18. Оцінка вартості компанії методом прибутковості (дохідності).

Доходний підхід базується на принципі гра­ничної корисності, який полягає у виборі інве­стором найбільш прийнятного співвідношення прибутковості та ризику. Прибутковість у цьому контексті виражається дисконтованими майбутніми надходженнями, а ризик включе­но у ставку дисконтування. Доходний підхід є сукупністю методів, які дають змогу оцінити вартість об'єкта на основі його потенційної здатності приносити доход.

За допомогою методів доходного підходу бізнес оцінюється на основі доходів підприєм­ства, тих економічних вигод, шо має власник від володіння підприємством (бізнесом). Да­ний метод заснований на принципі, шо потен­ційний покупець не заплатить за частку підпри­ємства (бізнеса) більше, ніж вона може прине­сти доходів у майбутньому.

Для оцінки вартості компанії за методом дохідності виконують такі процедури:

• аналізують фінансово-господарську діяльність компанії за попередні роки;

• прогнозують її грошові потоки;

• вибирають дисконтну ставку (коефіцієнт капіталізації);

• дисконтують спрогнозовані грошові потоки за вибраною ставкою; у результаті отримують вартість акціонерного капіталу.

Для оцінки вартості діючої фірми іноді можна застосовувати спрощений варіант, а саме: спрогнозувати середньорічний грошовий потік (чистий прибуток + амортизація) і визначити середньозважену вартість капіталу (WACC). Оскільки передбачається, що фірма може функціонувати невизначений термін, то її вартість обчислюють за формулою теперішньої вартості довічної ренти; як дисконтну ставку беруть WACC. Такий розрахунок може знадобитися для розв'язання різних завдань, наприклад при виборі варіанта — продати фірму за запропонованою ціною чи реконструювати її.

У разі застосування може виникнути суттєва суперечність щодо оцінки вартості компанії між продавцем і покупцем. Зокрема, прогнозуючи грошовий потік, менеджери компанії часто намагаються передбачити найкращий варіант розвитку подій, а інвестор, навпаки, урахувати вплив усіх чинників ризику і вибрати найгірший з можливих варіантів. Отже, визначена фінансовим менеджером вартість акціонерного капіталу може знач-но відрізнятися від оцінок інвесторів.

Результат оцінки значною мірою залежить від вибраної дисконтної ставки. Взагалі це має бути ціна капіталу корпорації, тобто процентна ставка, яка сплачується за залучення капіталу на ринку. Проте в умовах нерозвиненого і нестабільного фінансового ринку дохідність ринку корпоративних цінних паперів значно коливається і змінюється внаслідок низької ліквідності акцій більшості ВАТ, незначних обсягів акцій, що продаються; такі умови спонукають до використання експертної оцінки в кожному конкретному випадку.

19. Використання показників "цикл життя проекту" та "термін окупності капіталовкладень" при прийнятті інвестиційних рішень.

Стадії життєвого циклу проекту можуть різнитися залежно від сфери роботи і прийнятої системи організації робіт. Проте, в кожного проекту можна назвати початкову (предінвестиційну) стадію, стадію реалізації проекту й стадію завершення за проектом робіт. Це може видатися очевидним, але поняття життєвого циклу проекту одна із найважливіших для менеджера, оскільки поточна стадія визначає завдання і різноманітні види діяльності менеджера, використовувані методи і інструментальні засоби.

Найбільш традиційним є розбивка проекту чотирма великих етапу: формулювання проекту, планування, здійснення і завершення.

Показник періоду окупності інвестицій характеризує обсяг часу, необхідного для повного повернення інвестиційних витрат, пов’язаних із реалізацією проекту. Таке повернення відбувається у формі чистого грошового потоку, який складається із суми як чистого прибутку, так і амортизаційних відрахувань за основними фондами і нематеріальними активами, що використовуються.

Період окупності інвестицій розраховують за такою формулою:

ПОI = ІВ/ЧГП_р,

де ПОІ –  період окупності інвестицій за проектом;

ІВ –  загальна теперішня вартість інвестиційних витрат за проектом;

ЧГП_р – середньорічна сума дисконтованого чистого грошового потоку за інвестиційним проектом.

Показник період окупності інвестицій має суттєву ваду, яку слід враховувати в процесі проведення оцінки ефективності інвестиційних проектів. Вона полягає в тому, що на його основі не можна врахувати ті чисті грошові потоки, які буде отримано після повної окупності інвестиційних витрат. Але перевагою цього показника є те, що він чітко визначає, коли підприємство поверне інвестований капітал, що в сучасних умовах жорсткого обмеження вільних грошових коштів має велике значення в процесі оцінки інвестиційної привабливості проекту. Кожне підприємство самостійно визначає критеріальне значення показника періоду окупності для різних типів інвестиційних проектів.