
- •1. Роль структурної методології в життєвому циклі інформаційних систем
- •Контрольнізапитання
- •2. Створення моделі процесів у bpwі
- •2.1. Методи моделювання в bPwіn
- •2.2. Методологія іdef0
- •2.3. Інтерфейс bPwіn
- •2.4. Установка кольору і шрифту об'єктів
- •2.5. Побудова діаграм
- •2.6. Каркас діаграми
- •2.7. Оцінка отриманих моделей
- •2.7.1. Вартісний аналіз
- •2.7.2. Властивості, обумовлені користувачем
- •2.8. Створення діаграм іdef3
- •2.9. Завдання
- •2.10. Контрольні запитання
- •3. Створення логічної моделі даних у erwІn
- •3.1. Моделі даних у eRwіn
- •3.2.Інструментарій eRwіn
- •3.3. Рівні відображення діаграми
- •3.4. Установка кольору та шрифту
- •3.5. Підмножини моделі
- •3.6. Етапи створення логічної моделі даних
- •3.6.1. Створення сутностей
- •3.6.2. Опис атрибутів
- •3.6.3. Установка зв'язків між сутностями
- •3.6.4. Установка посилальної цілісності
- •3.6.5.Розв'язання відносин "багато-до-багатьох"
- •3.7.Створення звітів у eRwіn
- •3.8.Завдання
- •3.9.Контрольні запитання
- •4. Приклад побудови моделі
- •4.1. Аналіз предметної області
- •4.2. Побудова функціональної моделі системи
- •4.3. Побудова er діаграми
- •5. Методологія об’єктно-орієнтованого аналізу і проектування складних систем
- •Контрольні запитання
- •6. Особливості реалізації мови uml у ratіonal rose
- •7. Инструментальне середовищеrationalrose
- •8. Діаграми варіантів використання
- •8.1. Актори і варіанти використання
- •8.2. Відносини на діаграмі варіантів використання
- •8.2.1 Відношення асоціації
- •8.2.2. Відношення розширення
- •8.2.3. Відношення узагальнення
- •8.2.4. Відношення включення
- •8.3. Діаграми варіантів використання в Ratіonal Rose
- •8.3.1. Додавання варіантів використання на діаграму
- •8.3.2. Видалення варіантів використання
- •8.3.3. Додавання акторів на діаграму
- •8.3.4. Внесення відношень на діаграму
- •8.4. Завдання
- •8.5. Контрольні запитання
- •9. Діаграми класів (class dіagram)
- •9.1. Атрибути класу
- •9.2. Операції класу
- •9.3. Відношення між класами
- •9.3.1. Відношення залежності
- •9.3.2. Відношення асоціації
- •9.3.3. Відношення агрегації
- •9.3.4. Відношення композиції
- •9.3.5. Відношення узагальнення
- •9.4. Створення діаграм класів у середовищі Ratіonal Rose
- •9.4.1. Атрибути й операції класів у Ratіonal Rose
- •9.4.2. Відносини між класами в Ratіonal Rose
- •9.5. Завдання
- •9.6. Контрольнізапитання
- •10 Діаграми станів
- •10.1. Стан
- •10.2. Переходи
- •10.3. Створення діаграми станів у Ratіonal Rose
- •10.4. Стани і переходи на діаграмах Ratіonal Rose
- •10.5. Параметри переходів і станів
- •10.6. Завдання
- •10.7. Контрольні запитання
- •11. Діаграми діяльності
- •11.1. Стани і дії
- •11.2. Доріжки
- •11.3. Створення діаграми діяльності в Ratіonal Rose
- •11.4. Елементи діаграми діяльності
- •11.5. Завдання
- •11.6. Контрольні запитання
- •12. Діаграми взаємодії
- •12.1. Діаграма послідовності (Sequence Dіagram)
- •12.1.1.Об'єкти
- •12.1.2. Лінія життя об'єкта
- •12.1.3. Фокус керування
- •12.1.4. Повідомлення
- •12.1.5. Побудова діаграми послідовності в Ratіonal Rose
- •12.2. Діаграми кооперації
- •12.3. Завдання
- •12.4. Контрольнізапитання
- •13. Представлення реалізації
- •13.1. Діаграми пакетів
- •13.2. Діаграми компонентів
- •13.3. Завдання
- •13.4. Контрольнізапитання
- •Список літератури
3.2.Інструментарій eRwіn
Інтерфейс ERwіn виконаний у стилі Wіndows-приложений, досить простий і інтуїтивно зрозумілий. При запуску програми з'являється основне вікно програми. Рядок заголовка містить назву програми, найменування моделі, найменування підмножини (Subject Area) і збереженого відображення (Stored Dіsplay). За замовчуванням при запуску програми вихідна модель одержує ім'я "Model1", її робоча область - ім'я "Maіn Subject Area"(головна підмножина об'єктів). Збережене відображення за замовчуванням одержує ім'я "Dіsplay1", і відображається також на закладці в нижній частині вікна програми.
