- •1. Функції, завдання фінансового менеджменту.
- •2. Інвестиційні банки і їх послуги (послуги андерайтингу).
- •3. Формування статутного і резервного капіталу ат.
- •4. Оцінка фінансового стану підприємства за даними аналізу фінансової звітності.
- •5. Біржі ф'ючерсів і опціонів, види послуг.
- •6. Порядок збільшення і зменшення статутного фонду відкритих акціонерних товариств.
- •7. Організація управління портфельними інвестиціями.
- •8. Валютний дилінг: поняття, способи надання дилінгових послуг українськими фінансовими установами.
- •9. Застосування майнового методу (акумулювання активів) для оцінки вартості компанії.
- •10. Процес управління фінансовим ризиками, які супроводжують виробничо-господарську діяльність підприємства.
- •11. Послуги форфейтингу.
- •12. Фінансові переваги міжнародних корпорацій.
- •13. Організація управління капіталовкладеннями; моніторинг і постаудит інвестиційних проектів.
- •14. Споживе кредитування.
- •15. Оцінка вартості компанії методом аналогів (ринковий підхід).
- •16. Ознаки, які визначають привабливість фінансових інвестицій; формування портфеля цінних паперів.
- •17. Лізингові платежі: види і розрахунок.
- •18. Оцінка вартості компанії методом прибутковості (дохідності).
- •19. Використання показників "цикл життя проекту" та "термін окупності капіталовкладень" при прийнятті інвестиційних рішень.
- •20. Види факторингових послуг, їх характеристика.
- •21. Коефіцієнти α (альфа) і β(бета) акцій.
- •22. Зміна вартості грошей у часі; засоби врахування дії фактора часу в інвестиційних розрахунках.
- •23. Фінансовий лізинг; організація надання послуг з фінансового лізингу.
- •24. Арбітражна модель оцінки капітальних активів с.Росса.
- •25. Визначення внутрішньої норми доходу (irr) інвестиційного проекту і використання цього показника при експертизі інвестицій.
- •28. Застосування методу чистої нинішньої вартості (npv) при експертизі інвестицій.
- •26. Послуги портфельного управління.
- •27. Відображення концепції ризику і доходу в моделі оцінки капітальних активів (сарм) у. Шарпа.
- •29. Послуги в сфері накопичувального пенсійного забезпечення. Недержавні пенсійні фонди.
- •30. Основні положення теорії "портфеля" г. Марковиця.
- •31. Визначення терміну окупності капіталовкладень; застосування цього показника при виборі інвестиційних проектів.
- •32. Центральний депозитарій фондового ринку: призначення, функції і послуги.
- •33. Заходи, що можуть передбачатися для фінансового оздоровлення at.
- •34. Метод простої (бухгалтерської) норми прибутку: його переваги і недоліки при виборі інвестиційних проектів.
- •36. Визначення ціни капіталу, що залучається з різних джерел.
- •35. Реєстратори цінних паперів: функції і послуги.
- •37. Шляхи підвищення рентабельності власного капіталу підприємства.
- •38. Депозитарні послуги комерційних банків.
- •39. План фінансової санації.
- •40. Ефект фінансового лівериджу (важеля).
- •41. Послуги інвестиційних фондів і компаній.
- •42. Короткострокове фінансове планування в корпорації, система бюджетів.
- •43. Прийоми управління кредиторською заборгованістю.
- •44. Послуги з перестрахування.
- •45. Основні фінансові показники, які характеризують положення корпорації на фондовому ринку.
- •46. Визначення середньозваженої ціни капталу і застосування цього показника у фінансову менеджменті.
- •47. Фінансові послуги на фондовому ринку.
- •48. Складання прогнозних фінансових звітів у процесі фінансового планування.
- •49. Прийоми управління дебіторською заборгованістю.
- •50. Основні види страхових послуг.
- •51. Консолідована фінансова звітність, її призначення.
- •52. Використання плану грошових надходжень і витрат (платіжного календаря) для управління ліквідністю підприємства.
- •53. Організація страхування в Україні і регулювання відносин у сфері страхових послуг.
- •54. Потенційні прості акції. Як їх наявність враховується при визначенні показника пна (прибуток на одну просту акцію)?
- •55. Шляхи прискорення обертання обігових коштів.
- •56. Послуги банків з міжнародних переказів грошових коштів.
- •57. Теоретичні положення і практична реалізація дивідендної політики.
- •58. Управління ліквідністю підприємства.
- •59. Трастові компанії (довірчі товариства) і трастові послуги.
- •60. Придбання ат власних акцій.
- •61. Засоби управління коштами в запасах.
- •62. Регулювання послуг на валютному ринку України.
- •63. Державні корпоративні права: механізм управління ними.
