- •Робочий зошит
- •І. Вступ
- •Робота 1.1. Техніка безпеки і ознайомлення з основною апаратурою, обладнанням та піддослідними тваринами фізіологічної лабораторії Інструктаж з безпеки праці. Загальні вимоги безпеки праці.
- •Вимоги безпеки праці перед початком занять
- •Вимоги безпеки праці під час занять та в умовах виробництва
- •Вимоги безпеки праці після закінчення занять.
- •Невідкладна медична допомога
- •1.1.2. Основна апаратура та обладнання фізіологічної лабораторії.
- •1.1.3. Піддослідні тварини.
- •Робота 1.2. Загальні методи фізіологічних досліджень
- •1.2.1. Фіксація тварин.
- •1.2.2. Загальне та місцеве знеболювання.
- •II. Фізіологія м'язів I нервів
- •Робота 2.2. Вивчення збудливості та провідності нерва I м’яза
- •Робота 2.3. Вплив подразників різної сили на м'язове скорочення
- •Робота 2.4. Види м'язових скорочень
- •Робота 2.6. Вплив величини навантаження на роботу м'яза та визначення абсолютної сили м'яза
- •Робота 2.7. Біоелектричні явища в тканинах (досліди гальвані та матеуччі)
- •III. Фізіологія центральної нервової системи
- •Робота 3.2. Властивості нервових центрів
- •IV. Вища нервова діяльність
- •1. Зовнішнє (безумовне) гальмування.
- •2. Внутрішнє (умовне) гальмування.
- •V. Фізіологія аналізаторів
- •Робота 5.2. Вивчення слухового аналізатора
- •VI. Фізіологія травлення. Травний канал та його основні функції
- •Основні типи травлення
- •Робота 6.1. Виділення слини на харчові й неїстівні речовини
- •Протокол досліду
- •Робота 6.2. Визначення ферментативних властивостей слини
- •Робота 6.6. Дія жовчі та підшлункового соку на жири
- •Робота 6.7. Моторна діяльність травного каналу
- •Робота 6.8. Дослідження пристінного (мембранного) травлення в кишечнику
- •VII. Фізіологія крові
- •Робота 7.1. Отримання плазми, сироватки, фібрину і дефібринованої крові
- •Робота 7.3. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Робота 7.4. Визначення кількості гемоглобіну
- •Робота 7.5. Визначення груп крові I резус-фактора
- •VIII. Фізіологія серця та судин
- •Робота 8.3. Електрокардіографія
- •Робота 8.4. Визначення кров'яного тиску
- •Робота 8.5. Спостереження руху крові під мікроскопом
- •IX. Дихання
- •Робота 9.2. Визначення життєвої ємкості легень
- •Робота 9.3. Вимірювання температури тіла
- •X. Обмін речовин I енергії
- •Робота 10.1. Визначення газообміну за методом дугласа-холдена
- •Робота 10.2. Визначення газообміну за методом в.В. Пашутіна
- •XI. Внутрішня секреція. Розмноження. Лактація
- •Робота 11.1. Дія адреналіну на зіницю ізольованого ока жаби
- •Робота 11.2. Дія адреналіну і пітуїтрину на зміну пігментації шкіряного покриву жаби
- •Робота 11.3. Вплив жіночих статевих гормонів на виділення сперматозоїдів у самців жаб
- •Робота 11.4. Вплив естрогенів на статеву функцію тварин
- •Робота 11.5. Регуляція молоковіддачі
- •Робота 11.6. Дослідження проб молока під мікроскопом
- •Робота 8.8. Спостереження руху крові під мікроскопом...............................................................................52
- •Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин
Робота 10.2. Визначення газообміну за методом в.В. Пашутіна
Джерелом енергії в організмі є окисно-відновні процеси, при яких поглинається кисень і виділяється вуглекислий газ. В зв'язку з цим, є можливість визначення енергетичних затрат організму на основі дослідження газообміну, тобто за кількістю поглинутого вуглекислого газу. Цей спосіб отримав назву прямої калориметрії. Для тривалих досліджень газообміну застосовують спеціальні респіраційні камери. Зручні їх моделі сконструйовані і описані В.В. Пашутіним.
