7 Статистичні методи контролю та аналізу якості швейних виробів.

Дієвим інструментом поліпшення якості процесів та продукції є статистичні методи контролю та аналізу. Ці методи застосовують для управління окремими операціями, для оцінювання процесів, які можуть бути придатними для покрокового чи неперервного постійного поліпшення, а також для ―проривних‖ проектів, залежно від стратегічних цілей організації.

В легкій промисловості застосовуться найпростіші статистичні методи, що належать до так званих ―семи інструментів контролю якості‖. Це такі: графіки, діаграма Парето, діаграма Ісікави (причинно-наслідкова), діаграма розкиду, гістограма (стовпчикова діаграма), діаграма розшарування (розшарована гістограма), контрольні карти.

Графічне відтворення даних широко застосовують у виробничій практиці з метою наочності і полегшення розуміння суті даних. Розрізняють такі види графіків:

графік, який являє собою ламану лінію (застосовується для відображення тимчасових і тому подібних змін);

лінійний графік (застосовується для відображення залежності кількісних величин);

круговий графік (застосовується для відображення відсоткового співвідношення даних, які розглядаються);

Z-подібний графік (застосовується для відображення умов досягнення заданих значень);

―радіаційна діаграма‖ (застосовується для відображення балансу між кількома факторами);

карта порівняння планових і фактичних показників (застосовується для відображення залежності між планом і станом його виконання).

Діаграма італійського економіста Парето є найпростішим, найефективнішим і найпоширенішим методом контролю якості в процесі виробництва. Вона використовується при аналізі факторів, від яких залежить досліджувана проблема, і дозволяє завдяки вірогідній інформації наочно продемонструвати відносну вагомість цих причин для вибору правильного порядку їх вирішення.

Діаграма Парето являє собою особливу форму вертикального стовпчикового графіка, який будується за даними контрольних аркушів або інших форм збору даних. Така діаграма ефективна при аналізі причин браку, витрат на забезпечення якості у процесі виробництва, витрат на виробництво (сировина, матеріали, оплата праці, допоміжні матеріали, витрати на керівництво тощо), причин простоїв або плинності кадрів, попиту на продукцію і т.д.

Причинно-наслідкова діаграма застосовується, коли необхідно виявити і згрупувати усі умови та фактори, які впливають на проблему, яка вивчається.

За допомогою діаграми Ісікави можна вирішити широкий спектр конструкторських, технологічних, технічних, організаційних, економічних та інших проблем.Вона дозволяє графічно зобразити взаємозв’язок між проблемою, яка вирішується, і факторами, які впливають на це, систематично і комплексно оптимізувати проблему, планово аналізувати фактори, взаємозв’язки яких досить

Діаграма розкиду використовується для виявлення залежності між показниками якості (результатами) і основними факторами виробництва (причинами) при аналізі причинно-наслідкової діаграми або для виявлення кореляційної залежності між факторами. Діаграма розкиду будується як графік залежності між двома змінним х та у. Ефективним методом визначення наявності або відсутності кореляційної залежності є метод медіан.

Гістограма – це метод подання даних, згрупованих за частотою попадання у визначений, раніше встановлений, інтервал. При побудові гістограми на горизонтальній осі відкладають межі інтервалів, а на вертикальній – частоту попадання у кожний інтервал. При цьому для кожного інтервалу будують прямокутник, висота якого дорівнює частоті попадання. Отримують ступінчатий многокутник, який називається гістограмою .

Діаграма розшарування застосовується з метою виявлення окремих причин, які діють на якусь величину або виріб. При цьому використовується поступове подрібнення загальних причин на специфічні.

Контрольні аркуші не належать до ―семи інструментів контролю якості‖. Заповнення контрольних аркушів є допоміжним методом для використання контрольних карт, гістограм тощо. Форми аркушів можуть залежати від поставленого завдання.

Контрольні карти є ефективним засобом контролю якості і являють собою зручну та наочну форму аналітичного узагальнення інформації про якість. Метод контрольних карт дозволяє за результатами періодичного контролю малих виборок визначити стан технологічного процесу (операції).

В якості характеристик, за якими спостерігають, можуть бути використані такі: частка дефектних виробів Р, кількість дефектних виробів пр, сумарна кількість дефектів С, кількість дефектів на одиницю продукції U, середнє арифметичне значення , медіана , середнє квадратичне відхилення Si, розмах R. x x ~

Дані, що подаються у контрольних картах, використовуються для побудови гістограм; графіки, які отримують на контрольних картах, порівнюють з контрольними нормативами. Усе це дозволяє отримувати цінну інформацію для вирішення проблем, що виникають. Найпоширеніші у практиці вітчизняних та закордонних підприємств карти контролю кількості пр та частки дефектних виробів Р, що відрізняються гнучкістю та наочністю.

6 Номенклатура станд. ДСТУ ISO серії 9000. Принципи УЯ.

процесний підхід. Використання цього принципу полягає у систематичному визначенні процесів та їх взаємодій на підприємстві. Кожний процес має «входи», а результатами процесу є «виходи» (рис.1). Входами одного процесу є, як правило, виходи іншого процесу (наприклад, результати розбракування матеріалів є виходом процесу приймання матеріалів за кількістю та якістю, але у той же час вони є входом для процесів розкрійного виробництва). Сам процес має являти собою перетворення, під час якого зростає його цінність. При цьому, як правило, процеси планують і здійснюють в контрольованих умовах, а проведення вимірювань робиться на виходах процесу з метою своєчасного застосування корегувальних дій.

системний підхід до управління. Під час розроблення базової системи управління якістю (ДСТУ ISO 9001) цей принцип означає, що організація прагне до об’єднання процесів створення з процесами, що дозволяють визначити відповідність продукції потребам споживачів (замовників). Для оперативного управління та вироблення рішень застосовується оцінка ступеня задоволеності споживача. На основі аналізу отриманих даних керівництвом проводиться оцінювання результативності

та ефективності системи, яка має координувати всі аспекти діяльності організації.