Розділ Двадцять Сьомий

Вийшовши із гуртожитку у нього не було сил стримувати сльози. Відійшовши недалеко у телефоні заграла мелодія яка стояла на смс, це було повідомлення від оператора про те що телефон коханої появився у мережі. І хоча у нього уже сідала батарея і телефон міг виключитись в любу секунду він все одно набрав її номер. Вона підняла трубку, він просив у неї пробачення як міг, старався пояснити їй що вона його просто неправильно зрозуміла із тією сторінкою якщо б він хотів обманути то навіщо сам розповів про неї? Проте вона не хотіла цього слухати говорила, що як до такого можна додуматись як він писав придумати таку історію нібито тільки-но приїхав із закордону, і шукає нових друзів бо старі всі роз’їхалися і так далі… це означає що він брехун і що в майбутньому якщо схоче зможе її легко обвести кругом пальця… він же говорив що навіщо йому буде її обманювати? Вона на це запитання не могла відповісти , але все одно стояла на своєму і не хотіла пробачати. Додому він ішов пішки, не хотів сідати на маршрутку тай і спішити то не було куди, чуть згодом коли почула що вона ще не зовсім знає ціну кохання сказала що він також її не знає, це його зачепило за живе, його голос набрав ще більшої серйозності і став набагато дуже суворий, за два роки таким тоном він із нею ще нір азу не говорив, він сказав щоб вона так не говорила йому, бо хто як хто а от він то точно знає її ціну, що вона на відміну від нього не втрачала близьких людей, що вона не знає що таке жити без батька, у нього крутилась дума що після такої інтонації вона образиться іще більше проте як на диво, вона не образилась анітрошки, і поставилась до почутого із розумінням, він уже пройшов більшу половину дороги додому як враз телефон замовк, батарея розрядилась повністю…

Прийшовши додому поставивши телефон на зарядку він знову набрав номер коханої. Проте у відповідь почув лише гудки, написав смс із проханям підняти трубку проте знову гудки, після третьої спроби написав іще одне смс в якому написав що якщо не хоче брати слухавку може не брати, проте він все одно її дуже сильно кохає, і кинув телефон на ліжко пішов на кухню готувати собі вечерю. Через декілька хвилин зазвучала мелодія яка стояла на дзвінок коханої, передзвонивши він дізнався що вона не брала трубку по тій причині що була в душі і не мала змоги підняти, це його навіть трошки здивувало що в гуртожитку не хотіла ні говорити ні бачити а тут сама замаячила. Він не міг змиритись із тим що більше не зможе бути поруч із коханою і все старався її переконати щоб вона пробачила і повернулась, а серце калатало так що здавалась от от вискочить із грудей, проте і на цей раз пробачення він не випросив, а так як у неї якраз була сесія він сказав що б вона ішла готуватись до екзамену а він ще подзвонить перед сном. Через декілька годин знову почув голос коханої у телефоні проте і на цей раз як він не старався пробачати вона його не хотіла, говорила що тепер вона його вже надто добре знає і не любить таких які спочатку наобіцяють а потім не дотримують обіцянок, що він обіцяв що буде допомагати їй вчитись а так цього і не робив хіба що декілька разів та цього можна і не рахувати. Під кінець розмови вони уже й трошки навіть відхились від теми він відчув навіть у її голосі не велике вагання, проте розумів що пробачення не буде, і в самому кінці розмови вирішив розповісти їй все що думає про те що він буде тільки із нею або ні з ким, вона ж у відповідь так як і попередні рази просила його так не говорити. Було уже за північ і вони говорили майже годину по телефону, пора було іти спати і перед тим як попрощатись крізь сльози він попросив пробачення, на запитання за що він просить пробачення, сказав за те що не встиг, і розповів їй проте що уже був надумав зробити їй пропозицію вийти за нього, проте іще був не рішився із датою, вона ж відповіла що можливо він все ж таки і не спізнився. Вони ще пару хвилин поговорили і пішли спати.

PS: Далі буде….