Питання для самоперевірки

1. Який пристрій називають лічильником Джон­сона?

2. Який стан лічильника Джон­сона є початковим?

3. Скільки станів у циклі лічильника Джон­сона?

4. Яким чином тригерна збірка виконує зсув коду?

5. При яких значеннях вхідних сигналів лічильник Джон­сона змінює свої стани?

6. Яким способом лічильник Джон­сона встановлюється в початковий стан?

7. У чому полягає основна властивість лічильника Джон­сона, яка впливає на його використання при побудові розподілювача сигналів?

Лабораторна робота № 10

Дослідження розподілювача сигналів, побудованого на основі лічильника і дешифратора

Мета роботи. Експериментальне виявлення властивостей розподілюва­ча сигналів, побудованого на основі лічильника і дешиф­ратора

Порядок виконання роботи.

1. Дослідити розподілювач сигналів, побудований на основі лічиль­ника ИЕ7 і дешифратора ИD3.

2. Проаналізувати результати і зробити висновки.

Теоретичні відомості і рекомендації щодо виконання лабораторної роботи

Розподілювач сигналів формує послідовно на виходах активне значення сигналу, наявне протягом періоду вхідного тактового сигналу. Для організації такого розподілення можна використати лічиль­ник, який у циклі проходить певну послідовність станів, і дешифратор, який ці стани перетворює в унітарні коди.

У роботі передбачається використати лічильник ИЕ7 (74193), який досліджувався у лабораторній роботі № 8, та дешифратор ИD3 (74154). Схема розподілювача сигналів показана на рис. 1.19.

Рисунок 1.19 – Схема розподілювача сигналів, побудованого на основі лічильника і дешифратора

Тут лічильник, починаючи з нульового стану, який встановлюється одиничним значенням сигналу на вході R розподілювача, працює в режимі підсумовування. Дешифратор, активізований наявністю нульо­вих значень сигналів G1 і G2, перетворює стани лічильника в унітарні коди. Оскільки виходи дешифратора є інверсними, активними є нульові значення вихідних сигналів розподілювача. Перехід до наступного стану лічильника здійснюється в момент переднього фронту сигналу на вході С1 розподілювача.

Оскільки чотирирозрядний двійковий лічильник має 16 станів у циклі, отримуємо на виході розподілювача 16 розподілених сигналів.

При складанні тесту для дослідження розподілювача сигналів потрібно передбачити попереднє виконання мікрооперації установлення нульового стану лічильника, а сигнал на тактовому вході С1 задати періодичним.

При дослідженні розподілювача сигналів потрібно визначити затримку у формуванні вихідного сигналу відносно переднього фронту сигналу на вході С1.

До звіту включають схему, часову діаграму роботи розподілювача сигналів, значення затримки, резуль­тати аналізування та висновки.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає процес розподілення сигналів?

2. З яких міркувань вибирають трива­лість періоду тактового сигналу?

3. Який стан лічильника у розподілювачі є початковим? Як він встановлюється?

4. Скільки станів у циклі лічильника?

5. Як працює дешифратор у складі розподілювача?

6. При яких значеннях вхідних сигналів розподілювач переходить до наступного стану?

7. Яке значення розподілених сигналів є активним?

8. Чи можуть бути одночасно активними декілька виходів розподілювача?

9. Назвіть основні галузі застосування розподілювачів сигналів.

10. Назвіть значення затримки формування розподілених сигналів.