Міністерство аграрної політики україни

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ І ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ДЛЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ З ФІЗІОЛОГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Для студентів факультету ветеринарної медицини

Студент (ка) --------------------------------------------------------------

Група --------------------------------------------------------------------

Керівник практики ------------------------------------------------------

Біла Церква 2008 р.

УДК 636:612 (07)

Укладачі: М.М. Саморай, М.П. Ніщеменко, С.С. Шмаюн, Т.Б. Прокопішина В.І.Карповський, В.О.Трокоз

Робочий зошит для навчальної практики з фізіології сільськогосподарських тварин /для студентів факультету ветеринарної медицини //М.М.Саморай, М.П. Ніщеменко, С.С. Шмаюн Т.Б. Прокопішина, Білоцерківський НАУ, В.І.Карповський, В.О.Трокоз, НАУ, Київ. – Біла Церква, 2008. –……..с.

У зошиті викладені основні методи дослідження різних систем організму та деякі гематологічні дослідження, які відповідають вимогам типової та навчальної робочих програм з дисципліни “Фізіологія тварин”.

Розроблено відповідно до вимог Болонського процесу.

Рецензент канд. біол. наук, доцент В.П. Сокольський

 БНАУ, 2008

1. Фізіологія крові

.

Робота 1.1. Отримання плазми, сироватки, фібрину і дефібринованої крові

Матеріали та обладнання

Дослідна тварина, апарат Базерона, секундомір, розплавлений парафін, водяна баня, лід чи холодна вода, пробірки хімічні та центрифужні, ін’єкційна голка, дерев’яна паличка, спирт, вата, вода, натрію цитрат.

Хід роботи

а) Отримання плазми

У пробірку наливають 0,5 мл 20 %-ного розчину натрію цитрату. Наповнюють пробірку кров’ю з яремної або хвостової вени і перемішують. Співвідношення між кров’ю і розчином натрію цитрату 19–20 до 1. Пробірки з кров’ю центрифугують і відмічають пошарове розділення крові.

б) Визначення часу згортання крові

Для виконання роботи використовують апарат Базерона, який складається з двох камер – верхньої повітряної та нижньої водяної. В повітряній камері на зйомній металевій рамці за допомогою двох затискачів фіксується скло, яке з’єднане з вологим марлевим мішечком. У повітряну камеру наливають 15 мл теплої води для зволоження марлевого мішечка і вставляють термометр. Спиртівкою підігрівають водяну камеру і слідкують, щоб температура в повітряній була в межах 36–37 ^оС .

На ввігнуте скло, покрите парафіном, наносять дві краплі крові, включають секундомір, закривають повітряну камеру кришкою і через скло ведуть спостереження. Ввігнуте скло через кожні 30 с. обережно повертають в одну сторону (на себе). Закінченням процесу згортання крові вважають той момент, коли при повертанні ввігнутого скла на 90 ^о кров з нього не стікає. Цей час буде відповідати тривалості згортання крові.

в) Вплив температури на швидкість згортання крові.

Три пронумеровані пробірки наповнюють кров’ю з кровоносної судини. Першу пробірку ставлять на лід чи холодну воду, другу залишають в штативі при кімнатній температурі, а третю поміщають у водяну баню при температурі 45^оС. Визначають швидкість згортання крові. Для цього фіксують час від початку взяття крові до моменту згортання.

г) Отримання сироватки крові.

Пробірку наповнюють кров’ю і ставлять у водяну баню при температурі 38–40 ^оС, чекають, поки утвориться згусток.

Утворений згусток крові відокремлюють скляною паличкою від стінок пробірки. Потім пробірку знову поміщають у водяну баню на 1–1,5 год. для кращої рефракції згустку крові і отримання максимально можливої кількості сироватки.

д) Отримання дефібринованої крові та фібрину.

У пробірку набирають з вени 3–5 мл крові. Протягом 5–10 хв кров перемішують дерев’яною паличкою. Перевіряють, чи не згортається дефібринована кров, що залишилась у пробірці. Нитки фібрину, які осіли на паличці, обережно промивають у воді до знебарвлення і розглядають.