Екологічні правопорушення як підстава відповідальності та їх класифікація.

Змістом екологічного правопорушення є дії або бездіяльність суперечать вимогам еколого-правових норм. Практично це винне, І протиправне, екологічно небезпечне діяння, яке посягає на встановлений порядок у сфері природокористування, охорони навколишнього І природного середовища. Екологічне правопорушення характеризується в першу чергу такими рисами, як екологічна спрямованість, екологічна небезпека, екологічна протиправність. За об’єктом посягання. серед екологічних правопорушень можна виділити земельні, водні, гірські/лісові та ін.

1) протиправне знищення і пошкодження природних ресурсів;

2) погіршення об'єктів навколишнього природного середовища;

3) порушення правил передачі у власність, надання в користування природних об'єктів,;

4) бездіяльність, невиконання правил;

5) використання природних ресурсів з корисливих мотивів .

В основу класифікації юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства покладено характер санкції, яка застосовується за вчинення правопорушення. Згідно з цим критерієм вона поділяється на: кримінальну, адміністративну, цивільно-правову І дисциплінарну.

Суть цивільно-правової відповідальності за порушення екологічного законодавства полягає у покладенні на особу, винну у вчинені екологічного правопорушення, несприятливих майнових наслідків (санкцій).

Відповідно до адміністративного законодавства за вчинень екологічного правопорушення застосовується одне з таких стягнень штраф, попередження, конфіскація предметів, які були знаряддям правопорушення або безпосередніми об'єктами правопорушення.

За порушення екологічного законодавства можлива кримінальна відповідальність. Вона передбачена 22 статтями чинного Кримінального кодексу і застосовується тільки судами за вчинення суспільне небезпечних екологічних правопорушень, тобто злочинів.

Дисциплінарна відповідальність застосовується на підставі загальних норм трудового законодавства за дисциплінарні проступки екологічного характеру.

Земля виконує три важливі функції, які є ключовими для забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства — економічну, соціальну та екологічну. Виконуючи економічну функцію, земля виступає як важливий матеріальний ресурс, що відіграє роль основного засобу виробництва і предмета праці в сільському господарстві та просторового базису для розвитку інших галузей економіки. Соціальне значення землі зводиться до того, що вона є місцем проживання всього людства. Екологічна функція землі виявляється в тому, що земля є центральним, цементуючим ресурсом екологічної системи, який значною мірою обумовлює функціональну стійкість як цієї системи в цілому, так і окремих елементів природного середовища.

Всі землі, що знаходяться в межах території України скла­дають єдиний земельний фонд. В залежності від цільового призначення єдиний земельний фонд країни підрозділяють на сім категорій земель.