- •64. Управління грошовими коштами (залишками на поточних рахунках).
- •65. Послуги з хеджування ризиків на валютному ринку.
- •66. Депозитарні розписки. Чому виникає необхідність їх випуску.
- •67. Використання розрахунку операційного і фінансового циклів в управлінні обіговим капіталом.
- •68. Іпотечне кредитування.
- •69. Подрібнення та консолідація акцій.
- •70. Управління обіговими коштами; політика фінансування.
- •71. Депозитні послуги банківських установ.
- •72. Випуск корпораціями конвертованих облігацій і варантів.
- •74. Клірингові послуги.
- •73. Порівняння припливу та відпливу грошових коштів з метою оцінки фінансового стану підприємства.
- •75. Рейтинг корпоративних цінних паперів.
- •76. Основні об'єкти внутрішньофірмового фінансового планування.
- •77. Кредитні спілки, їх послуги.
- •78. Механізм первинного розміщення цінних паперів корпорації.
- •79. Визначення "порогу рентабельності" (точки беззбитковості), "запасу" фінансової міцності та сили впливу операційного важеля.
- •80. Фінансові послуги сучасних банківських установ.
- •81. Корпоративні облігації: різновиди, порядок розміщення.
- •82. Використання поділу витрат на змінні і умовно-постійні в управлінні фінансами.
- •83. Кредитні послуги банківських установ.
- •84. Похідні цінні папери (деривативи), їх роль у діяльності корпорації.
- •85. Основні показники кредитоспроможності підприємства.
- •86. Державне регулювання ринку фінансових послуг в Україні.
- •87. Злиття та поглинання компаній; причини і результати цих процесів.
- •88. Визначення рівня платоспроможності підприємства та шляхи його підвищення,
- •89. Основні види фінансових послуг в Україні.
- •90. Види акцій, їх характеристика.
58. Управління ліквідністю підприємства.
Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.
Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним..
Оцінка платоспроможності зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних, активів, що визначається часом, необхідним для перетворення їх у кошти. Чим менше потрібен час для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність.
Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання звернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних засобів величині короткострокових боргових зобов'язань.
Ліквідність підприємства — це більш загальне поняття, чим ліквідність балансу. Ліквідність балансу припускає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реалізації активів). Але підприємство може залучити позикові засоби з боку, якщо в нього мається відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості.
Ліквідність балансу є основою (фундаментом) платоспроможності і ліквідності підприємства. Іншими словами, ліквідність — це спосіб підтримки платоспроможності. Але в той же час, якщо підприємство має високий імідж і постійно є платоспроможним, то йому легше підтримувати свою ліквідність.
Перша група містить у собі абсолютно ліквідні активи, такі, як готівка і короткострокові фінансові вкладення.
До другої групи відносяться швидко реалізовані активи: готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентноздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків і ін.
Значно більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім у готівку. Тому вони віднесені до третьої групи повільно реалізованих активів.
Четверта група - це активи, які трудно реалізуються, куди входять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво.
Відповідно на чотири групи розбиваються і зобов'язання підприємства:
- найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких наступили);
- середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку);
- довгострокові кредити банку і позики;
- власний (акціонерний) капітал, що знаходиться постійно в розпорядженні підприємства.
Вивчення співвідношень цих груп активів і пасивів за кілька періодів дозволить установити тенденції в структурі балансу і його ліквідності.
Для оцінки платоспроможності в короткостроковій перспективі розраховують наступні показники:
1. Коефіцієнт маневрування (Км), який визначається як відношення власних оборотних коштів (ВОК) до загальної суми власних коштів (ВК) за формулою: Км = ВОК : ВК
Чим більша частка власних коштів в обороті, тим вища платоспроможність підприємства.
2. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття короткострокових боргових зобов'язань поточними ліквідними активами ) (Кплб), який визначається як відношення поточних ліквідних активів (ПЛА) до короткострокових боргових зобов’язань (КБЗ) за формулою: Кплб = ПЛА : КБЗ
3. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття всіх боргових зобов’язань) (Кзлб), який визначається як відношення поточних ліквідних активів (ПЛА) до загальної суми боргових зобов’язань (БЗ) (II + III розділи пасиву балансу) за формулою: Кзлб = ПЛА : БЗ
Якщо підприємство працює рентабельно, коефіцієнт маневрування > 0,4, коефіцієнт покриття короткострокових зобов’язань > 1,5 і коефіцієнт покриття всіх боргових зобов’язань > 1, то воно здатне в процесі господарської діяльності своєчасно сплатити боргові зобов’язання і є платоспроможним. Платоспроможними можуть вважатися і підприємства з дещо нижчим коефіцієнтом маневрування при умові нарощування (а не зниження) обсягів діяльності і прибутку.