Білет№1

1.Гірські породи, що застосовуються як облицювальні матеріали.

Для зовнішнього облицювання(облицювальні плити й каміння, профільні елементи):граніт, сієнт, діорит, габро, лабрадорит, вулканічний туф, базальт, кварцит, щільний вапняк, пісковик.

Для внутрішнього облицювання(облицювальні плити, профільні елементи): мармур, мармуроподібний вапняк, травертин, ангідрит, гіпсовий камінь, вулканічний туф, щільний вапняк-черепашник.

2.Основні властивості бетонної суміші і бетону.

Бетон – це штучний каменеподібний матеріал, результат твердіння раціонально дібраної суміші в’яжучого, заповнювачів, води і спеціальних добавок. Існують важкі, легкі бетони, бетони спеціального призначення. Бетони для конструкцій повинні мати задану міцність, а для відкритих частин будівель і споруд – достатню морозостійкість. Бетони для гідротехнічних споруд повинні забезпечувати високу водонепроникність, стійкість проти вилуговувальної дії фільтрувальних та мінералізованих вод, мати задану міцність і морозостійкість, малу усадку та низьке тепловиділення при твердінні в масивних частинах споруд. Бетони для стін опалювальних будівель при заданій міцності повинні мати знижену середню щільність, щоб забезпечити низьку теплопровідність. Бетони для підлог промислових будівель мають бути зносостійкими й міцними на вигин, а бетони для дорожніх і аеродромних покриттів, крім того, - морозостійкими. найважливішою властивість бетонів і бетонної суміші є міцність, тому що міцність забезпечує здатність матеріалу чинити опір зовнішнім механічним зусиллям..(властивості: міцність усадка, набухання, повзучість, щільність водонепроникність, морозостійкість)

3.Способи поліпшення властивостей деревини.

Щоб запобігти коробленню й розтріскуванню дерев'яних виробів, треба застосовувати деревину з такою вологістю, яка відповідала б умовам експлуатації. У колодах тріщини усихання з'являються насамперед на торцях. Щоб зменшити розтріскування торців, їх зафарбовують сумішшю вапна та клею. Щоб теплопровідність стала більшою, треба підвищити вологість. Але при цьому, міцність деревини буде зменшуватись, якщо вологість збільшується від 0 до 30 %( границя гігроскопічності). щоб запобігти загниванню деревини, вживають ряд конструктивних заходів, мета яких – зберегти її від зволоження. Якщо заходами конструктивного хар-ру не можна зберегти деревину від зволоження, її просочують антисептикми – хімічними речовинами, які вбивають грибні спори чи створюють середовище, в якому їх життєдіяльність стає неможливою.

Білет №2

1. Способи декорування керамічних матеріалів.

Нанесеням кольорової глазурі, безкольорової глазурі, ангобу, використання сериографіїНанесенням декоративного слою з кольорових порошкових мас, методом декалькомании

2. Легкі бетони. Способи отримання. Властивості.

Легкі бетони це бетони з середньою густиною в сухому стані не вище 200 кг/м3

Властивості :міцність водонепроникність теплопровідність деформативність легкість морозостійкість

Способи отримання: Включенням до складу бетонної суміші дрібного заповнювача (піску)

Використанням легких пористих заповнювачів

поризція сировинної суміші введенням піно- та газоутворюючих добавок

3. Лакофарбовані матеріали. Хар-ка основних компонентів.

Лакофарбовані матеріали – це природні чи штучні матеріали, які наносять у в'язко – рідкому стані тонким шаром на будівельні конструкції та деталі з метою утворення плівки для захисту їх від шкідливих впливів навколишнього середовища, арх. – худ. оформлення та поліпшення санітарно – гігієнічних умов.

Основними компонентами лакофарбових матеріалів є зв'язуючі речовини і пігменти. Зв"язуючими речовинами у фарбових сумішах є такі матеріали: полімери – у полімерних фарбах, лаках, емалях; каучуки – в каучукових фарбах; оліфи – в олійних фарбах; клеї ( тваринний і казеїновий) – у клейових фарбах; похідні целюлози – у нітролаках; неорганічні В'яжучі речовини – у цементних, вапняних, силікатних фарбах. Пігментами наз. гонкодисперсні порошки, нерозчинні у зв*язуючій речовині й розчиннику і здатні в суміші з ним утворювати непрозорі покриття різних кольорів і відтінків. Вибір того чи іншого пігменту й фарбового складу зумовлюється насамперед призначенням фарбованого покриття та вартістю фарбованої речовини. За кольоровою ознакою пігменти поділяються на білі, чорні та з різними відтінками. Пігменти характеризуються за термостійкістю, хімстійкістю, антикорозійною стійкість.

