- •1. Матеріалознавство. Дайте визначення. Пояснити взаємозв’язок між будовою, кристалічною структурою матеріалу і його властивостями. Наведіть приклади.
- •2. Матеріалознавство. Структура та будова матеріалів. Макроструктура, мікроструктура. Тонка структура, пориста структура. Дати визначення.
- •3. Методи дослідження макроструктури. Наведіть приклади органолептичної оцінки якості та властивостей товарів.
- •4. Формування тонкої структури матеріалів. Методи дослідження. Пори. Розміри і форма пор. Наведіть приклади взаємозв’язку між пористістю матеріалу і його властивостями.
- •Загальна інформація
- •Різновиди Густина відносна
- •Густина дійсна
- •9. Принципи побудови композиційних матеріалів будівельного призначення. Основні елементи композиційних композиційного матеріалу. Дайте їх визначення.
- •11. Приклади композиційної побудови матеріалів будівельного призначенняна основі бітумних і дьогтьових в'яжучих.
- •12. Загальна класифікація композиційних матеріалів будівельного призначення.
- •13. Сучасні уявлення про формування структури та її роль в отриманні будівельних композиційних матеріалів із заданими властивостями. Структура, мікроструктура, мезо- та макроструктура.
- •14. Композиційні матеріали спеціального призначення в будівництві отриманні шляхом варіювання складом та структурою. Конструкційні, гідорізоляційні, покрівельні та герметизуючі.
- •15. Композиційні матеріали спеціального призначення в будівництві отриманні шляхом варіювання складом та структурою. Теплоізоляційні, акустичні (звукоізоляційні, звукопоглинільні)
- •17. Фізико-хімічні методи оцінки складу структури та властивостей будівельних матеріалів.
- •20. Фізичні властивості будівельних матеріалів: вогнестійкість, негорючі матеріали, важкогорючі, горючі. Границя вогнестійкості. Вогнетривкість. Жаростійкість.
- •22. Механічні властивості будівельних матеріалів: твердість, міцність, пружність, пластичність, крихкість.
- •23. Хімічні властивості: розчинність, кислотостійкість, лугостійкість, токсичність, корозійна стійкість, біокорозія.
- •24. Технологічні властивості матеріалів: формувальність, подрібнюваність, розпилюваність, пробійність, полірувальність, технологічність.
- •25. Лакофарбові матеріали та покриття. Дайте характеристику компонентів лакофарбових матеріалів: плівкоутворювачі, розчинники, розріджувачі, пластифікатори, наповнювачі, пігменти.
- •26. Лакофарбові матеріали: лаки, емалі, фарби: масляні, водоемульсійні (латексні), грунтівки:ізолюючі, пасивідуючі, фосфатуючі, протекторні, шпаклівки.
- •27. Природний і синтетичний каучук. Хімічний склад. Формула. Сировина для виготовлення. Гума. Склад гуми. Класифікація гуми.
- •30. Сировина для виробництва будівельних матеріалів та виробів.
- •31. Горюча мінеральна сировина (паливо). Дати визначення. Охарактеризуйте склад палива. Приведіть поділ палива за агрегатним станом і походженням.
- •32. Вода. Застосування. Твердість води. Основні процеси водо підготовки: фізичні, хімічні, фізико-хімічні.
- •33. Промислові та побутові стічні води. Якими речовинами забрудненні стічні води. Охарактеризуйте способи очистки стічних вод.
- •34. Голоіні ознаки фізико-механічних та хімічних технологічних процесів хімічна технологія. Високотемпературні процеси в технології будівельних матеріалів.
- •36. Порошкова металургія. Які завдання виконує порошкова металургія? Основні етапи одержання виробів. Наведіть приклади.
- •37. Дайте характеристику властивостей порошкоподібних матеріалів: хімічні, фізичні, технологічні властивості. Назвіть завершальну стадію технології порошкової металургії.
- •Остаточна обробка виробів
- •Високий тиск
- •Роль каталізаторів виконують тверді, рідинні та газові речовини.
- •Залежно від агрегатного стану каталізатора та реагуючих речовин (сировини) каталізні процеси поділяють на:
- •Електрохімічні процеси Основні закономірності електрохімічних процесів Біохімічні процеси
- •Плазмові процеси
- •Фотохімічні процеси
- •Лазерні процеси
- •Ультразвукові процеси
- •39. Метали і сплави. Властивості металів. Чавун. Сталь. Кольорові метали і сплави на їх основі. Колір і твердість ювелірних виробів.
