- •Робочий зошит
- •І. Вступ
- •Робота 1.1. Техніка безпеки і ознайомлення з основною апаратурою, обладнанням та піддослідними тваринами фізіологічної лабораторії Інструктаж з безпеки праці. Загальні вимоги безпеки праці.
- •Вимоги безпеки праці перед початком занять
- •Вимоги безпеки праці під час занять та в умовах виробництва
- •Вимоги безпеки праці після закінчення занять.
- •Невідкладна медична допомога
- •1.1.2. Основна апаратура та обладнання фізіологічної лабораторії.
- •1.1.3. Піддослідні тварини.
- •Робота 1.2. Загальні методи фізіологічних досліджень
- •1.2.1. Фіксація тварин.
- •1.2.2. Загальне та місцеве знеболювання.
- •II. Фізіологія м'язів I нервів
- •Робота 2.2. Вивчення збудливості та провідності нерва I м’яза
- •Робота 2.3. Вплив подразників різної сили на м'язове скорочення
- •Робота 2.4. Види м'язових скорочень
- •Робота 2.6. Вплив величини навантаження на роботу м'яза та визначення абсолютної сили м'яза
- •Робота 2.7. Біоелектричні явища в тканинах (досліди гальвані та матеуччі)
- •III. Фізіологія центральної нервової системи
- •Робота 3.2. Властивості нервових центрів
- •IV. Вища нервова діяльність
- •1. Зовнішнє (безумовне) гальмування.
- •2. Внутрішнє (умовне) гальмування.
- •V. Фізіологія аналізаторів
- •Робота 5.2. Вивчення слухового аналізатора
- •VI. Фізіологія травлення. Травний канал та його основні функції
- •Основні типи травлення
- •Робота 6.1. Виділення слини на харчові й неїстівні речовини
- •Протокол досліду
- •Робота 6.2. Визначення ферментативних властивостей слини
- •Робота 6.6. Дія жовчі та підшлункового соку на жири
- •Робота 6.7. Моторна діяльність травного каналу
- •Робота 6.8. Дослідження пристінного (мембранного) травлення в кишечнику
- •VII. Фізіологія крові
- •Робота 7.1. Отримання плазми, сироватки, фібрину і дефібринованої крові
- •Робота 7.3. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Робота 7.4. Визначення кількості гемоглобіну
- •Робота 7.5. Визначення груп крові I резус-фактора
- •VIII. Фізіологія серця та судин
- •Робота 8.3. Електрокардіографія
- •Робота 8.4. Визначення кров'яного тиску
- •Робота 8.5. Спостереження руху крові під мікроскопом
- •IX. Дихання
- •Робота 9.2. Визначення життєвої ємкості легень
- •Робота 9.3. Вимірювання температури тіла
- •X. Обмін речовин I енергії
- •Робота 10.1. Визначення газообміну за методом дугласа-холдена
- •Робота 10.2. Визначення газообміну за методом в.В. Пашутіна
- •XI. Внутрішня секреція. Розмноження. Лактація
- •Робота 11.1. Дія адреналіну на зіницю ізольованого ока жаби
- •Робота 11.2. Дія адреналіну і пітуїтрину на зміну пігментації шкіряного покриву жаби
- •Робота 11.3. Вплив жіночих статевих гормонів на виділення сперматозоїдів у самців жаб
- •Робота 11.4. Вплив естрогенів на статеву функцію тварин
- •Робота 11.5. Регуляція молоковіддачі
- •Робота 11.6. Дослідження проб молока під мікроскопом
- •Робота 8.8. Спостереження руху крові під мікроскопом...............................................................................52
- •Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин
Робота 6.8. Дослідження пристінного (мембранного) травлення в кишечнику
Разом з травленням у порожнині кишечнику, розщеплення поживних речовин проходить безпосередньо на поверхні слизової оболонки кишечнику. Слизова оболонка тонкого кишечнику має безліч мікроворсинок, а це значно посилює ферментативні процеси і сприяє розщепленню поживних речовин на поверхні мікроворсинок. Цей процес був названий пристінним або мембранним травленням. Наявність пристінного травлення підтверджується, зокрема тим фактором, що в присутності шматочка стінки або слизової кишки ферментативне розщеплення поживних речовин значно посилюється.
