- •1. Матеріалознавство. Дайте визначення. Пояснити взаємозв’язок між будовою, кристалічною структурою матеріалу і його властивостями. Наведіть приклади.
- •2. Матеріалознавство. Структура та будова матеріалів. Макроструктура, мікроструктура. Тонка структура, пориста структура. Дати визначення.
- •3. Методи дослідження макроструктури. Наведіть приклади органолептичної оцінки якості та властивостей товарів.
- •4. Формування тонкої структури матеріалів. Методи дослідження. Пори. Розміри і форма пор. Наведіть приклади взаємозв’язку між пористістю матеріалу і його властивостями.
- •Загальна інформація
- •Різновиди Густина відносна
- •Густина дійсна
- •9. Принципи побудови композиційних матеріалів будівельного призначення. Основні елементи композиційних композиційного матеріалу. Дайте їх визначення.
- •11. Приклади композиційної побудови матеріалів будівельного призначенняна основі бітумних і дьогтьових в'яжучих.
- •12. Загальна класифікація композиційних матеріалів будівельного призначення.
- •13. Сучасні уявлення про формування структури та її роль в отриманні будівельних композиційних матеріалів із заданими властивостями. Структура, мікроструктура, мезо- та макроструктура.
- •14. Композиційні матеріали спеціального призначення в будівництві отриманні шляхом варіювання складом та структурою. Конструкційні, гідорізоляційні, покрівельні та герметизуючі.
- •15. Композиційні матеріали спеціального призначення в будівництві отриманні шляхом варіювання складом та структурою. Теплоізоляційні, акустичні (звукоізоляційні, звукопоглинільні)
- •17. Фізико-хімічні методи оцінки складу структури та властивостей будівельних матеріалів.
- •20. Фізичні властивості будівельних матеріалів: вогнестійкість, негорючі матеріали, важкогорючі, горючі. Границя вогнестійкості. Вогнетривкість. Жаростійкість.
- •22. Механічні властивості будівельних матеріалів: твердість, міцність, пружність, пластичність, крихкість.
- •23. Хімічні властивості: розчинність, кислотостійкість, лугостійкість, токсичність, корозійна стійкість, біокорозія.
- •24. Технологічні властивості матеріалів: формувальність, подрібнюваність, розпилюваність, пробійність, полірувальність, технологічність.
- •25. Лакофарбові матеріали та покриття. Дайте характеристику компонентів лакофарбових матеріалів: плівкоутворювачі, розчинники, розріджувачі, пластифікатори, наповнювачі, пігменти.
- •26. Лакофарбові матеріали: лаки, емалі, фарби: масляні, водоемульсійні (латексні), грунтівки:ізолюючі, пасивідуючі, фосфатуючі, протекторні, шпаклівки.
- •27. Природний і синтетичний каучук. Хімічний склад. Формула. Сировина для виготовлення. Гума. Склад гуми. Класифікація гуми.
- •30. Сировина для виробництва будівельних матеріалів та виробів.
- •31. Горюча мінеральна сировина (паливо). Дати визначення. Охарактеризуйте склад палива. Приведіть поділ палива за агрегатним станом і походженням.
- •32. Вода. Застосування. Твердість води. Основні процеси водо підготовки: фізичні, хімічні, фізико-хімічні.
- •33. Промислові та побутові стічні води. Якими речовинами забрудненні стічні води. Охарактеризуйте способи очистки стічних вод.
- •34. Голоіні ознаки фізико-механічних та хімічних технологічних процесів хімічна технологія. Високотемпературні процеси в технології будівельних матеріалів.
- •36. Порошкова металургія. Які завдання виконує порошкова металургія? Основні етапи одержання виробів. Наведіть приклади.
- •37. Дайте характеристику властивостей порошкоподібних матеріалів: хімічні, фізичні, технологічні властивості. Назвіть завершальну стадію технології порошкової металургії.
- •Остаточна обробка виробів
- •Високий тиск
- •Роль каталізаторів виконують тверді, рідинні та газові речовини.
- •Залежно від агрегатного стану каталізатора та реагуючих речовин (сировини) каталізні процеси поділяють на:
- •Електрохімічні процеси Основні закономірності електрохімічних процесів Біохімічні процеси
- •Плазмові процеси
- •Фотохімічні процеси
- •Лазерні процеси
- •Ультразвукові процеси
- •39. Метали і сплави. Властивості металів. Чавун. Сталь. Кольорові метали і сплави на їх основі. Колір і твердість ювелірних виробів.
- •1.1 Сплави міді
- •2. Алюміній і його сплави
- •2.1 Деформуємі алюмінієві сплави
- •2.2 Ливарні алюмінієві сплави
- •3. Цинк і його сплави
- •4. Магній та його сплави
- •4.1 Сплави на основі магнію
- •40. Дисперсні системи. Суспензії. Структуроутворення в дисперсних системах. Реодогічні властивості. Наведіть приклади суспензій.
