- •1. Матеріалознавство. Дайте визначення. Пояснити взаємозв’язок між будовою, кристалічною структурою матеріалу і його властивостями. Наведіть приклади.
- •2. Матеріалознавство. Структура та будова матеріалів. Макроструктура, мікроструктура. Тонка структура, пориста структура. Дати визначення.
- •3. Методи дослідження макроструктури. Наведіть приклади органолептичної оцінки якості та властивостей товарів.
- •4. Формування тонкої структури матеріалів. Методи дослідження. Пори. Розміри і форма пор. Наведіть приклади взаємозв’язку між пористістю матеріалу і його властивостями.
- •Загальна інформація
- •Різновиди Густина відносна
- •Густина дійсна
- •9. Принципи побудови композиційних матеріалів будівельного призначення. Основні елементи композиційних композиційного матеріалу. Дайте їх визначення.
- •11. Приклади композиційної побудови матеріалів будівельного призначенняна основі бітумних і дьогтьових в'яжучих.
- •12. Загальна класифікація композиційних матеріалів будівельного призначення.
- •13. Сучасні уявлення про формування структури та її роль в отриманні будівельних композиційних матеріалів із заданими властивостями. Структура, мікроструктура, мезо- та макроструктура.
- •14. Композиційні матеріали спеціального призначення в будівництві отриманні шляхом варіювання складом та структурою. Конструкційні, гідорізоляційні, покрівельні та герметизуючі.
- •15. Композиційні матеріали спеціального призначення в будівництві отриманні шляхом варіювання складом та структурою. Теплоізоляційні, акустичні (звукоізоляційні, звукопоглинільні)
- •17. Фізико-хімічні методи оцінки складу структури та властивостей будівельних матеріалів.
- •20. Фізичні властивості будівельних матеріалів: вогнестійкість, негорючі матеріали, важкогорючі, горючі. Границя вогнестійкості. Вогнетривкість. Жаростійкість.
- •22. Механічні властивості будівельних матеріалів: твердість, міцність, пружність, пластичність, крихкість.
- •23. Хімічні властивості: розчинність, кислотостійкість, лугостійкість, токсичність, корозійна стійкість, біокорозія.
- •24. Технологічні властивості матеріалів: формувальність, подрібнюваність, розпилюваність, пробійність, полірувальність, технологічність.
- •25. Лакофарбові матеріали та покриття. Дайте характеристику компонентів лакофарбових матеріалів: плівкоутворювачі, розчинники, розріджувачі, пластифікатори, наповнювачі, пігменти.
- •26. Лакофарбові матеріали: лаки, емалі, фарби: масляні, водоемульсійні (латексні), грунтівки:ізолюючі, пасивідуючі, фосфатуючі, протекторні, шпаклівки.
- •27. Природний і синтетичний каучук. Хімічний склад. Формула. Сировина для виготовлення. Гума. Склад гуми. Класифікація гуми.
- •30. Сировина для виробництва будівельних матеріалів та виробів.
- •31. Горюча мінеральна сировина (паливо). Дати визначення. Охарактеризуйте склад палива. Приведіть поділ палива за агрегатним станом і походженням.
- •32. Вода. Застосування. Твердість води. Основні процеси водо підготовки: фізичні, хімічні, фізико-хімічні.
- •33. Промислові та побутові стічні води. Якими речовинами забрудненні стічні води. Охарактеризуйте способи очистки стічних вод.
- •34. Голоіні ознаки фізико-механічних та хімічних технологічних процесів хімічна технологія. Високотемпературні процеси в технології будівельних матеріалів.
- •36. Порошкова металургія. Які завдання виконує порошкова металургія? Основні етапи одержання виробів. Наведіть приклади.
- •37. Дайте характеристику властивостей порошкоподібних матеріалів: хімічні, фізичні, технологічні властивості. Назвіть завершальну стадію технології порошкової металургії.
- •Остаточна обробка виробів
- •Високий тиск
- •Роль каталізаторів виконують тверді, рідинні та газові речовини.
