- •А. М. Пєтух, д. Т. Обідник
- •З м і с т
- •1 Лабораторний практикум
- •1.1 Вимоги до виконання лабораторних робіт
- •1.2 Лабораторні роботи з дослідження цифрових елементів та вузлів еом Лабораторна робота № 1
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 4
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 5
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 7
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •1.3 Лабораторні роботи з дослідження цифрових пристроїв еом Лабораторна робота № 9
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 10
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 11
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторні роботи № 12-13
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 15
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 16
- •Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •2 Курсове проектування
- •2.1 Загальні вимоги щодо організації курсового проектування
- •2.4 Рекомендації щодо викладення змісту пз
- •2.5 Приклад синтезу двійково-десяткового лічильника
- •2.6 Приклад синтезу циклічного зсувного регістра
- •Реалізація логічної функції на основі мультиплексора
- •3 Моделювання схем у середовищі OrCad
- •3.1 Створення схеми
- •3.2 Вибір елемента з бібліотеки
- •3.3 Розміщення вибраного елемента
- •3.4 Побудова електричних зв'язків
- •3.5 Моделювання цифрових схем
- •3.6 Додання файлів
- •3.7 Використання шин
- •3.8 Документування схем і діаграм
- •3.9 Перезавантаження проекту
- •3.10 Групування сигналів
- •Словник термінів
- •Перелік посилань
- •Додаток а Зразок завдання до курсової роботи першого типу
- •Індивідуальне завдання
- •Додаток б Зразок завдання до курсової роботи другого типу
- •Індивідуальне завдання
- •Додаток в
- •Додаток е Аналоги деяких інтегральних ttl-схем
- •Додаток ж
- •Один автор
- •Два автори
- •Три автори
- •Чотири та більше авторів
- •Навчальне видання
Питання для самоперевірки
Які мікрооперації може виконувати лічильник ИЕ7?
При яких значеннях вхідних сигналів лічильник ИЕ7 виконує мікрооперацію установлення нульового стану?
При яких значеннях вхідних сигналів лічильник ИЕ7 виконує мікрооперацію записування коду?
При яких значеннях вхідних сигналів лічильник ИЕ7 працює в підсумовувальному режимі?
При яких значеннях вхідних сигналів лічильник ИЕ7 працює в віднімальному режимі?
Назвіть конкретні значення затримок сигналів переносу.
Назвіть конкретне значення часу реєстрації лічильника.
З яких міркувань вибирають тривалість періоду тактового сигналу?
Яке значення сигналу на вході CLR лічильника ИЕ7 є активним?
Яке значення сигналу на вході LOAD лічильника ИЕ7 є активним?
Які значення сигналів на входах UP і DN лічильника ИЕ7 є активними?
У які моменти часу стає активним сигнал переносу лічильника в режимі підсумовування?
У які моменти часу стає активним сигнал переносу лічильника в режимі віднімання?
Назвіть та охарактеризуйте основні параметри лічильників.
Яким чином Ви визначали час реєстрації лічильника?
1.3 Лабораторні роботи з дослідження цифрових пристроїв еом Лабораторна робота № 9
Дослідження лічильника Джонсона
Мета роботи. Експериментальне виявлення властивостей лічильника Джонсона.
Порядок виконання роботи.
Дослідити лічильник Джонсона, побудований на основі тригерної збірки ТМ9.
Проаналізувати результати і зробити висновки.
Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи
Лічильником Джонсона називають циклічний зсувний регістр, початковий стан якого дорівнює нулю, а на послідовний вхід надходить сигнал з інверсного послідовного виходу.
Тригерна збірка ТМ9 (74174) за своєю суттю є шестирозрядним регістром з мікроопераціями установлення нульового стану та запису коду (рис. 1.17).
Рисунок 1.17 – Умовне позначення тригерної збірки ТМ9
Установлення нульового стану здійснюється за асинхронним входом CLR, де діючим є нульове значення сигналу.
Запис коду D1–D6 здійснюється переднім фронтом сигналу на вході CLK.
Оскільки для побудови лічильника Джонсона потрібен зсувний регістр, а тригерна збірка мікрооперації зсуву не має, зсув потрібно реалізовувати штучно, тобто через мікрооперацію записування коду.
Враховуючи вищесказане, отримуємо схему лічильника Джонсона, показану на рис. 1.18.
Рисунок 1.18 – Схема лічильника Джонсона на основі
тригерної збірки ТМ9
При складанні тесту для дослідження лічильника Джонсона потрібно передбачити попереднє виконання мікрооперації установлення нульового стану, а сигнал на тактовому вході задати періодичним.
При дослідженні лічильника Джонсона потрібно визначити час реєстрації.
До часової діаграми бажано включити згруповані сигнали стану для більш зручного сприйняття послідовності станів лічильника Джонсона.
До звіту включають схему, часову діаграму роботи лічильника Джонсона, визначене значення часу реєстрації, результати аналізування та висновки.