6.2.1. Підготовчий етап (25 хвилин)

Організація заняття. На початку заняття викладач формулює основні цілі заняття, коротко знайомить з планом заняття. Потім проводить контроль вихідного рівня знань студентів шляхом фронтального опитування. При цьому слід вияснити, які питання та якими студентами засвоєні погано. На ці питання та на цих студентів слід звернути більше уваги. При оцінці відповідей врахувати, що студенти мають мати базові знання.

Контроль вихідного рівня знань, навичок, вмінь.

Викладач шляхом опитування студентів визначає рівень засвоєння ними теми за знаннями, що одержані на лекції, а також за рекомендованими методичними вказівками з теми заняття.

6.2.2. Основний етап (50 хвилин)

Самостійна робота студентів здійснюється шляхом розв'язування ситуаційних задач під контролем викладача. Кожен студент одержує індивідуальні завдання та оцінює критерії вірогідності у двох взаємопов’язаних сукупностях (обчислює критерії знаків та Т-критерії Вілкоксона) і двох незалежних сукупностях (обчислює критерії Колмогорова-Смирнова)

Після виконання практичної роботи студенти записують загальний висновок за темою занять.

6.2.3. Заключний етап (15 хвилин)

Кожен студент у протоколі виконання практичного завдання відображає точну послідовність (алгоритм) проведення статистичного дослідження.

Контроль кінцевого рівня засвоєння навчального матеріалу здійснюється шляхом оцінки вірогідності результатів дослідження непараметричних критеріїв. Одночасно за результатами отриманих матеріалів студенти в протокольних зошитах пишуть висновки.

Матеріалами для позаудиторної роботи (домашнього завдання), стають виконанні студентами на практичному занятті індивідуальні завдання, а також методичні вказівки щодо підготовки теми наступного заняття.

VII. Матеріали методичного забезпечення заняття

7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття - методичні вказівки з даної теми для студентів, медична документація.

7.1.1. Контрольні питання з теми заняття:

1. Обґрунтування випадків використання непараметричних методів оцінки, їх значення.

2. Види порівнюваних сукупностей, їх характеристика.

3. Аналіз та оцінка результатів у пов’язаних сукупностях, критерій знаків, Вілкоксона.

4. Перевірка статистичної гіпотези для незалежних вибірок, критерій Колмогорова-Смирнова, Уайта, серійний.

5. Критерій Х_і-квадрат, його оцінка та практичне застосування.

6. Поглиблений метод Фішера, його оцінка та практичне застосування.

Підбірка тестових завдань α-І та α-ІІ, „німа" структурно-логічна схема α-ІІ, ситуаційні задачі α-ІІ (додаток 2) Таблиці, стендовий матеріал.

7.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття.

Професійний алгоритм

№	Завдання	Послідовність виконання	Зауваження, попередження щодо сомоконтролю
1.	Оволодіти методикою розрахунку за критерієм знаків	Виконувати у такій послідовності: Визначення спрямованості різниці в порівнюваних групах результатів. Динаміка при цьому позначається відповідними знаками: +, - ,=. З подальшого розрахунку виключають результати без динаміки (=). Підрахунок числа спостережень з позитивними та негативними результатами. Підрахунок числа знаків, які рідше зустрічаються. Порівняння меншого числа знаків (критерій Z) з табличними критичними значеннями для відповідного числа спостережень.	Проконтролюйте стан на правельність проведення розрахунків та про наведення висновків
2	Оволодіти методикою аналізу за Т-критерієм Вілкоксона	Виконувати у такій послідовності: Визначається різниця в парах спостереження між кінцевим та початковим рівнями. Рангування отриманих результатів за величиною різниці між показниками без врахування спрямованості змін. Результати без динаміки виключають з подальшої оцінки. Якщо два результати мають однакові абсолютні значення змін, їх ранги визначають як півсум му порядкових номерів. Підрахунок суми однозначних рангів (позитивних та негативних). Оцінка за меншою сумою рангів шляхом порівняння визначеного Т-критерію з табличним значенням при відповідному числі спостережень.	Зверніть увагу на методики аналізу Т-критерію Вілкоксона
3.	Оволодіти методикою аналізу за критерієм Колмогорова-Смирнова.	Виконувати у такій послідовності: Числові значення двох варіаційних рядів об’єднують в один варіаційний ряд, варіанти якого розташовують у порядку зростання. Визначають частоти варіант для обох груп спостережень. Визначають накопичені частоти для обох груп. Визначають накопичені частки, для чого накопичені частоти діляться на число спостережень для кожної групи. Розраховується різниця накопичених часток груп Х та У без урахування знаків. Визначають максимальну різницю. Визначають критерій λ2. Порівнюють отриманий результат з граничним значенням критерію Колмогорова-Смирнова.	Проконтролюйте правильність проведення розрахунків критерію Колмогорова-Смирнова.