Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Практикум з вищої математики

.pdf
Скачиваний:
29
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

М І Н І С Т Е Р С Т В О О С В І Т И І Н А У К И У К Р А Ї Н И ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Р. М. Дідковський Н. В. Олексієнко О. П. Грижук Н. Ю. Вовненко

ПРАКТИКУМ З ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ

•Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли

•Елементи теорії векторного поля

Черкаси 2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРАКТИКУМ З ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ

•Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли

•Елементи теорії векторного поля

Затверджено

на засіданні кафедри вищої математики протокол № 8 від 13.02.2008 р.

та Методичною радою ЧДТУ, протокол № __ від __.__.2008 р.

Черкаси ЧДТУ 2008

УДК 517 ББК 22.161.1

Дідковський Руслан Михайлович, к.т.н., доцент, Олексієнко Наталія Володимирівна, к.т.н., доцент, Грижук Олександра Павлівна, Вовненко Наталія Юріївна

Рецензент: Ламзіна Тетяна Борисівна, к.ф.-м.н.

Дідковський Р.М., Олексієнко Н.В., Грижук О.П., Вовненко Н.Ю. Практикум з вищої математики: Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли. Елементи теорії векторного поля – Черкаси: ЧДТУ, 2008. – 112 с.

Практикум містить перелік літературних джерел, короткі теоретичні відомості, питання для самоконтролю, зразки розв’язування типових завдань, задачі для самостійного розв’язування з відповідями, набори розрахункових завдань для індивідуальної роботи студентів.

Для студентів технічних спеціальностей всіх форм навчання.

УДК 517 ББК 22.161.1

Навчальне видання

ПРАКТИКУМ З ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли.

Елементи теорії векторного поля

Підписано до друку __.__.2008. Формат 60х84 1/16. Папір офісн. Гарн. Times New Roman. Друк оперативний. Ум. др. арк. ___. Обл.-вид.арк. ___. Тираж ___ прим. Зам. №_____

Черкаський державний технологічний університет Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 896 від 16.04.2002 р. Надруковано в редакційно-видавничому центрі ЧДТУ бульвар Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006.

© Макет ЧДТУ, 2008

ПЕРЕДМОВА

Даний посібник призначений для студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти, які вивчають курс вищої математики.

Посібник містить 17 параграфів, у кожному з яких подано:

•перелік літературних джерел;

•короткі теоретичні відомості;

•питання для самоконтролю;

•зразки розв’язування типових завдань;

•задачі для самостійного розв’язування з відповідями;

•набори розрахункових завдань для індивідуальної роботи студен-

тів.

Посібник може бути застосований при проведенні практичних занять та для організації самостійної роботи студентів.

Посібник рекомендовано для студентів денної форми навчання, а також може бути використаний студентами заочної форми навчання для самостійного опрацювання матеріалу.

3

§1. ПОНЯТТЯ ПОДВІЙНОГО ІНТЕГРАЛА ТА ЙОГО ОБЧИСЛЕННЯ

Основні теоретичні відомості

[1] – гл.VIII, §1, с.408-419; [2] – §1, с.564-569; [3] – глава ХІV, §1-3, с.152-167; [4] – глава VII, §1, с.262-270; [5] – глава I, §1, с.6-9.

Нехай функція z = f (x, D R2. Розіб’ємо область D1, D2 , …, Dn , які не мають Di позначимо Si , i =1,2,...,n Mi (xi; yi ) і утворимо суму

y) визначена в замкненій обмеженій області D сіткою довільних кривих на n частин спільних внутрішніх точок. Площі цих частин

. У кожній області Di візьмемо довільну точку

n

 

In = ∑ f (xi, yi ) Si,

(1)

i=1

 

яку назвемо інтегральною сумою функції z = f (x, y)

по області D .

Позначимо λ = max diam(Di ) – найбільший із діаметрів областей i=1,2,..,n

Di.

Означення. Якщо інтегральна сума (1) при λ → 0 має скінченну границю, яка не залежить ні від способу розбиття області D на частини Di, ні

від вибору в них точок Mi , то ця границя називається подвійним інтегралом функції f (x, y) по області D і позначається одним із символів:

∫∫ f (x, y) dS , або ∫∫ f (x, y) dxdy .

D D

При цьому область D називається областю інтегрування, а функція f (x, y)

називається інтегровною в цій області.

Теорема (достатня умова інтегровності функції). Якщо функція z = f (x, y) неперервна в замкненій обмеженій області D , то вона інтегровна

в цій області.

Деякі властивості подвійного інтеграла.

Вважатимемо підінтегральні функції інтегровними.

1. (Лінійність подвійного інтеграла.) Якщо C1 і C2 сталі числа, то

∫∫(C1 f (x, y) ± C2g(x, y)) dxdy = C1∫∫ f (x, y) dxdy ± C2 ∫∫g(x, y) dxdy.

D D D

2.(Адитивність подвійного інтеграла.) Якщо область інтегрування D функції f (x, y) розбити на області D1 і D2 , які не мають спільних внут-

рішніх точок, то

∫∫ f (x, y) dxdy = ∫∫ f (x, y) dxdy + ∫∫ f (x, y) dxdy.

D

D1

D2

3. Якщо в області D має місце нерівність

f (x, y) ≥ 0, то

∫∫ f (x, y) dxdy ≥ 0.

D

4

4. Якщо в області D f (x, y) ≥ g(x, y), то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫ f (x, y)dxdy ≥ ∫∫g(x, y)dxdy .

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислення подвійного інтеграла.

 

 

 

 

y

 

y = y2(x)

 

Якщо

в

подвійному

інтегралі

 

 

 

∫∫ f (x, y)dxdy

 

область інтегрування

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обмежена знизу і зверху двома непере-

 

 

 

 

 

y = y (x)

рвними кривими:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

y = y1(x), y

= y2(x), y1

(x) ≤ y2(x),

 

O

a

 

 

b

 

x

 

 

 

 

 

а зліва і справа двома прямими x = a

та

 

 

 

Рис. 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = b (рис. 1), то

 

 

 

 

y

 

x = x1(y)

 

 

 

 

 

 

b y2 (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

∫∫ f (x, y)dxdy = ∫

∫ f (x, y)dy dx.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

a y1

 

 

 

 

D

 

 

 

 

У повторному інтегралі, що стоїть в цій фо-

 

 

 

 

 

рмулі справа, спочатку обчислюють внутрішній

 

 

 

 

 

 

інтеграл по

змінній y ,

вважаючи

x

величиною

c

 

 

x = x2(y)

 

сталою. Потім від одержаного результату беруть

 

 

 

зовнішній інтеграл по x на проміжку [a, b]. По-

 

 

 

 

O

Рис. 2

x

 

 

вторний інтеграл записують у вигляді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

y2 (x)

 

b y2 (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

∫

f (x, y)dy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx = ∫dx ∫ f (x, y)dy.

 

 

 

 

 

 

 

 

(x)

 

a y1(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a y1

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження 1. Область D = {(x, y) | a ≤ x ≤ b,

y1(x) ≤ y ≤ y2(x)} назива-

ється правильною в напрямку осі Oy .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ж область D обмежена знизу і зверху, дивлячись в напрямі осі

Ox , неперервними кривими: x = x1(y),

x = x2(y),

x1(y) ≤ x2(y) , а з боків пря-

мими

y = c,

 

y = d , тобто

c ≤ y ≤ d

(область правильна в напрямку осі Ox )

(рис. 2), то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

x2 (y)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫ f (x, y)dxdy = ∫dy

∫ f (x, y)dx .

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

c x1(y)

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження 2. Якщо область D не є правильною ні в напрямку осі Ox ,

ні в напрямку осі Oy (тобто існують вертикальні і горизонтальні прямі, які,

проходячи через внутрішні точки області, перетинають її межу більше, ніж у

двох точках), то таку область необхідно розбити на частини, кожна з яких є

правильною областю в напрямку осі Ox чи Oy . Нехай D розбиваємо на об-

ласті D1, D2 , D3, тоді за властивістю 2 подвійного інтеграла отримаємо:

 

 

∫∫ f (x, y)dxdy = ∫∫ f (x, y)dxdy + ∫∫ f (x, y)dxdy + ∫∫ f (x, y)dxdy .

 

 

D

 

 

D1

 

 

D2

 

 

D3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте означення подвійного інтеграла від функції f (x, y) по області D .

2. Сформулюйте достатню умову існування подвійного інтеграла.

3. Назвіть основні властивості подвійного інтеграла.

4. Дайте означення області, яка є правильною в напрямку осі Oy .

5. Дайте означення області, яка є правильною в напрямку осі Ox .

6. Сформулюйте правило розстановки меж інтегрування у повторному інтегралі.

Зразки розв’язування задач

Приклад 1. Обчисліть подвійний інтеграл

∫∫(x + y)dxdy ,

D

якщо область D обмежена лініями y = 3 − x2 і y = 3x −1.

Розв’язання.

Побудуємо область D . Лінія y = 3 − x2 – парабола з вершиною в точці

(0; 3),

 

симетрична

відносно

осі Oy і обмежує область

 

D зверху. Лінія

y = 3x −1 – пряма, яка обмежує область знизу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо координати точок перетину цих ліній:

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 3

− x

2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

y

 

 

A(−4; −13),

B(1; 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 3x −1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

Оскільки область

D є правильною в напрямку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

осі Oy , то маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-4

 

-2

 

 

0 1 x

 

 

 

 

 

1

 

 

 

3−x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

3−x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

∫∫(x + y)dxdy= ∫ dx

∫(x + y)dy = ∫

 

xy +

 

 

 

 

 

 

 

 

dx =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-5

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

−4 3x−1

 

 

 

−4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3x−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3

− x2)2

 

 

 

 

 

 

 

−

 

(3x −1)2

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ∫

x(3− x2) +

 

 

 

 

2

 

 

 

− x(3x −1)

 

 

 

 

2

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-10

 

 

 

 

 

1

 

3x − x3

 

 

9

− 3x2 +

 

x4

− 3x2

 

 

 

 

 

 

 

(3x −1)2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ∫

 

+

 

 

 

 

 

+ x −

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

x2 −

x

4

 

 

 

9

 

 

 

 

 

x5

− 2x3 +

 

x2

 

 

(3x −1)3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

+

 

 

 

x

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

4

 

2

 

10

 

 

 

2

 

 

 

18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

1

 

9

 

1

 

 

 

1

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

512

 

 

 

 

 

 

 

2197

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

−

+

+

 

− 2 +

−

 

− 24 + 64 +18 +

 

−128 − 8 −

= −93,75.

 

2

 

2

 

 

9

 

 

 

 

 

 

4

 

10

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2. Змініть порядок інтегрування у повторному інтегралі

 

 

 

 

 

2

6−x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫ dx ∫ f (x, y)dy .

 

 

 

 

 

 

 

 

−3

x2

 

 

 

 

 

 

Розв’язання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

y

 

 

Побудуємо

область

D ,

яка обмежена зліва і

 

 

 

справа прямими

 

x = −3, x = 2

відповідно, знизу пара-

 

9

 

 

 

 

 

 

болою y = x2, зверху прямою y = 6 − x (рис. 2).

 

8

 

 

 

 

 

Область правильна відносно вісі Oy . Тобто

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

D = {(x; y) | −3 ≤ x ≤ 2, x2 ≤ y ≤ 6 − x .

 

D1

 

 

 

Спроектуємо область D на вісь Oy . Проекцією

 

4

 

 

 

буде відрізок [0; 9].

 

 

 

 

D2

 

 

Оскільки лінія, на якій містяться точки виходу з

 

2

 

 

 

області (під час руху зліва направо), задана двома різ-

 

 

 

 

 

ними рівняннями

x = 6 − y

і x =

y , то дану область

-3

0

2

x

 

потрібно розбити на дві частини D1 і D2. Маємо:

 

 

 

 

 

D1 = {0 ≤ y ≤ 4; − y ≤ x ≤ y };

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D2 = {4 ≤ y ≤ 9; − y ≤ x ≤ 6 − y }.

 

 

 

2

 

6− x

4

 

y

 

9

6− y

 

Тому

 

∫

dx

∫ f (x, y)dy = ∫dy

 

∫ f (x, y)dx + ∫dy

∫ f (x, y)dx.

 

 

 

−3

 

x2

0

−

y

 

4

− y

Задачі для самостійного розв’язування

1.1.Обчисліть повторні інтеграли:

2

3

2 + 2xy)dy;

2

y2

а) ∫dx∫(x

б) ∫dy ∫(x + 2y)dx ;

0

0

 

0

0

 

 

2π

 

a

5

5−x

 

cos2 xdx∫ ydy ;

 

 

в) ∫

г) ∫dx

∫

4 + x + y

dy .

0

 

0

0

0

 

 

1.2.Змініть порядок інтегрування:

0

 

 

1−x2

 

1

2−x2

а) ∫ dx ∫ f (x, y)dy ;

б) ∫dx ∫ f (x, y)dy;

−1

 

 

x+1

0

x

2

y

1

4

в) ∫dy ∫ f (x, y)dx ;

г) ∫ dy ∫ f (x, y)dx ;

1

1

 

 

 

−2

y2

y

7

e

ln x

 

 

 

 

π

sin x

д) ∫dx ∫ f (x, y)dy ;

 

е) ∫dx ∫ f (x, y)dy

1

0

 

 

 

 

0

0

9/16

 

 

 

3/ 4

3/ 4

 

 

y

 

є)

∫ dy ∫ f (x, y)dx + ∫ dy ∫ f (x, y)dx ;

 

 

0

y

9/16

y

 

2 x2

 

 

 

4 10−x

7 10−x

ж) ∫dx ∫ f (x, y)dy + ∫dx ∫ f (x, y)dy + ∫dx ∫ f (x, y)dy.

0 0 2 0 4 x−4

1.3.Обчисліть подвійні інтеграли по областях, що обмежені заданими лініями:

а) ∫∫(x + 2y)dxdy, D : y = x, y = 2x, x = 2, x = 3;

D

б) ∫∫(3x2 − 2xy + y)dxdy,D :x = 0, x = y2, y = 2;

D

в) ∫∫yln xdxdy,D :xy =1, y =

 

 

 

x

,x = 2;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г) ∫∫(3x + y)dxdy,D :x2 + y2 ≤ 9, y ≥ x + 3;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д) ∫∫y2 cos xydxdy, D :x = 0, y =

 

, y = 2x;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е) ∫∫(xy − 4x3 y3)dxdy,

D :x =1, y = x3, y = −

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

є) ∫∫(cos2x + sin y)dxdy, D : x = 0, y = 0, 4x + 4y − π = 0.

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

πa

2

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

y−1

Відповіді: 1.1. а) 17;

 

б) 11,2; в)

 

 

 

 

 

1.2. а)

 

 

∫ f (x, y)dx ;

 

2

; г) 60,4.

∫ dy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−

1− y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

y

2

 

 

2− y

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

2

2

 

 

 

б) ∫dy∫ f (x, y)dx + ∫dy ∫ f (x, y)dx ;

 

в) ∫ dx ∫ f (x, y)dy + ∫dx∫ f (x, y)dy ;

0

0

 

 

 

 

 

1

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1/ 2 1/ x

 

1

 

x

1

 

 

 

 

 

4

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

e

 

 

 

1

π −arcsin y

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г) ∫dx ∫ f (x, y)dy + ∫dx ∫ f

(x, y)dy ; д) ∫dy ∫ f (x, y)dx ; е) ∫dy

 

∫ f (x, y)dx

0

−

x

 

 

1

−

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

e y

 

 

 

0

 

arcsin y

3/ 4

 

 

x

 

3

 

 

 

 

y+4

 

8 10− y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

є) ∫ dx ∫ f (x, y)dy ; ж) ∫dy ∫ f (x, y)dx + ∫dy ∫ f (x, y)dx.

 

 

 

 

 

 

 

0

 

x2

 

0

 

 

 

 

3

y

 

 

 

3

 

 

3

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5(2ln2 −1)

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. а)

25

1

;

б) 244 ;

в)

 

;

г) –90; д) 1;

е) −

1

;

є)

π

+ 1− 2

2

.

 

 

 

4

 

3

21

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

4

 

 

8

Розрахункові завдання

Задача 1. Обчисліть подвійний інтеграл по області D , що обмежена заданими лініями.

1. ∫∫(x − y)dxdy; D: y = 0, y = x, x + y = 2.

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

∫∫

x2

dxdy;

D: x = 2, y = x, xy =1.

 

 

 

 

D y

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D: x = y2 −1, x = −1, y = 2.

3.

∫∫e y dxdy;

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

∫∫(9x2 y2 + 48x3y3)dxdy; D: x =1, y =

 

, y = −x2.

x

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

∫∫cos(x + y)dxdy;

D : x = 0, y = π , y = x.

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

∫∫xdxdy; D: x = 0, y = x3, y + x = 2.

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

∫∫

 

 

x

 

dxdy; D: x = 0, y = x2 +1, y = 2x.

y

+1

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.

∫∫sin(x + y)dxdy;

D: y = 0, y + x = π , y = x.

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.

∫∫x2(y − x)dxdy;

D: x = y2, y = x2.

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. ∫∫x2 y3dxdy; D:y = 0, y =1− x2.

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. ∫∫x2(y − x)dxdy;

D: y = −

 

, y = x2, x = 2.

x

D

12. ∫∫(x + 2y)dxdy; D : y = 3, y = −3, x = 5,x = y2 − 4.

D

 

 

 

 

 

 

 

 

13. ∫∫(x + y)dxdy;

D : y2 = 2x, x + y = 4, x + y =12.

D

 

 

 

 

 

 

 

 

14. ∫∫xydxdy; D : xy =1, x + y = 5.

D

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

15. ∫∫ydxdy;

D: x+ y = 2, x =

y2

−1.

 

D

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16. ∫∫

 

 

x2

 

dxdy;

D : x =1, y = x, y = 0.

1

+ y2

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9