань (∆S / L) у поз. 8 за L приймають відстань між осями блоків фундаментів у напрямку горизонтальних навантажень, а в опорах із відтяжками – відстань між осями стиснутого фундаменту й анкера.
Примітка 3. Якщо основа складена горизонтальними (з ухилом не більше 0.1), витриманими за товщиною шарами ґрунтів, граничні значення максимальних і середніх осідань допускається збільшувати на 20 %.
Примітка 4. Граничні значення підйому основи, складеної набухаючими ґрунтами, допускається приймати: максимальний і середній підйом у розмірі 25 % і відносну різницю осідань у розмірі 50 % відповідних граничних значень деформацій, наведених у даному додатку, а відносний вигин – у розмірі 0.25(∆S / L)u.
Примітка 5. Для споруд, перерахованих у поз. 1-3 з фундаментами у вигляді суцільних плит, граничні значення середніх осідань допускається збільшувати в 1.5 рази.
Примітка 6. На основі узагальнення досвіду проектування, будівництва й експлуатації окремих видів споруд, допускається приймати граничні значення деформацій основи такими, що відрізняються від зазначених у даному додатку.
Навчальне видання
Корнієнко Микола Васильович