22

Зміст

Вступ…………………………………………………………………3

1. Поняття про ріст і розвиток, взаємозв’язок між цими

процесами…………………………………………………………....4

2. Фази росту клітин: ембріональна, розтягу та диференціація……6

2.1. Особливості структурної організації і обміну речовин на

різних фазах росту клітин………………………………………..8

2.2. Клітинний поділ. Мітотичний індекс…………………………..10

2.3. Процес диференціації клітин. Поняття про тотипотентність…11

2.4. Локалізація зон росту у рослин…………………………………12

2.5. Особливості росту окремих органів рослин: стебла, коренів,

листків…………………………………………………………….13

3. Характеристика апікальних меристем…………………………….16

3.1. Основні закономірності ростових процесів S- подібна

крива росту……………………………………………………….17

4. Полярність і ростові кореляції……………………………………18

5. Явище апікального домінування………………………………….20

Висновок……………………………………………………………21

Список використаної літератури………………………………….22

Вступ

Щодо границь початку і завершення онтогенезу існують різні думки. Одні учені онтогенезом, або індивідуальним розвитком, вважають комплекс послідовних незворотних змін життєдіяльності і структури рослин від їх виникнення з заплідненої яйцеклітини чи зародкової вегетативної бруньки до природної смерті.

Інші онтогенез розглядають "від насіння до насіння", тобто від проростання насіння до дозрівання насіння нового покоління. При такому підході перекручується істинна схема онтоге­незу, не акцентується увага на початковому етапі життя особини на материнській рослині, коли організм найбільш пластичний. При цьому порушується логічний підхід у розгляді послідовності розвитку, поєднується розвиток двох поколінь (ма­теринського і дочірнього) і фактично онтогенез ототожнюється з вегетативним пе­ріодом рослин.

Ембріональний період онтогенезу починається від моменту запліднення яй­цеклітини, тобто утворення зиготи, і завершується фізіологічним дозріванням на­сіння, включаючи період спокою.

Ювенільний період онтогенезу М. М. Макрушин розділяє на гетеротрофну й автотрофну фази. Гетеротрофна, у свою чергу, має дві стадії: гетеротрофну ембрі­ональну - це початковий етап проростання насіння, коли перші поділи клітин про­ростаючого зародка здійснюються за рахунок утилізації власних запасних речовин, і гетеротрофну ендоспермальну - коли подальший розвиток проростка йде за ра­хунок запасних речовин ендосперму. З утворення перших продуктів фотосинтезу починається автотрофна фаза.

Потім наступає генеративний період онтогенезу, що складається з двох фаз: статевої зрілості і розмноження. Завершується онтогенез сенільним періодом.

Вегетаційний період триває від початку проростання насіння (кільчення) до дозрівання насіння нового покоління (315 днів).

1. Поняття про ріст і розвиток, взаємозв’язок між цими

процесами

Ріст – це збільшення маси і лінійних розмірів індивідуума і його окремих органів, що відбувається за рахунок збільшення числа і маси клітин.

Розвиток – це сукупність послідовних морфологічних і фізіологічних змін в організмі від моменту його зародження до кінця життя.

Процес індивідуального розвитку кожної рослин супроводжується рядом закономірних змін, властивих даному біологічному виду. Су­купність цих фізіолого-біохімічних і морфологічних змін, зумовлених ге­нетичними факторами, які відбуваються у рослинному організмі, почи­наючи від його виникнення із зиготи, спори або спеціалізованого вегетативного зачатка до природної смерті у звичайних умовах середови­ща, позначають поняттям життєвого циклу, або онтогенезу. За характе­ром життєвого циклу рослини поділяються на монокарпики (дають пло­ди один раз) і полікарпики (дають плоди багато разів). Серед монокарпиків є однорічні, дворічні і багаторічні. У них тривалість життя залежить від умов вирощування: чим вони гірші, тим довше рослини не зацвітають і не відмирають. У полікарпиків розрізняють два життєві цик­ли: малий (життєвий цикл одного пагона) і великий (життєвий цикл усієї рослини). Тривалість життя полікарпиків варіює у широких межах і може досягати 20-30 і більше років.

В онтогенезі виділяють основні процеси - ріст, розвиток, старіння та омолодження.

Найбільш помітним виявом активного життя рослин є ріст. Д.О.Сабінін (1963) перший визначив ріст як процес, основою якого є новоутворення елементів структури, що приводить, як правило, до збільшення розмірів або маси рослини. При більш поглиблених спостереженнях за допомо­гою мікроскопа або іншої техніки можна встановити, що процеси ново­утворення відбуваються і у випадках, які не супроводжуються ні збільшен­ням ваги, ні збільшенням розмірів органів. Перед діленням ядра період росту клітин зупиняється і відбувається новоутворення мікроскопічних і субмікроскопічних структур цитоплазми, тобто проходить так званий прихований ріст. Тому визначення росту як "процесу необерненого збільшення ваги або розмірів органа" не можна вважати достатнім. Найбільш надійним критерієм росту може бути новоутворення клітин і збільшення їх об'єму.

Ріст є основою для ряду фізіологічних процесів і характеризується та­кими фундаментальними проявами, як ритмічність, полярність, диферен­ціація, подразливість, кореляція. Характер росту будь-якого організму, органа або популяції клітин має вигляд S-подібної кривої росту, яка скла­дається з лаг-фази (початкова фаза прихованого росту), лог-фази (фаза інтенсивного росту), фази уповільненого росту і стаціонарної фази. На початковій фазі прихованого росту (лаг-фаза) функціонують механізми, пов'язані з новоутворенням нуклеїнових кис­лот (ДНК і РНК), біосинтезом білків-ферментів і фітогормонів. Під час наступної фази росту (лог-фаза) відбувається активний ріст клітин розтя­гуванням, з'являються нові тканини, органи, збільшуються їх розміри. На третій фазі ріст завершується, накопичуються речовини - інгібітори. Вся рослина або окремі її частини можуть переходити у стан спокою.