Білет №3

1. Гірські породи для влаштування підлог і доріг.

Із вивержених гірських порід використовується граніт( плити для підлог), діабаз( сходи), лабрадорид(сходи), діорит(плити для підлог). З осадових використовують: пісковик(для підлог). Із метаморфічних використовують кварцит(для підлог обмежено),

2. Ніздрюваті бетони, особливості застосування у будівництві.

Ніздрюваті бетони відносяться до бетонів на пористих заповнювачах, утворюється внаслідок затвердіння попередньо поризованої суміші вяжучого, кремнезистого компонента й води. Застосування: виготовляють армовані панелі зовн. стін і покриття будівель,неармовані стінові блоки і камені, тепло та звукоізоляційні і жіростійкі вироби. Застосовують ніздрюватобетонні вироби у житлових, громадських, промислових та с/г будівлях.

3. Різновиди оздоблювальних матеріалів на основі пластмас, їх переваги та недоліки.

Декоративно шаруватий пластик (економічний, гігієнічний, висока зносо- та вологостійкість, стійкість до подряпин і ударів),полістирольна панель(екологічність, довговічність, стійкість до корозії, вогнестійкість, стійкість кольору, крихкість), ПВХ-плівки(водо- та кольоростійкість, еколог., звуко- та теплоізоляційність, повітропроникність).

Білет№4

1.Властивості керамічних будматеріалів. Раціональні галузі використання керамічних матер. у буд.

За властивостями ми визначаємо різні види поверхні( глазуровані, кольорові, з малюнком, рельєфні), за структурою черепка( пористі, щільні),за будовою черепка( грубу й тонку кераміку), за способом формування( пластичне формування, напівсухим пресування,шлікерним способом).

Галузі використання:стінові(цегла), покрівельні(черепиця), елементи перекриттів, вироби для облицювання фасадів(різна плитка), внутр. облицювання,вироби для підлог, санітарно-технічні вироби.

2. Автоклавні силікатні матеріали: властивості, застосування у буд.

Силікатні матеріали – це матеріали,що виготовляються з сировинної суміші,що містить вапно(гашене чи мелене) і кварцовий пісок,які утворюють силіката кальцію, в процесі автоклавної обробки. Властивості: водостійкість, довговічність, міцність. Використання: для виготовлення пористих матеріалів(газосилікату, піносилікату), для теплоізоляції елементів зовн. стін, для конструктивних елементів.

3. Властивості деревини та застосування її буд. і арх.

Фізичні властивості: істинна та середня густина, вологостійкість, усихання, розбухання, короблення, теплопровідність, пористість. Механічні властивості: міцність при стиску та розтягу, при згині та сколюванні, твердість). Всі властивості залежать від вологості(стандартна вологість 12%).

Застосування: для підлог( паркет, ламінат), столярні вироби( щитові двері), оздоблення( пробкова плитка, фанера, ДСП)

Білет №5

1. Декоративні керамічні матеріали. Використання.

Керамічні матеріали – це матеріали й вироби, які одержують формуванням, сушінням, і подальшим випалюванням глинистої та інших видів мін. сировини з різними добавками або без них. До декор. керамічних матеріалів відносять : плити для зовн. використання ( килимово мозаїчна плитка, глазурована цегла), плити для внутр. облицювання( майолікові плити, фаянсова плитка), плитка для підлог ( клінкерна цегла, керамічний граніт)

Використовують майоліку для декорування внутрішніх стін.

Фаянсові плитки широко застосовуються для облицювання санітарно-технічних вузлів та кухонь в житлових і громадських будівлях, у лікарнях, на підприємствах харчової та хімічної промисловості. Не можна використовувати такі плитки для настилання підлог і зовнішнього облицювання.

Плитки керамічні мозаїчні для підлог Використовують для влаштування підлог житлових, адміністративних приміщень. Глазуровану цеглу застосовують для акцентних вставок, які надають фасаду будівлі більшої арх. виразності.

2. Повітряне вапно. Властивості. Особливості використання.

