Розділ Вісімнадцятий

Сказав їй що через годину приїде, вона ж говорила що не потрібно через декілька днів вони уже побачаться ну що він уже не потерпить декілька днів? Та він не хотів того слухати і сказав що уже виходить на автобус, у неї була думка що це він жартує. Він приїхав до неї і коли уже залишалось до декілька хвилин до її дому зателефонував сказав що він приїхав вона ж не повірила поки не побачила його у вікні, ну вже як приїхав то не було куди діватись. Так як зразу вийти гуляти у неї було змоги так як була зайнята то він зайшов до неї до дому. На той час вона була сама, і готувала на кухні обід. Через пів години до дому прийшла мама, побачивши коханого своєї дочки вони привіталась із ним, хоча усі замітили на її обличчі злість на те що він приїхав до них, незабаром прийшов і її тато. Його ж реакція була чуть не протилежна маминій. Пообідавши її батьки пішли у своїх справах, а закохані зібрались і пішли гуляти.

Вечері задзвонив телефон і у нього почалась іще одна розмова із її батьками на рахунок їхніх стосунків, фактично це було повторення тієї розмови що була на початку літа…

І ось уже літо своє відгуляло і прийшла осінь а разом із нею почалось навчання. В подарунок на день народження він отримав від коханої дерево щастя, його радості не було меж. При першій же можливості вони пішли гуляти у парк і звісно ж прийшли на «свою лавочку» вони згадували приємні моменти з минулого року, те як вони гуляли цим парком минулого року як вони не хотіли прощатись, те як вона говорила йому що якщо вони будуть так часто бачитись то вона йому надоїсть швидко, а він запевняв що такого не буде ніколи, говорив що скільки б часу пройшло а він все ще більше хоче бути із нею, хоча вона і дальше так думала) згадували те як рік назад коли у нього була сесія до неї він не вечором не приходив бо у неї не було часу, на наступний день потрібно було дуже багато вивчити він зателефонував попросив через 5 хвилин спуститись до входу у гуртожиток там буде його одногрупник і передасть через неї йому курсову роботу щоб він уже не їхав з другого кінця міста а він завтра зранку заїде до неї і забере так як їхні університети були недалеко один від одного. І як же вона була здивована коли вийшовши до прохідної гуртожитку побачила не його одногрупника а свого коханого із букетом квітів)))

Одного вечора коли вони гуляли біля озера у них зайшла мова про куріння, про те що він хоча й і кинув та все інколи може покурити. Ця розмова сильно відрізнялась від попередніх, якщо раніше вона говорила просто щоб він кинув що їй це не подобається, ображалась коли він нього було чути запах сигарет, то на цей раз розмова мала більше психологічний характер… і те як вона говорила йому було дуже сподобалось, було навіть таке враження що говорить не вона а психолог із багаторічним стажем роботи…

Ця осінь була найкраща для них і навіть попри те що вони уже не бачились кожен день так як він працював у три зміни які чергувались потижнево то були такі тижні які вони не бачились цілий тиждень та це не було перепоною їхньому щастю...