- •Робочий зошит
- •І. Вступ
- •Робота 1.1. Техніка безпеки і ознайомлення з основною апаратурою, обладнанням та піддослідними тваринами фізіологічної лабораторії Інструктаж з безпеки праці. Загальні вимоги безпеки праці.
- •Вимоги безпеки праці перед початком занять
- •Вимоги безпеки праці під час занять та в умовах виробництва
- •Вимоги безпеки праці після закінчення занять.
- •Невідкладна медична допомога
- •1.1.2. Основна апаратура та обладнання фізіологічної лабораторії.
- •1.1.3. Піддослідні тварини.
- •Робота 1.2. Загальні методи фізіологічних досліджень
- •1.2.1. Фіксація тварин.
- •1.2.2. Загальне та місцеве знеболювання.
- •II. Фізіологія м'язів I нервів
- •Робота 2.2. Вивчення збудливості та провідності нерва I м’яза
- •Робота 2.3. Вплив подразників різної сили на м'язове скорочення
- •Робота 2.4. Види м'язових скорочень
- •Робота 2.6. Вплив величини навантаження на роботу м'яза та визначення абсолютної сили м'яза
- •Робота 2.7. Біоелектричні явища в тканинах (досліди гальвані та матеуччі)
- •III. Фізіологія центральної нервової системи
- •Робота 3.2. Властивості нервових центрів
- •IV. Вища нервова діяльність
- •1. Зовнішнє (безумовне) гальмування.
- •2. Внутрішнє (умовне) гальмування.
- •V. Фізіологія аналізаторів
- •Робота 5.2. Вивчення слухового аналізатора
- •VI. Фізіологія травлення. Травний канал та його основні функції
- •Основні типи травлення
- •Робота 6.1. Виділення слини на харчові й неїстівні речовини
- •Протокол досліду
- •Робота 6.2. Визначення ферментативних властивостей слини
- •Робота 6.6. Дія жовчі та підшлункового соку на жири
- •Робота 6.7. Моторна діяльність травного каналу
- •Робота 6.8. Дослідження пристінного (мембранного) травлення в кишечнику
- •VII. Фізіологія крові
- •Робота 7.1. Отримання плазми, сироватки, фібрину і дефібринованої крові
- •Робота 7.3. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Робота 7.4. Визначення кількості гемоглобіну
- •Робота 7.5. Визначення груп крові I резус-фактора
- •VIII. Фізіологія серця та судин
- •Робота 8.3. Електрокардіографія
- •Робота 8.4. Визначення кров'яного тиску
- •Робота 8.5. Спостереження руху крові під мікроскопом
- •IX. Дихання
- •Робота 9.2. Визначення життєвої ємкості легень
- •Робота 9.3. Вимірювання температури тіла
- •X. Обмін речовин I енергії
- •Робота 10.1. Визначення газообміну за методом дугласа-холдена
- •Робота 10.2. Визначення газообміну за методом в.В. Пашутіна
- •XI. Внутрішня секреція. Розмноження. Лактація
- •Робота 11.1. Дія адреналіну на зіницю ізольованого ока жаби
- •Робота 11.2. Дія адреналіну і пітуїтрину на зміну пігментації шкіряного покриву жаби
- •Робота 11.3. Вплив жіночих статевих гормонів на виділення сперматозоїдів у самців жаб
- •Робота 11.4. Вплив естрогенів на статеву функцію тварин
- •Робота 11.5. Регуляція молоковіддачі
- •Робота 11.6. Дослідження проб молока під мікроскопом
- •Робота 8.8. Спостереження руху крові під мікроскопом...............................................................................52
- •Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин
1.1.3. Піддослідні тварини.
Піддослідними можуть бути як лабораторні, так і сільськогосподарські тварини. Дослідження функції нервової системи, системи травлення, залоз внутрішньої секреції, аналізаторів, обміну речовин проводяться, в основному, на лабораторних тваринах: жабах, собаках, кроликах, морських свинках та ін. При вивченні розмноження та лактації, системи крові використовується велика рогата худоба, коні, свині.
У дослідах використовуються як інтактні тварини (що не використовувалися раніше), так і прооперовані. При цьому застосовується фістульний та інші оперативні методи з метою постановки довготривалих експериментів. Метод короткочасних гострих дослідів (вівісекція) застосовується на жабах, морських свинках та інших лабораторних тваринах. Досліди проводять на здорових тваринах, які утримуються у віварії фізіологічної лабораторії.
Контрольні питання.
1. Які джерела струму та прилади використовуються для подразнення тканин?
2. Як можна виміряти силу постійного струму?
3. Яка схема електроланцюга із застосуванням індукційного апарата?
4. Які є перемикачі сітки електричного струму та принципи їх роботи?
5. Види електродів. Коли застосовуються неполяризовані електроди?
6. Які основні прилади та обладнання фізіологічної лабораторії?
Робота 1.2. Загальні методи фізіологічних досліджень
Матеріали і обладнання. Піддослідні тварини (жаби, морські свинки, кролі, кішки, собаки), сільськогосподарські тварини (коза, вівця, корова, свиня, птиця); пробкові або парафінові столики, станки для фіксації тварин; вата, набір інструментів, маски для наркозу, ефір, хлороформ, 1%-ний розчин морфіну, 0,5%-ний розчин новокаїну, 10 %-ний розчин гексаналу, 10 %-ний розчин уретану, фізрозчин, розчин Рінгера, Рінгера-Локка, Тіроде.
1.2.1. Фіксація тварин.
Студенти самостійно засвоюють правила фіксації жаби на пробковій дошці або парафіновому столику за допомогою булавок; методику фіксації морських свинок, кроликів, собак та кішок на спеціальних операційних столах та в станках. Для дослідів та демонстрації собаку фіксують у станку з попереднім надіванням намордника чи петлі на нижню і верхню щелепи. Великих тварин фіксують у спеціальних станках або накладають фіксаційні щипці на носову перегородку, у коня – на верхню губу. Телят фіксують за допомогою рухомої петлі, а овець та кіз фіксують у звичайних станках.
1.2.2. Загальне та місцеве знеболювання.
Загальне знеболювання (наркоз) – це штучне зворотне пригнічення чи гальмування функції центральної нервової системи (ЦНС), яке супроводжується втратою чутливості та деяких рефлексів у результаті дії наркотичних препаратів. Наркоз проводиться у три етапи: промедикація, введення та основний наркоз.
Для промедикації використовують: аміназин, ромпун, компелен, промедол, димедрол. З успіхом застосовують суміші цих препаратів, які доповнюють один одного, седативно впливаючи на ЦНС. Частіше використовують суміш, до складу якої входять аміназин, промедол та димедрол.
Наркотичні препарати розподіляють на інгаляційні, або пульмональні (етиловий ефір, хлороформ) та неінгаляційні (тіопентал натрію, гексенал, хлоралгідрат, спирт етиловий).
Перед наркозом тварину обстежують, витримують на 12-годинній голодній дієті. Промедикацію проводять з урахуванням виду, віку, статі та індивідуальних особливостей тварини.