- •1.1 Сплави міді
- •2. Алюміній і його сплави
- •2.1 Деформуємі алюмінієві сплави
- •2.2 Ливарні алюмінієві сплави
- •3. Цинк і його сплави
- •4. Магній та його сплави
- •4.1 Сплави на основі магнію
- •40. Дисперсні системи. Суспензії. Структуроутворення в дисперсних системах. Реодогічні властивості. Наведіть приклади суспензій.
- •Властивості суспензії
- •41. Кам’яне вугілля. Хімічний склад, продукти переробки, їх застосування.
- •42. Нафта. Склад, технологія і продукти переробки. Загальна характеристика і сфери застосування.
- •43. Каталітичні хіміко-технологічні процеси. Дати визначення. Застосування каталітичних процесів у промисловості: виробництво сірчаної кислоти, аміаку у процесі нафтопереробки.
- •44. Термічні процеси у виробництві непродовольчих товарів. Високотемпературні процеси у виробництві будівельних матеріалів: стадії виробництва порт ланд цементу, стадії виробництва керамічних виробів.
- •45. Хіміко - технологічні процеси. Хімічна технологія. Класифікація. Наведіть приклади.
- •46. Поняття про корозію та агресивні середовища. Види корозії та корозійних руйнувань :за умовами взаємодії. Місцева корозія.
- •Види корозійного руйнування. Корозійне руйнування металів і сплавів починається з поверхні, тобто на межі металевий виріб – середовище, і поступово поширюється в глибину металу.
- •48.Покриття як засіб захисту від корозії:металеві,дифузійні,неметалеві.
- •49.Фракційна перегонка нафти: термічний крекінг мазуту,піроліз нафтових фракцій.
- •50. Вода у виробництві непродовольчих товарів. Класифікація води. Промислова водо підготовка. Способи пом’якшення води.
- •51. Використання вторинної сировини у промисловості . Наведіть приклади. Технологія і охорона навколишнього середовища.
- •3. Опыт применения отходов химико-технологических производств и переработки древесины
- •1. Естественно-научные проблемы защиты окружающей среды
- •1.1 Проблемы оздоровления среды обитания
- •1.2 Влияние вредных веществ на живой организм
- •2. Перспективные технологии и окружающая среда
- •52. Горюча мінеральна сировина(паливо). Класифікація . Кам*яне вугілля , газ,нафта . Хімічний склад палива. Порівняльна характеристика питомої теплоти згоряння.
- •53. Підготовка сировини до перероблення в різних технологічних процесах: подріблення, сортування, збагачення, агломерація, грудкування.
- •54.Сировинна база виробництва . Класифікація сировини. Дати визначення.
22. Механічні властивості будівельних матеріалів: твердість, міцність, пружність, пластичність, крихкість.
Міцність — це здатність матеріалу чинити опір руйнуванню від внутрішніх напружень, що виникають під дією різних зовнішніх навантажень. У процесі експлуатації будівель і споруд будівельні матеріали найчастіше зазнають напружень стиску, вигину, розтягу, зрізу та удару.
Будівельні матеріали по-різному сприймають різні навантаження. Це залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, структури й будови. Так, природні й кам'яні матеріали, цегла, бетон тощо добре працюють на стиск, але погано на розтяг і вигин. При розтягу вони витримують навантаження в 10—15 разів менше, ніж при стиску. Тому такі матеріали застосовують переважно в конструкціях, які працюють здебільшого на стиск (колони, стіни). Матеріали з волокнистими наповнювачами мають підвищену міцність при вигині, показник якої порівняно з міцністю при стиску нижчий усього лише в 1,5—3 рази (наприклад, азбестоцементні покрівельні вироби).
Ряд будівельних матеріалів, наприклад, деревина, сталь, деякі полімери (склопластики), добре працюють на стиск і вигин, а тому застосовуються в таких несучих конструкціях, як балки, ферми, труби.
