3. Поняття про правила інкотермс

Базисні умови постачання формуються на основі розроблених і за­тверджених Міжнародною торговельною палатою (International Chamber of Commerce) спеціальних уніфікованих умов, які мають назву Правил ІНКОТЕРМС. Застосування в міжнародній комерційній практиці Пра­вил ІНКОТЕРМС зумовлено існуванням суперечливих, інколи діаметраль­но протилежних, тлумачень аналогічних комерційних ситуацій відповід­но до історично складених торговельних звичаїв різних країн. Нині діють Правила ІНКОТЕРМС у редакції 1990 р. Вони не носять обов'язкового ха­рактеру, але є важливим засобом порозуміння в міжнародній торгівлі. За змістом Правила ІНКОТЕРМС є зібранням умов, кожна з яких визначає розподіл обов'язків покупця і продавця, винесення сторонами видатків і ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту загалом. Іншими словами, кожна умова цих Правил встановлює:

— ситуацію, за якої продавець вважається таким, що виконав свої обо­в'язки щодо постачання товарів;

— спосіб віднесення обов'язків щодо митного очищення товару для екс­порту й імпорту, виконання митних формальностей і віднесення по­в'язаних з ними видатків і ризиків;

— обов'язки щодо організації й оплати перевезення товарів, а також віднесення пов'язаного з ним ризику знищення чи пошкодження

— перелік документів, необхідних у зв'язку з проведенням постачання (хто, за чий рахунок і яким способом їх передає);

• вимоги до упакування, необхідного для транспортування та реалі­зації товару;

• інші обов'язки за контрактом.

Умови ІНКОТЕРМС можна класифікувати за двома принципами: з по­гляду обов'язків продавця та за видами транспорту, щодо якого може застосовуватися відповідна умова.

З точки зору продавця сукупність умов ІНКОТЕРМС у редакції 2000 р. поділяється на чотири групи: відвантаження товару — група Е; основні видатки з перевезення товарів не сплачено — Е; основні видатки з переве­зення товарів сплачено — С; постачання товару — І). Відповідно до цього принципу обов'язки продавця поступово розширюються — від мінімаль­них у групі Е до максимальних у групі D.

Група Е (Відвантаження товару) містить лише одну умову ЕХW — Ех Works (...named place) — Франко-завод, склад, підприємство тощо (...вка­жіть місце).

До групи F (Основні видатки з перевезення не сплачено) внесено три умови:

— FСА — Frее Саrrier (...named place) — Франко-перевізник (...вкажіть місце);

— FАS — Frее Аlопgside Ship (…named place of shipment) — Франко-вздовж борту (...вкажіть порт відвантаження);

— FОВ — Frее оп Воard (...пате port of shipment) — Франко-борт суд­на (...вкажіть порт відвантаження).

Група С (Основні видатки з перевезення товарів сплачено) включає такі умови:

— СFR — Соst апd Freight (...патеd роrt of destination) — Вартість і фрахт (...вкажіть порт призначення);

• СІF — Соst, Іпsиraпсе апd Freight (...патеd роrt of destination) — Вартість, страхування і фрахт (...вкажіть порт призначення);

• СРТ — Carriage Paid to... (...патеd роrt of destination) — Переве­зення сплачено до ... (...вкажіть місце призначення);

• СІР — Саrriage and Іпsurance Раіd tо... (... патеd роrt of destination) —Перевезення і страхування сплачено до... (...вкажіть місце призначення).

Остання група умов ІНКОТЕРМС — група D (Постачання товару) є най­кориснішою для покупця, оскільки основні зобов'язання, витрати і ризи­ки припадають на частку продавця, що знаходить, однак, своє відобра­ження у вартості контракту. Ця група включає такі умови:

— DAF — Delivered Al Frotier (...патеd рlасе) — Поставлено на кордон (...вкажіть місце);

— DES — Delivered Ех Ship (...патеd роrt of destination) — Поставлено Франко-судно (...вкажіть порт призначення);

— DEQ — Delivered Ех Qudy (...патеd роrt of destination) — Поставле­но Франко-причал (...вкажіть порт призначення);

— DDU — Delivered Dutу Unpaid (...патеd роrt of destination) — По­ставлено, мито не сплачено (...вкажіть місце призначення);

— DDP — Delivered Dutу Раіd (...патеd роrt of destination) — Постав­лено, мито сплачено (...вкажіть місце призначення).

За принципом виду транспорту, для якого застосовується умова ІНКОТЕРМС, вони зводяться також у чотири групи. Найчисельнішими є групи умов для водних перевезень, а також універсальних умов, що мо­жуть застосовуватися для всіх видів транспортних засобів і комбінованих перевезень товарів.