- •Залежно від агрегатного стану каталізатора та реагуючих речовин (сировини) каталізні процеси поділяють на:
- •Електрохімічні процеси Основні закономірності електрохімічних процесів Біохімічні процеси
- •Плазмові процеси
- •Фотохімічні процеси
- •Лазерні процеси
- •Ультразвукові процеси
- •39. Метали і сплави. Властивості металів. Чавун. Сталь. Кольорові метали і сплави на їх основі. Колір і твердість ювелірних виробів.
- •1.1 Сплави міді
- •2. Алюміній і його сплави
- •2.1 Деформуємі алюмінієві сплави
- •2.2 Ливарні алюмінієві сплави
- •3. Цинк і його сплави
- •4. Магній та його сплави
- •4.1 Сплави на основі магнію
- •40. Дисперсні системи. Суспензії. Структуроутворення в дисперсних системах. Реодогічні властивості. Наведіть приклади суспензій.
- •Властивості суспензії
- •41. Кам’яне вугілля. Хімічний склад, продукти переробки, їх застосування.
- •42. Нафта. Склад, технологія і продукти переробки. Загальна характеристика і сфери застосування.
- •43. Каталітичні хіміко-технологічні процеси. Дати визначення. Застосування каталітичних процесів у промисловості: виробництво сірчаної кислоти, аміаку у процесі нафтопереробки.
- •44. Термічні процеси у виробництві непродовольчих товарів. Високотемпературні процеси у виробництві будівельних матеріалів: стадії виробництва порт ланд цементу, стадії виробництва керамічних виробів.
- •45. Хіміко - технологічні процеси. Хімічна технологія. Класифікація. Наведіть приклади.
- •46. Поняття про корозію та агресивні середовища. Види корозії та корозійних руйнувань :за умовами взаємодії. Місцева корозія.
- •Види корозійного руйнування. Корозійне руйнування металів і сплавів починається з поверхні, тобто на межі металевий виріб – середовище, і поступово поширюється в глибину металу.
- •48.Покриття як засіб захисту від корозії:металеві,дифузійні,неметалеві.
- •49.Фракційна перегонка нафти: термічний крекінг мазуту,піроліз нафтових фракцій.
- •50. Вода у виробництві непродовольчих товарів. Класифікація води. Промислова водо підготовка. Способи пом’якшення води.
- •51. Використання вторинної сировини у промисловості . Наведіть приклади. Технологія і охорона навколишнього середовища.
- •3. Опыт применения отходов химико-технологических производств и переработки древесины
- •1. Естественно-научные проблемы защиты окружающей среды
- •1.1 Проблемы оздоровления среды обитания
- •1.2 Влияние вредных веществ на живой организм
- •2. Перспективные технологии и окружающая среда
- •52. Горюча мінеральна сировина(паливо). Класифікація . Кам*яне вугілля , газ,нафта . Хімічний склад палива. Порівняльна характеристика питомої теплоти згоряння.
- •53. Підготовка сировини до перероблення в різних технологічних процесах: подріблення, сортування, збагачення, агломерація, грудкування.
- •54.Сировинна база виробництва . Класифікація сировини. Дати визначення.
52. Горюча мінеральна сировина(паливо). Класифікація . Кам*яне вугілля , газ,нафта . Хімічний склад палива. Порівняльна характеристика питомої теплоти згоряння.
Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність розвіданих запасів різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. Мінеральні ресурси, як і лісові та земельні, є основними предметами праці сучасного суспільства.
Розміщення корисних копалин на планеті обумовлено природними законами. Як відомо, вони розміщені досить нерівномірно. В неоднорідній за своїм складом земній корі спостерігається закономірна зміна хімічного складу з глибиною. Літосфера поділяється на три великі зони:
Поверхнева зона — гранітна, кисла, з такими хімічними елементами: водень, гелій, літій, берилій, бор, кисень, фтор, натрій, алюміній, кремній, калій, рубідій, цирконій, ніобій, молібден, олово, цезій, тантал, вольфрам, радій, родон, торій, уран, а також елементи менш типові — фосфор, хлор, титан, марганець, золото, рідкоземельні.