- •Властивості суспензії
- •41. Кам’яне вугілля. Хімічний склад, продукти переробки, їх застосування.
- •42. Нафта. Склад, технологія і продукти переробки. Загальна характеристика і сфери застосування.
- •43. Каталітичні хіміко-технологічні процеси. Дати визначення. Застосування каталітичних процесів у промисловості: виробництво сірчаної кислоти, аміаку у процесі нафтопереробки.
- •44. Термічні процеси у виробництві непродовольчих товарів. Високотемпературні процеси у виробництві будівельних матеріалів: стадії виробництва порт ланд цементу, стадії виробництва керамічних виробів.
- •45. Хіміко - технологічні процеси. Хімічна технологія. Класифікація. Наведіть приклади.
- •46. Поняття про корозію та агресивні середовища. Види корозії та корозійних руйнувань :за умовами взаємодії. Місцева корозія.
- •Види корозійного руйнування. Корозійне руйнування металів і сплавів починається з поверхні, тобто на межі металевий виріб – середовище, і поступово поширюється в глибину металу.
- •48.Покриття як засіб захисту від корозії:металеві,дифузійні,неметалеві.
- •49.Фракційна перегонка нафти: термічний крекінг мазуту,піроліз нафтових фракцій.
- •50. Вода у виробництві непродовольчих товарів. Класифікація води. Промислова водо підготовка. Способи пом’якшення води.
- •51. Використання вторинної сировини у промисловості . Наведіть приклади. Технологія і охорона навколишнього середовища.
- •3. Опыт применения отходов химико-технологических производств и переработки древесины
- •1. Естественно-научные проблемы защиты окружающей среды
- •1.1 Проблемы оздоровления среды обитания
- •1.2 Влияние вредных веществ на живой организм
- •2. Перспективные технологии и окружающая среда
- •52. Горюча мінеральна сировина(паливо). Класифікація . Кам*яне вугілля , газ,нафта . Хімічний склад палива. Порівняльна характеристика питомої теплоти згоряння.
- •53. Підготовка сировини до перероблення в різних технологічних процесах: подріблення, сортування, збагачення, агломерація, грудкування.
- •54.Сировинна база виробництва . Класифікація сировини. Дати визначення.
1. Матеріалознавство. Дайте визначення. Пояснити взаємозв’язок між будовою, кристалічною структурою матеріалу і його властивостями. Наведіть приклади.
Матеріалознавство - це наука, що вивчає в загальному зв’язку склад, будову, структуру і властивості матеріалів, а також закономірності їх зміни під тепловими, хімічними, механічними та іншими впливами.
В інженерній практиці для розв’язання багатьох технічних задач необхідно засвоїти основні поняття матеріалознавства.
Матеріал - речовина, призначена для виготовлення будь чого.
У виробничих процесах матеріали розглядають в залежності від їх призначення як основні та допоміжні.
Основні матеріали безпосередньо витрачаються на виготовлення продукції і складають її головний речовий склад.
Допоміжні матеріали застосовуються для виробництва продукції, але які не входять до її складу.
Склад матеріалу - кількісна характеристика вмісту в ньому компонентів. Склад розрізняють за природою компонентів. Так розглядають хімічний, мінеральний склад.
Хімічний склад - кількісна характеристика вмісту в матеріалі хімічних елементів чи їх сполук.
Мінеральний склад - кількісна характеристика вмісту мінералів в матеріалі чи корисних копалинах.
Будова матеріалу - сукупність стійких зв’язків речовини, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто забезпечення його властивостей.
Структура матеріалу - форма, розміри та характер взаємного розташування утворюючих матеріал компонентів.
Властивості матеріалу - признак, який складає відмітну особливість даного матеріалу.
Метою вивчення "Матеріалознавства" є встановлення зв’язків складу, будови і структури матеріалів з їх властивостями і на цій основі формування і забезпечення необхідних властивостей. Основна практична задача матеріалознавства в галузі гірничої справи - вибір матеріалу, що має заданий комплекс властивостей, та його раціональне використання для підвищення ефективності технологічних процесів гірничого виробництва.
2. Матеріалознавство. Структура та будова матеріалів. Макроструктура, мікроструктура. Тонка структура, пориста структура. Дати визначення.
Властивості будь-якої речовини чи матеріалів обумовлені не тільки хімічним складом, природою складових атомів, але значною мірою вони залежать від особливостей з’єднання атомів, молекул між собою, типом зв’язку тощо.
Існують поняття «хімічна будова» і «структура» речовин і мате-ріалів.
Будова – характер зв’язку чи послідовність з’єднання атомів у мо-лекули як структурні первинні одиниці речовини.
