Робота 1.7. Визначення кількості гемоглобіну

Матеріали і обладнання. Фотоелектроколориметр, гемометр, капілярна піпетка на 20 мкл, піпетки для води, скляна паличка, децинормальний розчин НСІ, дистильована вода, спирт, вата, пробірки, набір реактивів для визначення концентрації гемоглобіну геміглобінціанідним методом.

Хід роботи

а) Визначення кількості гемоглобіну за методом Салі

Гемометр ГС-3 складається із штатива з трьома гніздами. Задня стінка штатива являє собою пластинку із білого скла. В бокові гнізда вставлені однакові запаяні пробірки (кольорові стандарти). В середнє гніздо вставлена градуйована пробірка для досліджуваної крові. На пробірку нанесена шкала, яка показує кількість гемоглобіну.

У градуйовану пробірку наливають децинормальний розчин НСІ до нижньої кругової мітки (0,2 мл). В капілярну піпетку набирають 0,02 мл крові. Кров, яка залишилась на кінчику капіляра, видаляють ваткою. Опускають капіляр на дно градуйованої пробірки і обережно видувають із нього кров так, щоб верхній шар розчину залишався прозорим. Потім два-три рази обережно промивають капіляр, набираючи розчин із верхнього прозорого шару. Виймають капіляр із пробірки, ретельно перемішують її вміст скляною паличкою і ставлять в штатив. Через 5 хв. до розчину по краплях додають дистильовану воду і перемішують скляною паличкою до отримання однакового забарвлення зі стандартом. Поділка на шкалі, до якої піднялась рідина, покаже кількість гемоглобіну в грамах на 100 мл крові.

Власні дослідження.

б) Геміглобінціанідний метод визначення гемоглобіну крові.

Для визначення гемоглобіну крові геміглобінціанідним методом використовують набори реактивів фірм La hema, НПО “Реном”, НВП “Філісіт-Діагностика”. Принцип методу ґрунтується на тому, що гемоглобін в присутності окиснювача та ціанід аніонів утворює у водному розчині ціанметгемоглобін, забарвлення якого пропорційне вмісту гемоглобіну в крові. Даний метод рекомендують як стандартний.

Робота1.9. Визначення груп крові I резус фактора

Матеріали і обладнання. Скарифікатори, предметне скло, восковий олівець, скляні палички, піпетки для очей, цоліклони анти-А і анти-В для визначення груп крові, моноклональні антитіла анти-D супер для визначення резус-фактора, фізіологічний розчин, спирт, ефір, вата, лінзи.

Хід роботи

а) Визначення груп крові

Для визначення груп крові використовують цоліклони анти-А і анти-В стандартних ізогемаглютинуючих сироваток. Цоліклони анти-А і анти-В являють собою розведену асцидну рідину мишей носіїв відповідної гібрідоми в якій містяться специфічні імуноглобуліни класу М, що направлені проти групоспецифічних антигенів В і В людини.

Техніка визначення.

Восковим олівцем на предметному склі роблять мітки анти-А і анти-В. З протилежного боку скла наносять по одній великій краплі відповідного цоліклону.

У досліджуваного протирають подушечку пальця спиртом, потім ефіром, проколюють шкіру скарифікатором. Окремими скляними паличками наносять на предметне скло по краплі крові і перемішують її з відповідною краплиною цоліклону. Читають результати аглютинації і роблять висновки про групу досліджуваної крові .

б) Дослідження крові на вміст в еритроцитах резус-фактора

Для визначення резус-фактора використовують моноклональні антитіла анти-D СУПЕР. Діючим початком моноклональних антитіл анти-D СУПЕР є моноклональні людські антитіла, які продукуються гетерогібридомою внаслідок злиття лімфобластичної лінії людини з мієломною клітиною лінією мишей.

Техніка визначення.

На предметне скло наносять велику краплю реагенту. Поруч розташовують невелику краплю крові, що досліджується і перемішують її з реагентом. Реакція аглютинації починає розвиватися через 10 сек, чітко проявляється через 30–60 сек результати реакції читають через 3 хвилини.