Контрольні питання.
1. Як визначають величину енергетичного обміну за В.В. Пашутіним?
2. Масковий метод непрямої калориметрії.
3. Теоретичне і практичне значення методів прямої і непрямої калориметрії.
4. Що таке дихальний коефіцієнт?
Мета роботи. Засвоїти методику газообміну за методом В.В. Пашутіна.
Матеріали і обладнання. Тварина (кріль, морська свинка), герметична камера для тварин, колби з їдким лугом, сірчаною кислотою, насос Комовського.
Хід роботи
На початку проводять зважування тварини і посудин з поглиначами з точністю до десятих грама. Потім тварину поміщають в камеру (на період не більше однієї години), і за допомогою насоса Комовського створюють рух повітря через всю установку. Після закінчення досліду знову зважують тварину, сечу і кал (якщо є), а також посудини з поглиначами. Різниця в масі колб з сірчаною кислотою покаже кількість води, яка виділилась з організму за період досліду, а різниця в масі колб з їдким калієм покаже кількість вуглекислого газу, що виділився за цей же період. За різницею між масою всіх виділень і зменшенням маси тварини визначають кількість кисню, який вдихнули за період досліду. Знаючи кількість вуглекислого газу і поглинутого кисню, розраховують дихальний коефіцієнт, а потім визначають величину енергетичного обміну.
XI. Внутрішня секреція. Розмноження. Лактація
Ендокринні залози, а також деякі інші тканини організму, синтезують біологічно активні речовини – гормони. Гормони можуть бути білками, поліпептидами, похідними амінокислот, ліпідами і стероїдами. Спектр дії гормонів надзвичайно широкий. Вони регулюють ріст і розвиток тварини, впливають на обмін речовин, підтримують гомеостаз, регулюють процеси адап-тації до навколишнього середовища. Гормони впливають на репродуктивну функцію тварин, а також на процеси утворення та виділення молока.
Робота 11.1. Дія адреналіну на зіницю ізольованого ока жаби
Гормон мозкового шару наднирників адреналін є похідним тирозину. Безпосереднім попередником адреналіну при його синтезі в нирках є норадреналін. Адреналін і норадреналін називають симпатоміметичними амінами, тому що вони діють на органи і тканини аналогічно дії симпатичних нервів. Адреналін впливає на різні функції організму, в тому числі і на внутрішньоклітинні процеси обміну речовин. Наприклад, він посилює розпад глікогену до глюкози, зменшує його запаси в печінці і м’язах. Адреналін викликає посилення і збільшення частоти серцевих скорочень, покращує проведення збудження в серці, пригнічує скорочення гладеньких м'язів шлунка і тонкого кишечнику. Адреналін викликає збільшення діаметра зіниці ока, яке зумовлене його дією на радіальні м'язи.
Контрольні питання.
1. Що таке гормони, де вони утворюються?
2. Чому залози, які секретують гормони, називають залозами внутрішньої секреції?
3. Перерахуйте основні залози внутрішньої секреції.
4. Що таке адреналін, де він утворюється, яка його фізіологічна роль?
5. Механізми регуляції діаметра зіниці ока.
Мета роботи. Вивчити дію адреналіну на зіницю.
Матеріали і обладнання. Жаба, дві чашки Петрі, фізіологічний розчин, розчин адреналіну, піпетка, набір інструментів.
Хід роботи
У жаби відрізають верхню щелепу за очима, обережно вирізають обидва очних яблука і розміщають кожне з них у чашку Петрі з фізрозчином. В одну чашку додають одну-дві краплини адреналіну. Через 20–30 хв спостерігають за станом зіниці.