Середня зона — базальтова, основна, з типовими елементами: вуглець, кисень, натрій, магній, алюміній, фосфор, сірка, хлор, кальцій, марганець, бром, йод, барій, стронцій.
Глибинна зона — перидотитова, ультраосновна, з такими типовими елементами: залізо, титан, ванадій, хром, кобальт, нікель, рутеній-паладій, осмій-платина.
Окрім того, виділяється типова жильна група хімічних елементів з переважанням металів. У жилах переважно концентруються залізо, сірка, кобальт, мідь, нікель, цинк, галій, германій, миш’як, селен, молібден, срібло, кадмій, індій, олово, сурма, телурій, золото, ртуть, свинець, вісмут.
Україна належить до регіонів світу, найбільш насичених мінеральними ресурсами. На її території розвідано 7667 родовищ 94 видів корисних копалин. Із них на державному балансовому обліку знаходяться 5860 родовищ. Експлуатується 3222 родовища 62 видів корисних копалин.
Україна володіє одними з найбільших у світі запасами залізних, марганцевих, титанових, уранових і цирконієвих руд. До розряду високоякісних відносяться вугільні, каолінові, графітові, калійні родовища. Значними є запаси кам’яної солі, самородної сірки, флюсової сировини і вогнетривких глин, скляних пісків, бентонітів, цементної сировини та низки інших видів корисних копалин. До відносно незначних належать запаси газу та нафти.
Залежно від складу та характеру використання в господарстві корисні копалини поділяються на такі групи:
Горючі: нафта, горючий газ, вугілля, торф, горючі сланці.
Нафта на сучасному етапі розвитку суспільства — найважливіший і найпрогресивніший мінеральний ресурс. Її калорійність значно вища, ніж таких видів палива, як вугілля, торф, сланці. Вона є високоекономічною вуглеводневою сировиною для виробництв, які базуються на хімії органічного синтезу. З нафти одержують високоякісні види пального, різні мастила і широкий асортимент цінних хімічних продуктів. На жаль, розвідані запаси цієї цінної сировини в Україні невеликі.
Нині Україна власним видобутком може задовольнити свої потреби в нафті лише на 10 %, газі — на 20—25 %. Її частка у світовому видобутку нафти й газу дуже незначна (0,02 % видобутку нафти й конденсату та 0,3 % видобутку газу). В Україні нафти видобувається у 100, а газу — у 15 разів менше, ніж у США. Частка нашої країни у європейському видобутку цих видів ресурсів теж невисока: нафти — близько 0,2 %, газу — 1,6 %. Тимчасом ще донедавна Україна вважалась країною, забезпеченою цими видами палива, і за запасами і видобутком вуглеводнів займала серед республік колишнього Союзу друге місце після Російської Федерації.
В Україні налічується близько 45 нафтових, 78 газових, 45 нафтогазоконденсатних, 4 нафтогазові, 6 газонафтових, 78 газоконденсатних родовищ. Загальні запаси газу за промисловими категоріями перевищують 1133 млрд м3, нафти — 153 млн т (1990 р.). Основна частина запасів і видобутку зосереджена у небагатьох родовищах. Більшість родовищ нафти в Україні є комплексними (вміщують конденсат, супутний газ) і невеликими за запасами. Газові родовища мають потужні поклади (добовий дебіт свердловин на окремих нових родовищах становить 2 млн м3). Загальний ступінь освоєності родовищ вуглеводнів в Україні перевищує 74 %, запаси нафти освоєні майже на 84 %, а тому відпрацьовані більш як на 67 %.
Вугілля відіграє важливу роль у сучасному світовому господарстві завдяки своїм фізико-хімічним властивостям і величезним запасам. За походженням і якістю розрізняють кам’яне та буре вугілля. Світові запаси кам’яного вугілля становлять майже 22 трлн т. Його запаси в Україні величезні. Загальні ресурси України становлять 100 млрд т. Підготовлені до експлуатації родовища мають майже 10 млрд т енергетичного вугілля. Якщо щорічно видобувати 240 млн т, то запасів вистачить на 300—400 років.
