4.3.2. Інші рішення інтерфейсу для Хола

У розділі 4.3.1 ми призупинили подальші спроби поліпшення інтерфейсу, досягши 70% теоретичної інформаційної продуктивності. Дана продуктивність визначена для поки ще невідомого, теоретичного інтерфейсу, у якому якимсь образом можна одержати 100% ефективність використання клавіш. Давайте подивимося, наскільки ми можемо наблизитися до цього ідеалу за допомогою стандартної клавіатури і ГУВ.

Розглянемо інтерфейс, у якому використовується клавіатура з усіма символами. У такому інтерфейсі на екрані з'являється наступне повідомлення:

Для перекладу температури з однієї шкали в іншу вкажіть потрібну шкалу за допомогою символу C (шкала Цельсия) чи F (шкала Фаренгейта). Уведіть числове значення температури, потім натисніть клавішу Enter. Результат перетворення буде відображений на екрані.

GOMS-аналіз показує, що користувач повинний зробити 6 натискань клавіш. За правилами розміщення операторів M получаем. наступну запис:

M K K K K K M K

Середній час складе 3.9 с.

Ми можемо зменшити цей час, якщо самі символи C і F будемо використовувати як роздільники. Розглянемо інтерфейс, у якому з'являється наступна інструкція:

Для перекладу температури з однієї шкали в іншу введіть числове значення температури і слідом поставте символ C, якщо воно в шкалі Цельсия, чи F, якщо воно в шкалі Фаренгейта. Результат перетворення буде відображений на екрані.

У даному прикладі натискати на клавішу <Enter> не потрібно. Деякі примітивні засоби розробки інтерфейсів вимагають, щоб користувач обов'язково використовував клавішу <Enter>, і тому в них неможливо використовувати символи C і F як роздільники. Такі інструменти не підходять для розробки человекоориентированных інтерфейсів.

GOMS-аналіз показує, що для інтерфейсу із символами C і F як роздільники запис буде наступною:

M K K K K M K

Середній час складе 3.7 с. Якби ми не знали, що теоретично мінімальний час складає 2.15 з, то це рішення могло б показатися вдалим. Воно є значно більш ефективним, чим раніше розглянуті, тому ми могли б на ньому зупинитися. Однак теоретичний мінімум підстьобує нас до пошуку ще більш швидкої интерфейсной моделі. Розглянемо інтерфейс, зображений на мал. 4.5. Такий інтерфейс можна назвати розгалуженим. У ньому одне введення дає в результаті два висновки.

Рис. 4.5. Інтерфейс, у якому не використовується роздільник. Більш ефективним є варіант, у якому виконується посимвольная обробка даних, що вводиться, і одночасне перетворення в обох шкалах

У розгалуженому інтерфейсі немає необхідності в роздільнику. Крім того, користувачу не потрібно вказувати, яке саме перетворення потрібно провести. GOMS-аналіз показує, що для 4 символів, що у середньому будуть уводитися, запис буде наступною:

M K K K K

У розгалуженому інтерфейсі досягається мінімальний час 2.15 з, і його символьна ефективність складає 100%.

Якщо, як у нашому прикладі, у місці висновку відбувається зміна результату в той момент, коли символи вводяться, це коливання цифр не відволікає користувача, тому що в локусі його уваги знаходиться саме введення даних. Безупинно змінювані значення на висновку можуть бути навіть корисними - після декількох застосувань користувач буде зауважувати ці коливання тільки краєм ока, що буде служити підказкою про те, що система відповідає на дані, що вводяться. Якщо використовується посимвольный режим роботи інтерфейсу, то для більшої ефективності така система повинна реагувати досить швидко. Зокрема швидкість реакції не повинна бути менше швидкості введення. Така проблема може виникати тільки при мережному використанні інтерфейсу.

Хоча це і не входить в умову задачі, але може виникнути питання про те, як відбувається очищення полів у перетворювачі для виконання наступного перетворення. Чи додає операція очищення ще одне натискання клавіші? Необов'язково. Наприклад, ми можемо розробити інтерфейс таким чином, що щораз , коли оператор повертається до свого основного чи заняття переходить до іншої задачі, значення, зазначені в перетворювачі, можуть автоматично затінюватися, а сам температурний перетворювач ставати неактивним; причому в цей час усі значення можуть залишатися у своїх полях так, що при необхідності їх можна було б знову побачити, але вже при наступному уведенні усі вони будуть стерті.

Розгалужений інтерфейс не обов'язково є найкращим з тих, що вже були розглянуті - чи з тих, що можливо, - тільки тому, що він має оптимальну швидкість роботи і є дуже ефективним. Крім швидкості є й інші параметри, що також є важливими: частота появи помилок; час, необхідне для вивчення інтерфейсу; можливість тривалого запам'ятовування способу використання інтерфейсу. Особливо варто звернути увагу на частоту появи помилок у розгалуженому інтерфейсі, оскільки є імовірність того, що Хол може прочитати результат не з того полючи. Це важливо особливо тому, що коли він почув, наприклад слово Цельсий, йому необхідно прочитати значення з полючи шкали Фаренгейта. Проте , розгалужений температурний перетворювач виразно входить у невелике число тих інтерфейсів, які можна розглядати як робочі варіанти для програми перетворення температурних значень з однієї шкали в іншу. Інші розглянуті нами приклади, що могли б показатися вдалими, якби ми не проводили з ними GOMS-аналіз, насправді не є такими.

Використовувана як у простому аналізі тимчасових витрат на натискання клавіш, так і в повному інформаційно-теоретичному дослідженні, квантифікація теоретичного інтерфейсу з мінімальним часом чи використання з мінімальною кількістю використовуваних символів, чи з мінімальною кількістю використовуваної інформації може бути корисна з погляду розробки інтерфейсу. Без кількісних орієнтирів ми можемо тільки догадуватися про тім, наскільки добре ми розробили інтерфейс і є чи можливість його поліпшення.