- •1 Кінематичний розрахунок приводів машин
- •4 А х х ххх х х х у3
- •2. Приклад кінематичного розрахунку приводу.
- •2 Розрахунок зубчастих передач
- •1.1 Указівки на вибір матеріалів зубчастих передач
- •2. Указівки на вибір напруг, що допускаються при розрахунках зубчастих передач.
- •2.2. Вибір допустимих напружень при розрахунках зубчастих передач на згинальну витривалість.
- •3. Порядок розрахунку циліндричних зубчастих передач
- •3.1. Вибирають матеріал зубчастих коліс. Призначають термообробку шестірні і колеса (п.1).
- •3.5. Перевірочний розрахунок передачі.
- •3.6. Геометричний розрахунок передачі.
- •3.7. Силовий розрахунок передач.
- •3.8. Вказівки по розрахункам відкритих циліндричних зубчастих передач.
- •4. Указівки з розрахунку конічних зубчастих передач.
- •4.1. Загальні відомості.
- •4.2. Порядок розрахунку конічних зубчастих передач.
- •4.3. Указівки з розрахунку відкритих конічних зубчастих передач
- •5. Приклади розрахунку зубчастих передач
- •5.1. Розрахунок прямозубої циліндричної передачі.
- •5.2. Розрахунок косозубої циліндричної передачі
- •5.3. Розрахунок відкритої прямозубої циліндричної передачі
- •5.4. Розрахунок конічної зубчастої передачі.
- •5.5. Розрахунок відкритої конічної передачі.
- •3 Розрахунок черв’ячних передач
- •1. Вказівки по вибору матеріалу для черв’ячних передач
- •Вибір матеріалу для черв’яка
- •Вибір матеріалу для черв’ячних коліс
- •2. Вибір допустимих напружень при розрахунку черв’ячних передач
- •3. Вказівки по розрахунку черв’ячних передач з циліндричним черв’яком
- •3.1 Порядок розрахунку черв’ячних передач
- •3.2 Проектний розрахунок
- •3.3 Перевірочний розрахунок
- •3.4 Геометричний розрахунок
- •3.5 Силовий розрахунок
- •3.6 Тепловий розрахунок
- •3.7 Приклад розрахунку черв’ячної передачі редуктора
3.4 Геометричний розрахунок
Розміри червяка визначають за наступними формулами, мм:
= (18);
= (19);
= (20).
Формули для визначення довжини нарізної частини черв’яка по ГОСТ 19650-74 наведені в табл. 14.
Таблиця 14
x |
| |
= 1; = 2; |
= 4; | |
-1 |
≥(10,5+) m |
≥(10,5+) m |
-0,5 |
≥(8+0,06 ) m |
≥(9,5+0,09 ) m |
0 |
≥(11+0,06 ) m |
≥(12,5+0,09 ) m |
0,5 |
≥(11+0,1 ) m |
≥(12,5+0,1 ) m |
1 |
≥(12+0,1 ) m |
≥(13+0,1 ) m |
Примітка: 1.При проміжному значенні коефіцієнта x довжина вибирається відповідно до того з двох ближніх значень , яке дає більше .
2.Для шліфованих і фрезерованих черв’яків отриману по таблиці довжину , потрібно збільшувати при m<10 мм на 25 мм; при m≥10…16 мм - на 35…40 мм і при m>16 мм - на 50 мм.
Розміри черв’ячного колеса розраховують за наступними формулами, мм:
(21);
(22);
(23).
Найбільший діаметр черв’ячного колеса і ширина вінця колеса знаходять по формулам, приведеним в табл. 15.
Таблиця 15
Число заходів черв’яка |
Найбільший діаметр колеса , мм |
Ширина вінця черв’ячного колеса , мм |
1 2 3 |
≤ < ≤ |
≤0,75 ≤0,75 ≤0,67 |
3.5 Силовий розрахунок
Колова сила на черв’ячному або осьова сила на черв’якові, Н:
(24);
Осьова сила на колесі або колова на черв’якові, Н:
(25);
Радіальна сила на колесі чи черв’якові, Н:
(26).
3.6 Тепловий розрахунок
Для черв’ячних передач, що працюють в безперервному або повторно-короткочасовому режимі без штучного охолодження, за формулою (27) визначають робочу температуру масла і порівнюють з допустимою []:
(27),
де - температура навколишнього повітря, ºС, при відсутності спеціальних вказівок приймають рівною 20ºС;
- коефіцієнт теплопередачі корпуса, , для звичайного охолодження в залежності від циркуляції повітря в приміщенні і масла в масляній ванні, = (8,7…17,5) . Більше значення потрібно приймати при хорошій циркуляції повітря, чистій поверхні корпуса, відсутності всередині нього ребер, що являється перешкодою рухомості масла, інтенсивній циркуляції і малій в’язкості масла;
- площа вільної поверхні охолодження корпуса, включаючи 70% площі поверхні ребер і собишок, ;
- коефіцієнт, що враховує тепловідвід в раму чи плиту фундаменту, при приляганні корпуса по більшій поверхні ( = 0,3);
= - коефіцієнт, що враховує зменшення тепловиділення за одиницю часу циклу роботи черв’ячної передачі за рахунок переривів і зниження навантаження;
- продовжуваність циклу;
, - потужність і продовжуваність і-го ступеня навантаження.