Контрольні питання.
1. Хто вперше описав пристінне або мембранне травлення?
2. Які ферменти беруть участь в процесах пристінного травлення?
3. В яких відділах шлунково-кишкового каналу спостерігається пристінне травлення?
4. Яка роль глікокалісу?
Мета роботи. Підтвердити стимулюючий вплив шматочка кишечної стінки на гідроліз крохмалю амілазою кишкового соку.
Матеріали і обладнання. Свіжі шматочки тонкого відділу кишечнику щойно забитих тварин (птахи, кролики, щурі і т. д. ). Можна використовувати шматочки тканин від тварин, забитих на бойні, після їх промивання холодним розчином Рінгера та обробки ацетоном, 0,2%-ний розчин крохмального клейстеру, розчин Рінгера, реактиви для проби Троммера, пробірки, термостат, холодна вода, штативи.
Хід роботи
У пробірку наливаємо 12 мл розчину Рінгера. Готуємо 5 шматочків із стінки порожньої кишки площею 1 см2 і опускаємо їх в пробірку. Все це інкубуємо 10 хв в термостаті при температурі 38°С. Виймаємо пробірку, а з неї виймаємо шматочки стінки кишки.
У 10 пробірок наливають по 3 мл 0,2%-ного розчину крохмального клейстеру і по 1 мл інкубаційного розчину. В пробірки № 6–10, крім того, опускають шматочок відмитої тонкої кишки. Всі пробірки ставлять в термостат, при температурі 38°С. Виймаємо по 1 пробірці з серії (1 – 6, 2–7 і т. д. ) через кожні 3 хв після початку інкубації і ставимо в холодну воду або сніг. З вмісту пробірок роблять пробу Троммера на глюкозу (шматочки при аналізі виймають). Гідроліз крохмалю відбудеться у пробірках обох серій, але в пробірках, де був шматок кишки, позитивна реакція спостерігається раніше, тому що гідроліз субстрату йде швидше. Цьому сприяє наявність ферментів у слизовій оболонці кишки, які діють на субстрат.
РОБОТА 6.9. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФУЗОРІЙ РУБЦЯ
У рубці жуйних є велика кількість різноманітних бактерій, найпростіших і грибів. Найпростіші представлені класом війчастих інфузорій, який нараховує біля 100 видів. Інфузорії відіграють важливу роль в рубцевому травленні. З їх допомогою проходить механічна обробка корму, вони використовують для свого живлення важкоперетравну клітковину. Крім того, відбувається розрихлення, подрібнення корму, переварювання білків, крохмалю, цукру та частково клітковини. Вони накопичують у своєму тілі полісахариди, а також здатні синтезувати вітаміни групи В.
Контрольні питання.
1. Роль мікрофлори в передшлунках жуйних.
2. В якому віці у тварин з'являються інфузорії в передшлунках?
3. Як змінюється кількість інфузорій залежно від виду корму?
4. Оптимальні умови для розвитку інфузорій та іншої мікрофлори в рубці.
Мета роботи. 1) Ознайомитись з різновидностями рубцевих інфузорій, їх розмірами та характером руху.
2) Провести підрахунок кількості інфузорій в рідині рубця.
Матеріали і обладнання. Свіжий вміст рубця, мікроскоп, змішувач для підрахунку лейкоцитів, предметні та покривні скельця, скляні палички, камери Горяєва.
Хід роботи
а) Спостереження за життєдіяльністю інфузорій за різних температурних умов.
На предметне скло наносять скляною паличкою краплю вмісту рубця, покривають покривним склом, спостерігають під мікроскопом при малому, а потім при великому збільшенні. Препарат охолоджують, а потім підігрівають до 45°С і в кожному випадку спостерігають під мікроскопом.
б) Підрахунок інфузорій.
У змішувач для лейкоцитів набирають із пробірки вміст рубця до мітки 1,0, а до мітки 11 набирають фізіологічний розчин, підфарбований метиленовою синькою. Заповнюють камеру Горяєва і підраховують інфузорії в 100 великих квадратах. Потім за формулою для підрахунку лейкоцитів крові визначають кількість інфузорій в 1 мкл вмісту і роблять перерахунок для визначення їх в 1 мл.