Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Роб.зош.фізіологія для зоофаку.doc
Скачиваний:
83
Добавлен:
30.05.2015
Размер:
663.04 Кб
Скачать

II. Фізіологія м'язів I нервів

Нервова та м'язова тканини відносяться до таких тканин в організмі, діяльний стан яких проявляється у формі збудження та скорочення і характеризується комплексом електричних, біохімічних, функціональних змін клітинних мембран. Особливе значення мають біоелектричні процеси, які обумовлюють проведення збудження по нервових волокнах та викликають скорочення попереково-смугастих та гладеньких м'язів. Вивчення цього розділу є необхідною умовою для послідовного вивчення фізіології центральної нервової системи та вищої нервової діяльності.

РОБОТА 2.1. ПРИГОТУВАННЯ НЕРВОВО-М'ЯЗОВОГО ПРЕПАРАТУ

Вивчення фізіології м'язів і нервів засноване на реєстрації біоелектричних явищ та механічних ефектів скорочення. Найбільш простим та зручним об'ектом для практичного вивчення цих явищ є нервово-м'язовий препарат, який являє собою едину функціональну систему литкового м'яза жаби та сідничого нерва, який його іннервує.

Контрольні питання.

1. Що являє собою нервово-м’язовий препарат?

2. Яка техніка приготування нервово-м’язового препарату?

Мета роботи. Опанувати техніку препарування в умовах фізіологічної лабораторії, вивчити і засвоїти нервово-м’язову фізіологію.

Матеріали і обладнання. Жаби, скляні пластинки, тазики, ножиці, пінцети, препарувальні голки та гачки, серветки, піпетки, 0,65 %-ний фізіологічний розчин.

Хід роботи

Жабу беремо у ліву руку і відрізаємо у неї ножицями верхню щелепу позаду очей. Голкою або зондом руйнуємо спинний мозок. Потім беремо жабу за задні кінцівки і опускаємо головою донизу, щоб внутрішні органи змістилися вперед. Після цього перерізаємо хребет між грудним та поперековим відділами. За допомогою марлі або фільтрувального паперу утримуємо однією рукою хребці задньої частини тулуба, а другою енергійним рухом знімаємо шкіру. Оголену частину тулуба поміщаємо на скляну пластинку, відрізаємо ножицями куприкову кістку та відділяємо праву лапку від лівої, розрізаючи таз у лобковому зчленуванні. У борозні стегна між двоголовим та напівперетинчастим м'язами знаходимо сідничний нерв. На всьому протязі відділяємо його скляним гачком від оточуючих тканин, бокові гілочки відрізаємо ножицями.

Кінчик хребця відрізаємо так, щоб сідничний нерв був з’єднаний із кусочком кістки. Стегнову кістку з оточуючими тканинами перерізаємо над колінним суглобом. На гомілці відділяємо литковий м’яз, попередньо перерізавши сухожилок. Гомілку відрізаємо нижче колінного суглоба. Залишається нервово-м’язовий препарат (сідничний нерв з литковим м’язом).

Препарат готуємо швидко, зволожуємо фізрозчином, не допускаючи висихання. Не слід брати нерв пальцями та металевими предметами.

Робота 2.2. Вивчення збудливості та провідності нерва I м’яза

Однією з основних властивостей живої тканини є збудливість, тобто здатність збуджуватися під впливом різних подразників.

Збудження, яке виникло, розповсюджується по нервовому волокну, про що свідчить скорочення м'яза. Збудливість властива нерву в будь-якій точці. При порушенні структури чи функціональних властивостей нерва, проведення збудження через певну ділянку не відбувається.

Контрольні питання.

1. Що таке збудливість та збудження?

2. Як відповідає на дію подразника нерв і м’яз?

3. Подразники, їх види і класифікація.

4. Який з подразників найбільш зручний для збудження тканин?

5. Які умови необхідні для нормальної діяльності нерва і м’яза?

6. Що таке пряме та непряме подразнення м’яза?

Мета роботи. Вивчити реакцію нервово-м’язового препарату на різні види подразників; визначити роль цілісності нервово-м’язового препарату у проведенні збудження.

Матеріали і обладнання. Жаби, набір хірургічних інструментів, індукційний апарат, спиртівка, скляні пластинки та палички, кухонна сіль (у кришталиках), розчин аміаку.

Хід роботи

а) Реакція нервово-м'язового препарату на різні види подразників

Нервово-м'язовий препарат з лапкою поміщаємо на чисту суху скляну пластинку.

Подразнюємо нерв: 1) електричним подразником (одноразові індукційні удари); 2) механічним подразником (щипок пінцетом); 3) термічним подразником (нагріта скляна паличка); 4) хімічним подразником (кришталик NаСl).

Цими ж подразниками діємо безпосередньо на м’яз і спостерігаємо за відповідною реакцією.

б) Роль цілісності нервово-м'язового препарату у проведенні збудження.

1) Нерв розміщуємо на електроді, подразнюємо його індукційним струмом різної сили і спостерігаємо за реакцією у відповідь на подразнення. Потім нерв перев’язуємо ниткою і центральну частину, що лежить далі від м'яза, подразнюємо струмом.

На нерв піпеткою наносимо краплю аміаку. Через 2–3 хв нерв подразнюємо індукційним струмом.

2) М’яз подразнюємо індукційним струмом і слідкуємо за реакцією у відповідь. Потім перерізаємо м’яз на дві частини і подразнюємо одну з них, спостерігаємо за реакцією.

Результати протоколюємо, замальовуємо рисунки, записуємо висновки.