Повітряне будівельне вапно - це продукт випалювання до спікання при температурі 1000…1200 С кальцієво-магнієвих гірських порід, що містять менше 6% глинистих домішок.

Властивості: Домішки гіпсу та пірину небажані. Істина густина негашеного вапна – 3,1…3,3 , а гашеного вапна у кристалічному стані 2,23. Насипна густина – 1.6…2.6, а меленого негашеного вапна – 0,9…1,1. Повітряне вапно характеризується пластичністю, пов’язаною з його водоутримувальною якістю. Строки тужавлення: будівельні розчини на основі гашеного вапна тужавіють дуже повільно протягом 5…7 діб, причому цей процес прискорюється при сушінні. Міцність будівельних розчинів і бетонів на основі повітряного вапна залежить від умов його тверднення. Вапнякові вироби, в яких прйшли процеси карбонізації, відрізняються підвищеною водо- та морозостійкістю.

Використання: для приготування мурувальних та оздоблювальних розчинів, для виготовлення штучних бетонних виробів, силікатної цегли й інших вапняно-піщаних виробів автоклавного твердіння.

3. Акустичні матеріали та вироби, особливості їх будови. Застосування їх у будівництві.

Акустичними називають матеріали, які здатні поглинати звукову енергію, а також знижувати рівень потужності звуків, що проходять крізь них і виникають у повітрі, так і в матеріалі огороджувальних конструкцій.

За характером структури акустичні матеріали матеріали та вироби поділяють на пористо-волокнисті, пористо-ніздрюваті, пористо-губчасті.

Акустичні матеріали поділяють на звукоізоляційні і звукопоглинальні.

В будівництві акустичні матеріали та вироби використовують для послаблення ударного шуму при проходженні звукових хвиль через конструкцію чи для гасіння повітряного шуму при розповсюдженні звукових хвиль всередині приміщення, застосовують для декор. – акустичного опорядження стель і верхніх частин стін, для звукопоглинальних облицювань.

Білет №6

1. Облицювальні керамічні матеріали.

Керамічні матеріали – це матеріали й вироби, які одержують формуванням, сушінням, і подальшим випалюванням глинистої та інших видів мін. сировини з різними добавками або без них.

Облицювальні керамічні матеріали поділяють на:

1) плитку для облицювання фасадів(виготовляють у широкому асортименті, який передбачає вирівнювання за розмірами, фактурою поверхні та кольоровою гамою.)

2) плитку для внутрішнього облицювання

3) плитку для облицювання підлог.

1) Лицьову цеглу і камені виготовляють з глин, трепелів і датомітів методом пластичного формування або напівсухого пресування з добавками чи без них, з нанесенням фактурного шару чи без нього. Лицьова цегла і камені призначені для мурування і одночасного облицювання зовнішніх стін будівель і споруд.

Килимова кераміка – це дрібнорозмірні тонкостінні плитки різного кольору, з глазур’ю чи без неї, які наклеюють лицьовою поверхнею на паперову основу (крафт-папір), внаслідок чого утворюється килим.Килимову кераміку застосовують для облицювання зовнішніх панелей і блоків, стін, вестибюлів, сходових кліток, санвузлів та кухонь.

2) Фаянсові плитки виготовляють із вогнетривких глин, з додаванням кварцового піску і плавні. Такі плитки широко застосовуються для облицювання санітарно-технічних вузлів та кухонь в житлових і громадських будівлях, у лікарнях, на підприємствах харчової та хімічної промисловості. Не можна використовувати такі плитки для настилання підлог і зовнішнього облицювання.

3) Плитки керамічні мозаїчні для підлог виготовляють квадратними розміром 23*23 або 48*48 мм. Використовують для влаштування підлог житлових, адміністративних приміщень.

2. Портландцемент. Властивості. Використання.

Портландцемент - гідравлічна в’яжуча речовина, яку виготовляють спільним тонким подрібненням клінкеру з гіпсом або іншими добавками, результат тонкого подрібнення випаленого до спікання мергецю та штучної суміші. П/ц поділяється на 5 типів: 1 – п/ц марки 300,400,500,550,600. 2 тип – п/ц з мін. добавками, 3 тип – шлако п/ц,марки 300,400,500. 4 тип – пуцолановий п/ц. тип 5 – композиційний п/ц.

Властивості : Істинна густина цементу без мінеральних добавок становить 3,0….3,2 г/см³, насипна густина – приблизно 1300 кг/м³ .