Структура – просторове розташування структурних одиниць (молекул), характер їхнього об’єднання в більш великі структурні елементи. Відомо, що основними елементарними частками, з яких складаються речовини, є протони, нейтрони й електрони. З про-тонів і нейтронів складаються атомні ядра, а електрони заповнюють оболонки атома. Будова ядер атомів, періодичність заповнення обо-лонок електронами відображаються в таблиці Д. Менделєєва.
Аналіз матеріалів і готових виробів звичайно починають з розгля-ду їхньої зовнішньої будови, форми, кольору й характеру поверхні,тобто з вивчення макроскопічних ознак. Потім установлюють хіміч-ний склад і внутрішню структуру матеріалів, що дозволяє зрозумі-ти сутність формування і зміни споживних властивостей виробу під впливом різних факторів. Залежно від структурних елементів про-водять градацію структури твердих тіл: макроструктура, мікрострук-тура, тонка (внутрішня) структура. Первинні струк-турні одиниці (атоми й молекули), поступово поєднуючи, утворять усе більш великі структурні елементи. Так відбувається поступовий перехід від тонкої структури до макроструктури.
Макроструктура – сполучення великих структурних елементів (ниток, пучків волокон, шарів тощо) матеріалу, що можна бачити неозброєним оком чи через лупу (зі збільшенням приблизно до 10 разів). Вивченню макроструктури надають великого значення при органолептичній оцінці якості матеріалів і товарів: визначення, на-приклад, форми й густини ниток і виду їх переплетення в тканинах, характеру розташування шарів у деревині, пучків волокон шкіри, густини черепка порцеляни, наявності великої пористості й різних дефектів (подряпини, тріщини, сторонні включення й ін.). Про характер макроструктури пластмас можна судити по їхньому зламі: у ненаповнених пластмас макроструктура однорідна, злам склоподіб-ний, а наповнені пластмаси, навпаки, мають неоднорідну структуру.
Мікроструктура – це сполучення структурних елементів, види-мих за допомогою оптичного мікроскопу (зі збільшенням у десятки й сотні разів). При вивченні мікроструктури встановлюють характер сполучення волокон, форму зерен кристалів і клітинних утворень. Визначають розмір видимих структурних елементів, використову-ючи окулярмікрометри й об’єктмікрометри, вимірюють кути нахилу волокон у шкірі тощо.
Вивчення кристалічної мікроструктури металів і сплавів за до-помогою мікроскопів допомагає виявити залежність їх механічних і ряду фізичних властивостей від характеру термічної обробки виро-бів. Мікроскопічним дослідженням установлюють ступінь упоряд-кованості розташування структурних елементів, зокрема ступінь їх орієнтації, що дозволяє судити про ізотропності та анізотропності властивостей матеріалів і створювати оптимальні види структур.
Тонка (внутрішня) структура характеризується певним сполученням між собою атомів чи іонів молекул, а також більш великих структурних елементів, що не вдається спостерігати за допомогою оптичних мікроскопів. Останні дозволяють розрізняти частки з роз-міром лише не менш 300 нм, тобто того ж порядку, що і довжини хвиль видимої частини світлового спектра. Більш дрібні частки (ато-ми, молекули, пачки молекул, фібрили й ін.) виявляють методами рентгеноструктурного аналізу, електронної мікроскопії й електроно-графії, застосовуючи випромінювання з більш короткою довжиною хвилі. Довжина хвиль рентгенівських променів – від сотих часток до декількох ангстремів.
Методами дифракції рентгенівських променів і електронів уста-новлюють тип кристалічних решіток речовини. З його допомогою встановлюють ступінь кристалічності полімерів, характер орієнтації структурних елементів у волокні й ін.
Найважливішим методом вивчення тонкої структури речовин є електронна мікроскопія, заснована на застосуванні електронного мі-кроскопа, що особливо просвічує. Електронний мікроскоп дозволяє безпосередньо бачити й вивчати дрібні частки в інтервалі розмірів 10~4-10~8 див (агрегати атомів і молекул).
Структура багатьох матеріалів пронизана порами, що є проміжка-ми між структурними елементами, що порушують однорідність мате-ріалу. Вони мають різноманітні розміри і форму (осередку, капіляри й ін.).
Розрізняють пори:
- наскрізні (капіляри), що проходять через усю товщу матеріалу;
- замкнуті (ізольовані), що не сполучаються з зовнішнім середови-щем і заповнені повітрям чи іншим газом;
- напівзамкнуті (не наскрізні), що ідуть у глиб матеріалу;
- поверхневі, чи відкриті (невеликі западини), які обумовлюють нерівності поверхні матеріалу.
Характер пористості матеріалів обумовлює ряд їхніх властивос-тей. Так, основні властивості (гігієнічні) багатьох одягово-взуттєвих матеріалів пов'язані з їх мікропористою структурою. У деяких випад-ках наявність пор є наслідком неправильного підбору сировинних матеріалів, порушення режиму технологи (наприклад, пористість по-рцелянового черепка), при цьому пори погіршують якість виробів.