11. Облік інших необоротних матеріальних активів:поняття,класифікація, критерії визнання,оцінка.

Під іншими необоротними матеріальними активами розуміють матеріальні активи, призначені для використання протягом періоду більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року) і які не входять до складу основних засобів. Термін використання інших необоротних активів встановлюється підприємством і зазначається в Наказі про облікову політику.

Для цілей бухгалтерського обліку інші необоротні матеріальні активи класифікуються за такими групами

• Бібліотечні фонди

• Малоцінні необоротні матеріальні активи

• Тимчасові споруди

• Природні ресурси

• Предмети прокату

Розрізняють такі види оцінки НМА: первинну, залишкову, відновну і ліквідаційну.

первісна вартість — це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Під відновною вартістю основних засобів розуміють вартість відтворення їх (спорудження, виготовлення, придбання) в сучасних умовах при сучасному рівні цін, норм і розцінок. Інформація про відновну вартість основних засобів має велике значення для планування подальших капітальних інвестицій.

Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією) .Первинна вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації їх, називається залишковою вартістю.

12. П(с)бо 8 «нематеріальні активи»

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі - нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами усіх форм власності (крім бюджетних установ)

Це Положення (стандарт) не поширюється на гудвіл та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

13. Облік нематеріальних активів:поняття,класифікація,критерії визнання,оцінка.

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

права користування природними ресурсами ,права користування майном,права на знаки для товарів і послуг, права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права , гудвіл,нші нематеріальні активи

Нематеріальний актив відображається у балансі, якщо:

існує імовірність отримання у майбутньому економічних вигод від його використання;

його вартість (оцінка) може бути достовірно визначена.

Не визнаються активами:

витрати на дослідження;

організаційні витрати (витрати на реєстрацію підприємства, емісію цінних паперів тощо);

витрати на перебазування або реорганізацію частини чи усього підприємства;

витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

витрати на внутрішньо генерований гудвіл;

витрати на рекламу та просування продукції до ринку.

Первісна вартість нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання чи

Справедлива вартість нематеріального активу — це сума, за якою актив може бути обмінений чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо нематеріальний актив був безкоштовно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює справедливій ринковій вартості на дату прийняття його на баланс.