Міцність будівельних матеріалів характеризується границею міцності при стиску, вигині тощо. Вона чисельно дорівнює напруженню в матеріалі, яке відповідає навантаженню, що призвело до руйнування зразка. Границя міцності для різних видів навантажень вимірюється в мегапаскалях (МПа).
Твердість — це здатність матеріалу чинити опір місцевим деформаціям, які виникають тоді, коли в нього проникають інші, твердіші тіла. Твердість матеріалів не завжди відповідає їхній міцності, тобто» при різній міцності твердість їх може бути однаковою.
Твердість металів, бетону, деревини та деяких інших матеріалів; визначають, вдавлюючи в зразки з певним зусиллям сталеву кульку або наконечник (конус, піраміду). Ступінь твердості встановлюють в і величиною відбитка. Число твердості за Брінеллем (НВ) визначають відношенням прикладеного навантаження Рдо площі поверхні відбитка Р і обчислюють за формулою, МПа,
Ступінь твердості мінералів і гірських порід визначають за шкалою порівняльної твердості Мооса, яка складається з десяти мінералів-ета-лонів: тальк — 1; гіпс — 2; кальцит — 3; плавиковий шпат — 4; апатит—5; ортоклаз —6; кварц — 7; топаз —8; корунд —9; алмаз— 10.
Пружність — це здатність твердого тіла деформуватися ггд дією зовнішніх сил і самочинно відновлювати початкову форму та оС'<-ем, коли припиняється дія навантаження. Початкова форма може відновлюватися повністю або частково (коли навантаження великі). Пружну деформацію, яка повністю зникає із зняттям зовнішніх сил, називають оборотною. Якщо форма відновлюється частково, то у матеріалі є залишкові деформації. Для деяких високоеластичних матеріалів (ела-стоміри), наприклад каучуку, пружна деформація може перевищувати 100 % через розрив зв'язків уже випрямлених молекул, тобто об'єм [ матеріалу після зняття навантаження може бути більшим за початковий.
Границя пружності — це те найбільше напруження, при якому залишкові деформації мають найменше (допустиме за нормами) значення, тобто матеріал практично зазнає оборотних пружних деформацій.
Модуль пружності Е, МПа, характеризує жорсткість матеріалу, тобто здатність його деформуватися під дією зовнішніх сил. Чим вище енергія міжатомних зв'язків у матеріалі, тим менше схильний він до деформацій і тим вищий його модуль пружності. Наприклад, для заліза Е = 21,1 • 10-4, для алюмінію—7 • 10~4, для свинцю — 1,5- 10-4, для полістиролу — 0,3 • 10-4, для каучуку — 0,007 X X 10~4 МПа.
Пластичність — це здатність матеріалу під дією зовнішніх сил змінювати свою форму й розміри без руйнування й зберігати спотворену форму й тоді, коли навантаження знято. Такі пластичні (залишкові) деформації називають необоротними. Пластичність деяких будівельних матеріалів змінюється під дією температури: при нагріванні — підвищується, при охолодженні — знижується. До таких матеріалів належать бітуми, деякі сорти сталі й ряд полімерних матеріалів. Пластичність істотно впливає на технологію виробництва, якість матеріалів та їхні експлуатаційні властивості.
Крихкість — це здатність матеріалів під впливом зовнішніх навантажень руйнуватися без попередніх пластичних деформацій, тільки-но зусилля, що діють на них, досягають граничних (руйнівних) значень. Ця властивість протилежна пластичності. Для крихких матеріалів характерні слабкий опір ударним навантаженням, а також иі'ликий розрив показників границі міцності при стиску та розтягу. І Іаприклад, для щільних і міцних кам'яних (природних) матеріалів Д'іюіт = (1 /40... 1 /60) і?ст- До крихких матеріалів належать також скло, чавун, бетон і деякі полімерні матеріали.
Крихкість і пластичність будівельних матеріалів можуть зміню-н.'ітнся не лише під дією температури, а й із зміною вологості та швидкості наростання навантаження, що діє на них. Наприклад, глина в сухому стані крихка, а в зволоженому (глиняне тісто) — пластична. Повзучість — це здатність матеріалу при тривалому навантажуванні виявляти недружні деформації, які наростають. Для деяких матеріалів (бетону, гіпсових, азбестоцементних виробів тощо) ця здатність спостерігається при звичайних температурах, для металів — при підвищених.