- •Контрольні питання
- •Контрольне питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Робота 9. Визначення кислотності шлункового соку
- •Контрольні питання
- •Робота 10. Дослідження дії шлункового соку на білок
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Робота 19. Запис моторики шлунка в собаки
- •Контрольне питання
- •Контрольне питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольне питання
- •Контрольне питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Робота 34. Визначення буферності сироватки крові
- •Контрольні питання
- •Робота 35. Підрахунок кількості еритроцитів
Контрольні питання
-
Де утворюється жовч, який її хімічний склад?
-
Значення жовчі в травленні.
-
Як регулюється жовчовиділення?
Робота 24. Вивчення секреції соку підшлункової залози
і жовчі в гострому досліді
Мета досліду: прослідкувати за виділенням соку підшлункової залози та жовчі в собаки. Ознайомитися з регуляцією цих процесів.
Для роботи необхідно: собака, наркотична речовина, 0,5%-й розчин соляної кислоти, секретин, розбавлена жовч, операційний стіл, мотузки для фіксації, набір хірургічних інструментів, канюлі, градуйовані скляні трубки, гумові трубки, затискачі, трійники, акумулятор, індукційна котушка, мірні стаканчики, електроди, шприц, голки, шовк, вата.
Хід роботи. Собаку наркотизують і фіксують на операційному столі черевом догори. Вистригають волосяний покрив і розтинають черевну стінку нижче мечоподібного відростка за середньою лінією черева на довжину 8-Ю см. З-під правого підребер'я витягують дванадцятипалу кишку з підшлунковою залозою і визначають місце перебування великої панкреатичної протоки (див. рис. 34). Слід пам'ятати, що тканина підшлункової залози під час грубих маніпуляцій руйнується. У велику протоку підшлункової залози вставляють скляну канюлю і за допомогою лігатури закріплюють її. Другу канюлю вставляють у жовчну протоку. На штативі фіксують дві градуйовані скляні трубки, які 3 ВДнують гумовими трубками з канюлями протоки підшлункової залози і жовчної протоки.
У центральний кінець стегнової вени вставляють канюлю.
Поблизу стравоходу знаходять блукаючий нерв і беруть його на лігатуру нижче гілочки, яка йде до серця.
У стегнову вену через канюлю'вводять 5-Ю мл секретину. Постерігають за посиленою секрецією підшлункової залози.
Слабким електричним струмом подразнюють блукаючий єРе^ Спостерігають за секрецією підшлункової залози.
Через деякий час у дванадцятипалу кишку вводять 10 мл 0,5%-j. Розчину соляної кислоти. Вимірюють кількість соку, вимого підшлунковою залозою.
59
У дванадцятипалу кишку вводять 10-15 мл 0,5%-го розчину соляної кислота, а через 10 хв — жовч. Спостерігають за виділенням жовчі. Жовчовиділення відразу посилюється. Одержані дані записують у зошит. Роблять висновки. Контрольні питання
-
Як регулюється діяльність підшлункової залози?
-
Які фактори впливають на виділення жовчі?
Робота 25. Секреція кишкового соку
Кишковий сік в сільськогосподарських тварин виділяється безперервно. Основним фактором, який викликає секрецію кишкового сок^є механічне подразнення слизової оболонки кишечника. Слід відзначити, що секреція кишкового соку може відбуватися і під час голодної періодичної діяльності шлунково-кишкового тракту. На всій довжині тонкого кишечника в слизовій оболонці розміщено ліберкюнові залози. У верхньому відділі дванадцятипалої кишки є бруннерові залози, які за своєю будовою і складом секрету нагадують залози пілоричної частини шлунка. Є в слизовій оболонці й бокаловидні клітини, які виробляють слиз. Внутрішня поверхня тонких кишок вкрита ворсинками.
Механічні й хімічні подразники діють на нервові утворення в стінці кишечника (мейснерові та ауербахові сплетення).
Мета досліду: ознайомитися з методикою отримання кишкового соку. Простежити за впливом механічних й хімічних под разників на кишкову секрецію.
Для роботи необхідно : собака або іншатварина з ізольованою кишкою за Тірі-Велла, кульки з вовни, 0,2%-й .розчиї соляної кислоти, гумова трубка з дірочками, скляна лійка, мірний циліндр, стакани.
Хід роботи. Голодного собаку ставляють в станок. Перед де лідом тварину привчають стояти там. Підв'язують скляну лійї гцд отвори ізольованої кишки. Під лійку ставляють мірний і~ ліндр. Збирають порції соку, замірюють його і записують коз 15 хв, а в кінці досліду будують криву секреції. Сік виділяєтьс під час голодної діяльності кишечника. Під час спокою виді лення соку не відмічається. Голодні скорочення повторюютьс через кожні 1,5-2 год і тривають 15-30 хв.
Вводять гумову дренажну трубку з дірочками в ізольої кишку (краще в оральний отвір). Сік головним чином витікає ділянки кишки, в яку введено дренажну трубку. Через 15 або ЗО -
60
відмічають кількість виділеного кишкового соку і порівнюють з ^длькістю соку, добутого під час голодної діяльності кишечника.
Вводять в отвір кишки 2—3 невеликі кульки з вовни. Спос--дерігають, що через деякий час вони виходять із значною кіль-jdeno рідкого кишкового соку.
Вливають в кишку 0,2 %-й розчин соляної кислоти і промивають її фізіологічним розчином. При цьому спостерігається енергійне соковиділення. Роблять висновки.