Вугілля — важливе джерело енергії багатьох країн. Споживання його на одного жителя в Польщі — в 3 рази, у США та ПАР — майже в 2 рази, у Росії — у 1,5 рази більше, ніж в Україні.
Органічне паливо містить: горючі речовини, внутрішній баласт, негорючі мінеральні домішки і вологу.
До горючої частини палива відносяться вуглець С, водень Н, сірка S та їх сполуки.
Основне виділення теплоти відбувається за рахунок окислення вуглецю С, але чим більше С в твердому паливі, тим складніше воно запалюється.
Вміст водню Н коливається в межах 2…10%, але при його згоранні виділяється в 4,4 рази більше теплоти, ніж при згоранні вуглецю.
Сірка S поділяється на органічну Sо (зв’язану із воднем, вуглецем, азотом), колчеданну Sк (зв’язану із залізом) і сульфатну. Вміст S у твердому паливі сягає 7…8%, в рідкому – 3…3,5%, а в природному газі – майже відсутня.
Сірка є найшкідливішою складовою палива, оскільки при її згоранні утворюються ангідриди SO2 і SO3 , які агресивно впливають на навколишнє середовище і призводять до низькотемпературної корозії труб хвостових поверхонь котла.
Кисень О і азот N є внутрішнім баластом. Їх вміст зменшує вміст горючих складових палива. Сполуки кисню і азоту з вуглецем і воднем зменшують теплоту згорання палива.
Вологість палива W коливається в діапазоні 5…70%. Вона поділяється на зовнішню (3…10%), капілярну (10…30%), колоїдну (1…10%) і гідратна (до 0,1%). Тільки гідратну не можна виділити при сушці палива. Надлишкова вологість погано впливає на роботу котла.
Зольність палива А складається з Al2О3 , SiO2 , оксидів заліза, карбонатів та сульфатів магнію, кальцію, заліза. Збільшення зольності погіршує вміст горючих речовин, збільшує забруднення поверхонь, стираються труби тощо.
Склад палива, в такому вигляді як воно поступає до споживача, називається робочим складом палива
Cр+Hр+Ор+Nр+Sр+Ар+Wр=100% (2.1)
У випадку видалення вологи отримуємо склад палива на суху масу
Cc+Hc+Oc+Nc+Sc+Ac=100% (2.2)
Горюча маса палива визначається після видалення зольності
Cг+Нг+Ог+Nг+Sг=100% (2.3)
Для перерахунку вмісту речовини з одного складу в інший використовують формули
Ср=Сг·100100−(Аз+Wр),Ср=Сс·100100
−Wр,Сс=Сг·100100
−Ас.(2.4)
√a2+b2
Від хімічного складу палива залежать його властивості. Найважли-вішими характеристиками палива є: теплота згорання; вихід летких речовин; склад мінеральних домішок; вологість; сірчистість.
Приро́дний газ (англ. gas; нім. Gas n, Erdgas n) — суміш газів, що утворилася в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин. Як правило, це суміш газоподібних вуглеводнів (метану, етану, пропану, бутану тощо), що утворюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо на електростанціях, у чорній та кольоровій металургії, цементній та скляній промисловості, у процесі виробництва будматеріалів та для комунально-побутових потреб, а також як сировина для отримання багатьох органічних сполук.
Природний газ є корисною копалиною. Часто є побічним газом при видобутку нафти. Природний газ у пластових умовах (умовах залягання в земних надрах) знаходиться в газоподібному стані у вигляді окремих скупчень (газові поклади) або у вигляді газової шапки нафтогазових родовищ — це вільний газ, або в розчиненому стані в нафті або воді (у пластових умовах), а в стандартних умовах (0,101325 МПа і 20 °C) — тільки в газоподібному стані. Також природний газ може знаходитися у вигляді газогідратів.