- •1.1. Центральне проектування
- •1.2 Паралельне проектування
- •1.3 Ортогональне проектування
- •2. Комплексне креслення
- •2.1. Комплексне креслення точки
- •2.2. Комплексне креслення прямої
- •2.3. Комплексне креслення площини
- •1. Взаємне положення точок і прямих, їхня
- •1.2. Взаємне положення прямих
- •1.3. Приналежність точки й прямої площині
- •2. Перша і друга позиційні задачі
- •2.1. Взаємне положення прямої і площини
- •2.2.1. Площина займає проектуюче положення
- •2.2.2. Пряма займає проектуюче положення
- •2.3.1. Паралельні площини
- •2.3.2. Перетин площин
- •2.3.3. Побудова лінії перетину двох площин по точках перетину
- •1. Метричні задачі. Ортогональна проекція
- •3) Визначення кутів між фігурами.
- •2. Побудова взаємно перпендикулярних фігур
- •2.1 Перпендикулярність двох прямих
- •2.2. Перпендикулярність прямої і площини
- •2.3. Лінії найбільшого нахилу
- •2.4. Дотична площина й нормаль до поверхні
- •2.5. Перпендикулярність двох площин
- •1. Спосіб заміни площин проекцій
- •1.1. Визначення відстані між двома точками
- •2. Спосіб обертання
- •2.1. Застосування способу обертання без вказівки на кресленні осей
- •2.2.Спосіб обертання навколо прямих, паралельних площинам
- •2.3. Спосіб суміщення
- •1. Визначення відстаней
- •1.1. Відстань від точки до фігури (точки, прямої, площини)
- •1.2. Визначення відстані між паралельними фігурами
- •1.3. Визначення відстані між мимобіжними прямими
- •2. Визначення кутів між фігурами
- •2.1. Кути між прямими
- •2.2. Кут між прямою і площиною
- •2.3. Кут між площинами
- •2. Комплексне креслення кола
2.3.1. Паралельні площини
Площини будуть паралельними, якщо дві прямі, що перетинаються,
однієї площини відповідно паралельні двом прямим, що перетинаються,
іншої площини.
На рис. 2.16а площини і / паралельні, тому що m║m/ і n ║ n/.
Приклад вирішення задачі на комплексному кресленні поданий на рис.
2.16,б.
Рис. 2.16
Приклад. Через точку A (рис. 2.16,б) потрібно провести площину /,
паралельну заданій площині (∆ KLM).∆
Вирішення. Проводимо через точку A дві прямі m і n, паралельні двом
будь-яким пересічним прямим, що перебувають у заданій площині, наприклад
сторонам трикутника KM і KL, відповідно. Пересічні прямі m і n задають
шукану площину /(m ∩n).
2.3.2. Перетин площин
Лінія перетину двох площин визначається:
1) двома точками, кожна з яких належить обом площинам;
2) однією точкою, що належить двом площинам, і відомим
напрямком лінії.
В обох випадках задача полягає в знаходженні точок, спільних для двох
площин. Задача на перетин двох площин називається другою позиційною
задачею. Вона може бути зведена до вирішення першої позиційної задачі,
розглянутої раніше, за одним з наступних варіантів:
32
Варіант 1. 1) В одній з площин, наприклад (рис. 2.17), вибирають дві
довільні прямі 12 і 34; 2) визначають точки M і K перетину цих прямих з іншою
площиною - ∆; точки M і K задають шукану пряму
Рис. 2.18
Рис. 2.17
Варіант 2. 1) Вибирають по одній прямій у кожній із заданих площин,
наприклад 12∈ ∆, а 34∈ (рис. 2.18); 2) визначають точки M і K перетину цих∈∈
прямих з відповідними площинами - M=12 ∩, K=34 ∩∆; точки M і K
визначають шукану пряму.
Розглянемо вирішення поставленої задачі на комплексному кресленні для
площин загального положення.
Рис. 2.19
Нехай дано площини (m ∩n) і ∆(a ║ b) загального положення (рис.
2.19). Проведемо в площини пряму 12 і побудуємо точку перетину її із
площиною ∆. Для цього в площині ∆побудуємо пряму 45, що конкурує з 12
відносно П1.
Прямі 12 і 45 задають горизонтально - проектуючу площину. У перетині
прямих 12 і 45 одержуємо точку K шуканої лінії перетину. Для побудови точки
M лінії перетину вводимо в площині пряму c, паралельну 12 і, яка проходить
33
через точку 3. Конкуруюча з нею й приналежна площині ∆є пряма t. У
перетині прямих t і d знаходимо точку M. Точки K і M визначають шукану
пряму.
Задача істотно спрощується, якщо одна з площин займає проектуюче
положення.
На рис. 2.20 площина (∆ABC) займає загальне положення, а площина ∆∆
(∆EFG) – горизонтально - проектуюче. Тому що шукана пряма належить обом∆
площинам, то на П1 її проекція буде збігатися з горизонтальним
слідом площини ∆. Фронтальна проекція
шуканої лінії визначена з умови
приналежності її площині Σ.
При погляді на площину П2 по
горизонтальній проекції видно, що
частина трикутника ABC перебуває
перед площиною ∆. Отже на П2
трикутник K2C2M2 є видимим. Він
виділений штрихуванням. Видимими на
П2 та відповідно виділені штрихуванням,
і трикутники площини на околицях
точок A2 і B2. Це пов'язане з тим, що
вони перебувають поза трикутником
EFG і ним не перекриваються при
погляді на П2.