8.2.2. Відношення розширення

Відношення розширення визначає взаємозв'язок екземплярів окремого варіанта використання з більш загальним варіантом, властивості якого визначаються на основі способу спільного об'єднання даних екземплярів. Зазвичай, воно застосовується, коли основний варіант є стійкий щодо можливих випадків розширення його функцій. Він не змінюється і не залежить від того варіанту використання, що його розширює.

Так, якщо має місце відношення розширення від варіанта використання А до варіанту використання В, то це означає, що властивості екземпляра варіанта використання В можуть бути доповнені завдяки наявності властивостей у розширеного варіанта використання А. Відношення позначається ключовим словом "extend" ("розширює"), як показано на рис.8.4.

Рис. 8.4. Приклад графічного зображення відношення розширення між варіантами використання

Відношення розширення відзначає той факт, що один з варіантів використання може приєднувати до своєї поведінки деяку додаткову поведінку, визначену для іншого варіанта використання. Щоб розширення мало місце, повинна бути виконана визначена умова даного відношення. Наприклад, варіант використання, що контролює рух на конвеєрі, може бути доповнений варіантом, який при виникненні затору вмикає сигнал тривоги.

На рис. 8.5 варіант використання "зареєструвати нового читача" буде виконуватися тільки в тому випадку, якщо читач ще не був записаний у бібліотеці. Таким чином, послідовність дій варіанта використання "обслугувати читача" розширюється за допомогою включення дій екземпляра варіанта "зареєструвати нового читача".

Рис.8.5. Приклад використання відношення розширення.

Таким чином, відношення розширення застосовуються для відображення:

• додаткових режимів;

• режимів, що запускаються тільки за певних умов;

• альтернативних потоків, що запускаються на вибір актора.

Один з варіантів використання може бути розширенням для декількох базових варіантів, а також мати як власні розширення кілька інших варіантів. Базовий варіант використання може додатково ніяк не залежати від своїх розширень.

8.2.3. Відношення узагальнення

Відношення узагальнення служить для вказівки того факту, що деякий варіант використання А може бути узагальнений до варіанта використання В. У цьому випадку варіант А буде спеціалізацією варіанта В.

Графічно таке відношення позначається суцільною лінією зі стрілкою у формі незафарбованого трикутника (рис. 8.6). Ця лінія зі стрілкою має спеціальну назву - стрілки "узагальнення".

Рис. 8.6. Приклад графічного зображення відношення узагальнення між варіантами використання

Відношення узагальнення між варіантами використання застосовується в тому випадку, коли необхідно відзначити, що успадковані варіанти використання мають всі особливості поведінки базових варіантів.

Стосовно до даного відношення, один варіант використання може мати кілька варіантів-предків. У цьому випадку реалізується множинне успадкування властивостей і поведінки відносин предків. З іншого боку, один варіант використання може бути предком для декількох варіантів, що відповідає таксономічному характерові відносини узагальнення.

Між окремими акторами також може існувати відношення узагальнення. Дане відношення є спрямованим і вказує на факт спеціалізації одних акторів щодо інших. Наприклад, відношення узагальнення від актора А к акторові В відзначає той факт, що кожен екземпляр актора А є одночасно екземпляром актора В и має всі його властивості. У цьому випадку актор В є предком стосовно актора А, а актор А, відповідно, нащадком актора В. При цьому актор А має здатність грати таку ж множину ролей, що й актор В. Графічно дане відношення також позначається стрілкою узагальнення (рис. 8.7).

Рис. 8.7. Приклад графічного зображення відношення

узагальнення між акторами