За нормами тонкість помелу портландцементу повинна становити 400…450 м²/кг.

Водопотреба цементу – це мінімальна кількість води, необхідна для приготування тіста заданої консистенції, зазвичай становить 24….28%.

Строки тужавлення цементу – це час, протягом якого цементне тісто (паста) втрачає свою пластичність, переходячи майже в твердий стан. Розрізняють умовний початок тужавлення (початок втрати пластичності) і кінець тужавлення (повна втрата пластичності). Для портландцементу марок М300, М400, М500 початок тужавлення має бути не раніше як через 60хв, марок М550 і 600 – не раніше 45 хв, а кінець – не пізніше ніж через 10 годин після замішування (для усіх марок).

Рівномірність зміни об’єму при стандартних випробуваннях цементу оцінюють візуально за деформацією зразків.

Міцність цементу – це результат когезії частинок цементу між собою та адгезії їх до заповнювача. Міцність цементу встановлюють за показником границі міцності при стиску половинок зразків-балочок розмірами 160 х 40 х 40 мм. Значення границі міцності при стиску таких зразків називають активністю цементу, а значення активності, округлене в бік зменшення (визначене в кгс/см²), - маркою цементу. Згідно зі стандартами України встановлено марки портландцементу: М300, М400, М500, М550, М600.

Застосування: важкий бетон, дорожній бетон, крупнопористі бетони.

3. Види металів,які застосовуються у сучасному будівництві та особливості їх застосування.

Металами називають матеріали, які мають велику електро- і теплопровідність, непрозорі, здатні до значних пластичних деформацій, що дає можливість обробляти їх під тиском: прокатуванням, куванням, штампуванням, волочінням. Вони добре зварюються, працюють при низьких та високих температурах.

Чисті метали у звичайному структурному стані мають недостатню міцність і не забезпечують потрібних властивостей, тому у промисловості частіше використовуються сплави. Їх отримують сплавленням чи спіканням порошків двох або більше металів, або металів з неметалами.

Метали й сплави поділяють на чорні і кольорові. До чорних металів належать залізо та сплави на його основі (чавун, сталь, феросплави), а до кольорових – мідь, алюміній, цинк, нікель. Основні метали,що застосовуються в будівництві: вуглецеві і леговані сталі, корозійно – стійкі сталі, жаростійкі та жароміцні сталі, кольорові метали і сплави.

Білет №7

1.стінові керамічні вироби та матеріали. Ефективність застосування у будівництві порожнистих виробів.

Керамічні матеріали – це матеріали й вироби, які одержують формуванням, сушінням, і подальшим випалюванням глинистої та інших видів мін. сировини з різними добавками або без них. До стінових керам. виробів належать: цегла та керамічне каміння, збірні вироби з цегли та керамічного каміння. Є велико та дрібнорозмірними. виготовляють з глин, діатомітів, лесів, та пром відходів. Є 3 види. Ефективні поліпшують властивості стін, зменшують їх товщину, зменшена теплопровідність0.46Вт/м*К). Умовно ефективні - покращені теплотехнічні властивості теплопров 0.46-0.58Вт/(м*К). цегла звичайна із сер. густиною понад 1600 кг/м^3.

Виробництво порожнистих виробів потребує ретельної підготовки маси і досконалого обладнання але потребує менших витрат, прискорює процеси сушіння і випалювання тонкостінних виробів, що значно підвищує продуктивність сушилок та печей. Застосування порожнистих керам виробів дає змогу зменшити товщину зовнішніх стін і зменшити матеріало місткість і навантаження на фундамент. Відповідно зменшується і трудомісткість зведення стін порівняно з повнотілою цеглою.

2.Ситали. Властивості, Особливості використання.

Ситал – силікатний матеріал, з певною кількістю розплавів скляної маси, вводимо спец ініціатори кристалізації товш в волос людини.

Ситали відносяться до склокристалічних матеріалів з переважанням кристалічної фази, котрі відрізняються від інших видів необмеженим терміном експлуатації, тобто атмосферо- та світлостійкістю, зносостійкістю, водонепроникністю, стійкістю до віцвітаммя під сонячним промінням. Технологія виготовлення: приготування шихти -> варіння скла -> формування виробів -> випалювання виробів)температура варіння 1300-1700С .

