2.4 Рекомендації щодо викладення змісту пз

Титульні аркуші ПЗ залежно від типу курсової роботи викону­ються відповідно до зразків, наведених у додатках В, Г.

Після титульного аркуша розміщується аркуш з індивідуальним завданням, виконаний згідно з додатками А, Б.

Далі розміщується аркуш зі змістом.

Текст вступу, який розміщується після змісту, повинен бути корот­ким і висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення курсової роботи. У вступі і далі за текстом не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.

Вступ (1–2 сторінки) повинен висвітлювати стан розвитку ЕОМ та схемотехніки, мету та загальну постановку задачі, актуальність, яка повинна подаватись в останньому абзаці вступу, з метою стислого викладення суті розробки.

В основній частині пояснювальної записки до КР викладаються проектні розрахунки об’єкта проектування (дослідження).

Для курсових робіт, які пов’язані з математичним моделю­ванням та теоретичними дослідженнями, теоретично-розрахункова частина може складати 60 % обсягу аркушів пояснювальної записки.

Розрахункова частина має бути логічно пов’язана з теоретичними відомостями теми роботи, демонструватись ілюстративним матеріалом (графіками, схемами, діаграмами) або таблицями з обов’язковим посиланням на ці рисунки (таблиці) за текстом пояснювальної записки.

Для курсової роботи аналітично-розрахунковий розділ є основною частиною пояснювальної записки за обсягом та змістом. При виконанні цієї частини КР слід дотримуватись обґрунтованого і аргументованого стилю викладення та враховувати можливі варіанти розв’язання постав­леної задачі на підставі проведеного аналізу відомих розв’язків. Аргу­ментація по тексту повинна підсилюватись відповідними розрахунками, графіками, діаграмами, таблицями тощо.

При розгляді (аналізі та синтезі) базових вузлів слід звернути увагу на висвітлення основних понять, принципів побудови і функціонування вузлів, основних параметрів, методики синтезу. Процеси аналізу і синте­зу повинні пояснюватись в обгрунтувальному стилі з посиланнями на відповідні рисунки, таблиці, діаграми, літературні джерела.

У розділах, пов’язаних з дослідженням базових вузлів, слід охарактеризувати процес дослідження, використовувані програмні засоби, проаналізувати результати. Тут наводяться схеми вузлів та часові діаграми їх роботи з відповідними посиланнями по тексту. Як мінімум робота кожного вузла характеризується чотирма часовими діаграмами: одна діаграма на низькій частоті для перевірки на функціонування, дві діаграми на межі роботоздатності для визначення мінімального періоду і одна діаграма для визначення часу реєстрації.

Висновки оформляють з нової пронумерованої сторінки. Вони є заключною частиною, підсумком виконаної роботи. Тут слід відобразити послідовність виконання роботи, навести основні параметри спроекто­ваних вузлів (або тих, що досліджувались), рекомендації щодо їх застосування. Також слід відобразити те, які навички здобуті під час виконання курсової роботи.

Перелік посилань містить перелік літературних джерел, на які по­винні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. До переліку рекомендується включити 5–9 літературних джерел. Це основні підручники, навчальні посібники, методичні матеріали, довідники, періодичні видання. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Посилання на літературні джерела наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком.

Літературні джерела записують мовою оригіналу відповідно до ДСТУ 7.1:2006 (додаток Ж). В списку кожне джерело записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці.