Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту

Номер п/п	Вид навантажень	Формули визначення і розрахункові величини для визначення навантаження на 1 м погонний	NI, кН/м
1	Навантаження на верхньому обрізі фундаменту NI, кН/м	2381.2 =	285.6
2	Стінові фундаментні блоки (1 ряд)		7.53
3	Ростверк	hгbгm = 0.40.425.01.1 =	4.4
Всього ΣNI =			297.5

Перевіряємо допустимість навантаження на одну палю:

N = 297.51.40 = 431.4 кН < N_p = 437.2 кН. Умова виконується.

Розташуємо, як приклад, палі в плані ростверку на ділянці між торцевою та поперечною стінами за осями „1” і „2”, відстань між якими 8.30 м (рис. 37).

Рис. 37. Розташування паль в плані по осі „А” (фрагмент ростверку)

Безумовно, що розміщення паль навіть на ділянці в осях „1”…„2” може бути індивідуальним, але потрібно робити так, щоб крок для всієї стіни був постійним в максимальній кількості і близьким до .

При дворядному ростверку використовують розташування паль „одна навпроти одної”, або у шаховому порядку. Останнє дає змогу мати оптимальні розміри стрічкового ростверку. Відстань між рядами паль, що розташовані у шаховому порядку, визначають, виходячи з проектного кроку паль. На основі цього визначається і ширина ростверку b_r:

b_r = + d + 2c,

де – розрахункова відстань між рядами паль: .

Ця величина приймається з округленням в більшу сторону, кратною 0.05 м.

Схема розташування паль при дворядному стрічковому ростверку наведена на рис. 38.

Рис. 38. Схема розташування паль в дворядному ростверку

При перенесенні конструктивного рішення на робоче креслення прийнятий крок паль може коригуватись, як це робиться при однорядному ростверку.

Стрічкові ростверки виконують із важкого бетону класу В 12.5...В 25. Їх розрахунок за матеріалом для цегляних та крупнопанельних стін будівлі виконують, як для фундаментної монолітної нерозрізної балки, що спирається на окремі опори в місцях розміщення паль [17]. За цим розрахунком визначають поздовжнє та поперечне армування ростверку. Як виняток такий розрахунок студенти при курсовому проектуванні з основ і фундаментів виконують за індивідуальним завданням керівника (викладача).

В пояснювальній записці або на кресленні листа показують розташування всіх паль, дають їх прив’язку до осей та проставляють нумерацію.

6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів

Особливості розрахунку стовпчастих пальових фундаментів розглянемо на спрощеному прикладі.

Потрібно розрахувати необхідну кількість паль та законструювати ростверк під збірну залізобетонну колону перерізом 400400 мм, що передає такі навантаження в рівні верхнього обрізу фундаменту: N^I = 2135 кН, М^I = 192 кНм, Q^I = 121 кН.

Положення підошви ростверку (фундаменту) на геологічному перерізі визначають так само, як і для стовпчастого (під колону) фундаменту неглибокого закладання (див. п. 3.3): верхній обріз ростверку приймають на позначці –0.150 м. Висоту ростверку призначають з урахуванням конструкції підколонника та конструкції плитної частини ростверку, для якої повинні виконуватись наступні умови:

а) товщина плити під стаканом повинна бути більшою за 200 мм;

б) товщина консольних виступів, як і для стрічкових ростверків, повинна бути більшою за d + 50 мм.

При глибині стакана 900 мм (вимога по заведенню колони в фундамент за типовим рішенням) та необхідності заведення випусків арматури з палі в тіло ростверку, загальну висоту фундаменту (ростверку) можна прийняти:

h₂ = 0.15+0.90 + 0.45 = 1.50 м.

При цьому можна використовувати забивні палі перерізом 300300 мм або 350350 мм.

Наносимо переріз фундаменту на геологічний переріз з урахуванням висотної „прив’язки” будівлі (див., як приклад, рис.32).

Приймаємо тип та геометричні розміри паль, будуємо розрахункову схему та визначаємо несучу здатність одиночної палі, як це показано в розрахунках для стрічкового фундаменту. Як приклад, приймемо, що використані палі С 80.30 з несучою здатністю F_d = 732 кН (в розрахунках використовуються табличні значення R і f). Тоді допустиме стискуюче навантаження на палю (гарантована несуча здатність палі) становить:

522.9 кН.

Визначимо необхідну кількість паль в фундаменті, приймаючи відповідні коефіцієнти k₁ = 1.05, k_e = 1.0:

4.29 шт.

Приймаємо до подальшого розрахунку 5 паль та розміщуємо їх в плані так, щоб мінімальна відстань між центрально розміщеною палею та палями по кутах ростверку не була меншою за = 3d = 30.3 = 0.90 м. З урахуванням цього визначаємо розміри квадратного ростверку в плані:

b_r = _r = + d + 2c = 1.30 + 0.30 + 20.10 = 1.80 м.

Будуємо ескізне рішення (рис. 39):

Рис. 39. Схема розміщення паль в плані ростверку

Приймаємо переріз підколонника 10001000 мм. Консольні частини плити ростверку мають виліт: (1800-1000) / 2 = 400 мм. Товщина плити ростверку – 450 мм.

Зберемо навантаження на рівні підошви ростверку (див. табл. 50):

Таблиця 50