Основну частину простору вікна займає робоча область, у якій створюється ER-діаграма. ERwіn має 2 рівні моделювання: логічний і фізичний.
Модель на логічному рівні є універсальною і не зв'язана з конкретною базою даних. На фізичному рівні модель залежить від конкретної реалізації бази даних, обираної користувачем. Однієї логічної моделі може відповідати кілька фізичних моделей. При переході моделі на фізичний рівень виробляється трансформація сутностей у таблиці, а атрибутів - у поля. Для переключення між логічним і фізичним рівнем на панелі інструментів мається список (рис. 3.1).
Рис. 3.1.Переключення між рівнями моделі
Крім цього списку на панелі інструментів є такі кнопки (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Кнопки основної панелі інструментів
|
Кнопки |
Призначення кнопок |
1. |
|
Створення, відкриття та друк моделі |
2. |
|
Виклик діалогового вікна Report Browser для генерації звітів |
3. |
|
Зміна рівня перегляду моделі: рівень суттєвостей, рівень атрибутів та рівень визначень |
4. |
|
Зміна масштабу перегляду моделі |
5. |
|
Виклик додаткової панелі інструментів для роботи з репозитарем Model Mart |
6. |
|
Переключення між підмножинами моделі |
До панелі інструментів входять кнопки для безпосередньої роботи з елементами моделі (палітра інструментів - ERwin Toolbox). Вона містить 6 кнопок (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Палітра інструментів
Призначення кнопок (зліва направо):
- Кнопка покажчика (режим миші) У цьому режимі можна установити фокус на якому-небудь об'єкті моделі.
- Кнопка внесення сутності. Для внесення сутності потрібно клацнути лівою кнопкою миші по цій кнопці й одні разів по вільному просторі на моделі. Повторний щиглик приведе до внесення в модель ще однієї нової сутності. Для редагування сутностей або інших об'єктів моделі необхідно перейти в режим покажчика.
- Кнопка категорії. Категорія (категоріальний зв'язок) - це спеціальний тип зв'язку між сутностями. Для установки категоріального зв'язку потрібно клацнути лівою кнопкою миші по кнопці категорії, потім один раз клацнути по сутності - родовому предкові, потім по сутності - нащадкові.
- Кнопки створення зв'язків: ідентифікуюча, зв'язок типу "багато-до-багатьох" і неідентифікуюча.
Ідентифікуючий зв'язок - це зв'язок між двома сутностями, при якій екземпляр дочірньої сутності ідентифікується через зв'язок з материнською сутністю і не може існувати без неї. Для цього виду зв'язку істотним є поняття залежної і незалежної сутності Залежна сутність зображується прямокутником з округленими кутами, незалежна - звичайним прямокутником. При установці ідентифікуючого зв'язку дочірня сутність автоматично перетвориться в залежну.
Неідентифікуючий зв'язок - це зв'язок між незалежними сутностями.