3.Дослідження дихальної системи.

Дихання – це сукупність процесів, які забезпечують поглинання кисню та виділення вуглекислого газу в атмосферу. Основою дихальної функції є тканинні окисно-відновні процеси, що забезпечують обмін енергії в організмі. У диханні беруть участь верхні дихальні шляхи, легені, діафрагма, м’язи грудної стінки і живота. Регуляція дихання здійснюється за рахунок нервової і гуморальної систем.

Робота 3.1. Дослідження дихальних рухів.

Мета роботи. Освоїти методику визначення частоти і глибини дихання, типу і ритму дихання, симетричності дихальних рухів.

Матеріали і обладнання. Дослідні тварини, стетофонендоскопи.

а) Визначення частоти дихання

Частоту дихання визначають шляхом підрахунку кількості рухів грудної і черевної стінки за 1 хв, або крил носа, особливо в коней і кролів, аускультацією трахеї і легень – за кількістю шумів, у холодний період – по клубочках пари, що з’являються при видиху повітря, у птахів – за коливаннями хвоста.

Таблиця 4. Частота дихання у тварин

Вид тварини	Частота дихання за 1 хв.	Вид тварини	Частота дихання за 1 хв.
Велика рогата худоба: дорослі тварини молодняк Вівці: дорослі ягнята Кози: дорослі козенята Коні: дорослі лошата	12–15 15–30 15–20 13–30 10–20 15–30 8–16 15–20	Свині Собаки: дорослі молоді Коти Кролі Кури Гуси Качки	12–20 15–20 15–25 15–25 50–60 12–30 9–20 15–30

Власні дослідження.

б) Глибина дихання. Глибину дихання визначають за змінами об’єму легень під час вдиху і видиху в спокійному стані тварини. До змін глибини дихання належить поверхневе й глибоке дихання.

Власні дослідження.

в) Тип дихання. Тип дихання визначають, оглядаючи тварину збоку, за участю в акті дихання грудних і черевних м’язів. У більшості тварин (крім собак і хутрових звірів) тип дихання грудочеревний або змішаний. Інтенсивність дихальних рухів грудної клітки та черевних стінок майже однакова. При грудному типі дихання (собаки, хутрові звірі) рухи грудної клітки переважають над рухами черевних стінок. Тип дихання може змінюватися під час вагітності самок, при захворюваннях.

Власні дослідження.

г) Симетричність дихальних рухів. Визначають за рухами грудної клітки. У здорових тварин рухи рівномірні і симетричні з обох боків. При плевриті, гемотораксі, пневмотораксі, переломі ребер, ателектазі частки легень, стенозі одного з головних бронхів виникає асиметрія дихальних рухів. Дихальні рухи ураженої половини грудної клітки завжди зменшені.

Власні дослідження.

д) Ритм дихання. У здорових тварин характеризується правильним і регулярним чергуванням фаз вдиху і видиху та відповідною їх тривалістю. Вдих, як більш активна фаза, перебігає дещо швидше, ніж видих. Відношення між ними становить: у коней – 1:1,8; корів – 1:1,2; кіз – 1:2,7; собак – 1:1,64. У свиней і овець тривалість вдиху і видиху майже однакова. Зміни ритму можливі при різних проявах збудження – обнюхуванні, чханні, фирканні, хрюканні тощо.

Власні дослідження.