Для передач, що працюють в неперервному режимі, = 1.
Допустиму температуру масла зазвичай приймають:
[] = 80…90ºС.
3.7 Приклад розрахунку черв’ячної передачі редуктора
Розрахувати черв’ячну передачу редуктора з Архімедовим черв’яком по наступним даним: = 5,0 кВт, = 1470 , u = 25. Термін служби передачі t = 12000 год. Навантаження постійне, реверсивне.
Розв’язання
3.7.1. Кінематичний розрахунок.
Визначаємо потужність по вихідному валу редуктора, кВт:
= = 5,0 0,8 = 4,0.
де = 0,8 (прийнято по табл. 9 для двухзаходного черв’яка).
Визначаємо частоту обертання вихідного валу, :
= = = 58,8.
Знаходимо крутні моменти на вадах, Нм:
= = = 32,48;
= = = 649,66.
3.7.2. Вибір матеріалу черв’яка і черв’ячного колеса.
У відповідності з п. 1 в якості матеріалу черв’яка вибирають сталь 40ХН. Призначають термічну обробку - загартовування. По табл. 1 знаходять механічні властивості вибраної сталі. HRC = 50…56 (поверхні); = 269…302 (серцевини), = 900 МПа; = 740 МПа. Витки черв’яка шліфуємо і поліруємо.
Оскільки частота обертання вала черв’яка значна (отже значною буде і швидкість ковзання витків черв’яка по зубцям колеса), в якості матеріалу вінця черв’ячного колеса вибирають оловянисту бронзу Бр. Оф 10-1 (див. табл. 2).
3.7.3. Вибір допустимих напружень.
По табл. 3 для бронзи Бр. Оф 1-1 при виливці в землю допустимі напруження = 180 МПа ( = ) і = МПа (реверсивне навантаження, = ). Значення і визначені для пари, коли черв’як шліфований і полірований, твердість робочих поверхонь витків HRC>45.
Допустиме контактне напруження (МПа) визначають за формулою (1):
= ;
= ;
= .
Оскільки значення для м’яких бронз не може бути менше, ніж 0,67, то приймають = 0,67.
Допустиме напруження на згин, МПа, розраховують за формулою (4):
=
де
= ;
.
Оскільки значення для бронз обмежене значенням 0,54, то приймають = 0,54.
3.7.3. Визначаємо міжосьову відстань черв’ячної передачі за формулою (7), мм:
= ,
де (прийнято раніше);
= ;
(черв’як двузаходний).
По ГОСТ 2144-74 (див. табл. 6) вибирають (вважаючи редуктор стандартним). Приймаючи коефіцієнт зміщення , з формули (8) попередньо знаходять модуль, мм:
.
По ГОСТ 19672-74 і СТ СЄВ 267-76 (див. табл. 7) вибирають мм. По ГОСТ 19672-74 значення (див. табл. 8).
За формулою (8) визначають коефіцієнт зміщення:
х = .
По рекомендації повинен знаходитися в межах -1≤1. Отримане значення не відповідає цій рекомендації, тому число зубців колеса збільшують на два. Приймають , тоді:
х = .
Дійсне передаточне число:
= .
Частота обертання вала колеса, :
= = = 56,5,
що не дуже відрізняється від розрахованої раніше 58,8 (на 3,9% ≤ 5%).
3.7.5. Перевірочний розрахунок на контрактивну витривалість робочих поверхонь зубців черв’ячного колеса виконують за формулою (9):
= МПа,
де МПа (для пари бронза-сталь),
Н;
Нм;
мм;
мм.
- коефіцієнт навантаження; (при постійному навантаженні); - залежить від швидкості ковзання:
= м/с;
де (табл. 12).
Приймаємо ступінь точності передачі 8-ю (по табл. 11), знаходимо :
; ;
;
мм; мм.
Приймаємо мм.
Оскільки МПа, умова контактної міцності виконана.
3.7.6. Виконуємо перевірочний розрахунок передачі на згин за формулою (17):
МПа,
де (табл. 13, при );
;
Оскільки МПа, умова міцності на витривалість зубців при згині виконується.
3.7.7. Геометричний розрахунок передачі.
Розміри черв’яка визначають за наступними формулами, мм:
= ;
= = ;
= = .
Довжина нарізної частини черв’яка (табл. 14):
мм
мм (приймаємо мм).
Розміри черв’ячного колеса визначають за наступними формулами, мм:
= ;
= ;
= .
(визначене раніше).
3.7.8. Силовий розрахунок передачі.
Колова сила на черв’ячному колесі або осьова сила на черв’якові, Н:
= = .
Осьова сила на колесі або колова на черв’якові, Н:
= = .
Радіальна сила на колесі або черв’якові, Н:
= .
Примітка: тепловий розрахунок виконують після визначення розмірів корпуса редуктора при ескізному проектуванні.