Листи й плити з ситалів застосовують як облицювальний матеріал, для футерування резервуарів хімічної промисловості, а також для виготовлення труб. Плоскі та хвилясті вироби з ситалу можна використовувати для влаштування покрівель.

3.Фарби на основі мінеральних та органічних в'яжучих. Застосування у будівництві.

Мінеральні фарби-тонкі не розчинні у воді та розчинниках порошки різних кольорів. До них відносяться: фементні фарби, вапняні фарби, силікатні фарби.Фарби отримуються на основі природної мінеральної сировини, і тому екологічно чисті. Введені добавки роблять їх морозостійкими та підвищують будівельно-тех властивості, пластичність і тд. використовується для фасадних захисно-декоративних покриттів при нанесенні на оштукатурені фасади з керамічної або силікатної цегли, бетону та його видів, а також при проведенні реставраційних та ремонтних робіт.

Органічні(рослинні, масляні) використовуються у ткацькій промисловості. діапазон застосування масляних фарб дуже широкий - зовнішнє та внутрішнє фарбування по деревині, металу, бетону та штукатурці. Але частіше для захисту металевих конструкцій від корозії для зберігання віконних рам та інших дерев. конструкцій від зволоження.

Білет №8

1.Фаясові матеріали. Властивості. галузі застосування

Використовується для внутрішнього облицювання як плитки. виготовляється з вогнетривких глин, додаючи кварцований пісок, і плавні-речовини які знижують температуру. питки після випалювання мають білий або слабо -забарвлений та декорується серіографіею чи нанесенням глазурі. Товщина плиток повинна бути не більше 6 мм, плінтусних – 10мм водопоглинання не більше 16%.

Технологія виготовлення-сировина – маса з пластичної глини , каоліну, кварциту та польового шпату. Дозують за масою и подрібнюють у млинах, з водою. Насосом під тиском подаються до форсунки розпилбвального сушила..де суспензія вісушуеться.перетворюючись на гранули. Потім пресується і , потім сушаться глазуруютьзя та віпалюються.

глазур не тільки надає декор вигляду а й робить їх водо та хімічно стійкими. Такі плити застосовуються для облицювання санітарно-технічних вузлів та кухонь у житлових приміщеннях.. у лікарнях, на підприємствах харчової та хім промисловості.

2.склоблоки, склопакети. Властивості. галузі застосування.

Склоблоки і склопакети – це теплоізоляційні конструкції

Склоблоки. Виготовляються методом пресування півблоків та зварюванням, чи склеюванням їх у порожнистий блок..при цьому усередині утворюється вакуумна порожнина.

Бувають різних форм, одно та дво камерними, декоративні світлорозсіювалбні та нерозсіювальні.світлопропускання становить 50-65%. Світлорозсіювання до 25%. Коеф теплопровідності 0.42вт/(м*К) термічна стійкість 30-50С. Використовується для заповнення світлових пройомів, стін, несучих конструкцій.

Склопакети. Плоскі стекла по периметру приклеюються до металевої рамки спеціальними мастиками так, щоб між ними утворилися герметичні порожнини.у проміжках зазвичай рзміщують активний волого вбирний компонент.що дає змогу запобігти конденсату.склопакети мають рамки зі сталі, деревини чи синтетичних матеріалів. Простір між рамкою та ребрами скла заповнюють ущільнювальною еластичною масою. коеф теплопередачі 1.74-3.13 вт/м2, світлопропускання 60-70 % звукоізоляція 40-55 дБ..

Склопакетами заповнюють вікна, вітрини, зенітні ліхтарі та балконні двері.засстосування їх дозволяєзменшити товщину вікон у 2.5 раз, масу на 15%,витрати матеріалів на 30-40%

3.чорні метали у будівництві і архітектурі

Чорні метали це в основному чавун та сталь.

Чавун відрізняється міцністю. Високими тепло та електро провідністю. білі чавуни перероблюють у сталь. Сірі чавуни(дешеві, висока корозостійкість)використ для виготовлення буд конструкцій, як опорні частини залізобетонних балок, тунелів. Сталь. Сталі звичайної якості(найдешевші)використовують у мостобудуванні у вигляді зварних клепаніх чи болтових конструкцій(швелери, балки, листи, апарати, каркаси парових котлів, конструкції підйомних крнів)для армування залізобетонних конструкцій. Якісні сталі є конструкційні та інструаментні.