- •Контрольні питання
- •Контрольне питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Робота 9. Визначення кислотності шлункового соку
- •Контрольні питання
- •Робота 10. Дослідження дії шлункового соку на білок
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Робота 19. Запис моторики шлунка в собаки
- •Контрольне питання
- •Контрольне питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольне питання
- •Контрольне питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Робота 34. Визначення буферності сироватки крові
- •Контрольні питання
- •Робота 35. Підрахунок кількості еритроцитів
Контрольні питання
-
Фізіологічний механізм жуйки.
-
Жуйний період і його тривалість.
• Робота 17. Дослідження моторної функції рубця
Корм в рубці жуйних перемішується і просувається від його переддвер'я до сичуга завдяки сильним скороченням м'язів передшлунків.
М'язи у стінці рубця розміщені в різних напрямках (віялоподібно). Спочатку скорочується стравохідний жолоб і сітка, а потім рубець.
Мета досліду: вивчити моторну діяльність рубця жуйних тварин.
Для роботи необхідно: корова, сіно, буряк, румі-нограф Горянової, секундомір.
Хід роботи. Скорочення рубця досліджують в ділянці лівої голодної ямки, надавлюючи кулаком правої руки на черевну
50
стінку. Кожні 2 хв у великої рогатої худоби відбувається 2-5 скорочень рубця, у вівці — 3-6, у кози — 2-4. При скороченні м'язів рубця відчувається тиск на руку дослідника.
Моторна діяльність рубця вивчається за допомогою румі-нографа. Для цього в ділянці лівої голодної ямки тварини закріплюють румінограф і записують скорочення рубця протягом 5-S хв. Більші хвилі на румінографі відображають скорочення рубця, малі — обумовлені дихальними рухами. Скорочення руб-Ця записують в голодної тварини, а потім при годівлі, одержані дані румінограми аналізують. У фістульних тварин реєструють скорочення рубця через фістулу. На рис. 38 цифрою 1 позначено хвилі, обумовлені скороченням черевних м'язів під час дихання; ■* — момент відригування жуйки; 3, 4 — перистальтичні та ^ггиперистальтичні скорочення рубця.
Контрольні питання
-
Які методи дослідження рухової функції рубця?
-
Які фактори впливають на рухову функцію рубця?
-
Яке значення рухової функції рубця?
Робота 18. Евакуаторна функція шлунка
"Міст шлунка надходить в дванадцятипалу кишку порціями почергове відкриття і закриття лілоричного сфінктера, шлунка надходить до кишечника тоді, коли він стає
51
напіврідким або рідким. В шлунку грубий корм затримується 8-І год, а вода і рідка їжа залишають шлунок за 2 год.
На евакуацію вмісту шлунка в кишечник впливає низка ф; торів: вид корму, консистенція, рН, осмотичний тиск, темпер; тура, ступінь наповнення дванадцятипалої кишки.
Перехід вмісту шлунка в дванадцятипалу кишку можна cm стерігати на собаці з фістулами шлунка і дванадцятипалої кишки
Мета досліду: вивчити евакуаторну функцію шлунка.
Для роботи необхідно: собака з фістулою шлунка (: В. О. Басовим), станок для фіксації тварини, 1 %-й розчин со, 0,3%-й розчин соляної кислоти, 10 %-й розчин глюкози, молокі олія, рідка манна каша, водопровідна вода, плитка, термомі гумова трубка з лійкою, затискач, мірний циліндр.
Хід роботи. Вивчення евакуаторної функції шлунка кра проводити в собаки з двома фістулами — шлунка і дван; цятипалої кишки. Перед дослідом тварину витримують на лодній дієті й промивають шлунок.
Через зонд в шлунок собаці вводять 500-800 мл теплої вод: при відкритій трубці дванадцятипалої кишки. Воду, що витікає цієї фістули, збирають і вимірюють. Відмічають час повного п< реходу води до дванадцятипалої кишки.
Евакуаторну функцію шлунка можна вивчати на собаці й однією фістулою. Собаку витримують на голодній дієті. Шлуно: промивають теплою водою. У фістулу шлунка вставляють короіі з скляною трубкою, яку з'єднують гумовою трубкою з лійкою! Через лійку в шлунок вливають 200 мл теплої (30-35 °С) водо^ провідної води.
Через 10 хв відкривають затискач на трубці, зливають воду і шлунка, вимірюють її кількість. Потім цю воду знову вливають і шлунок і через 10 хв випускають в мірний циліндр. Визначаютї кількість води, що пройшла з шлунка в дванадцятипалу кишк за 20 хв досліду. Дослід повторюють у тій послідовності прі введенні в шлунок 200 мл 10 %-го розчину глюкози, 200 мл 3 %-п розчину соляної кислоти, 200 мл 1 %-го розчину соди і 200 мі олії. Будують криві швидкостей евакуації цих речовин порівнюють між собою. Переконуються в тому, що перехід вміст] з шлунка в кишечник залежить від хімічних і фізични властивостей вмісту (рН, виду корму, продуктів гідролізу, тем| ператури, консистенції). Швидче за все переходить з шлунка вода а довше в ньому затримується жирна їжа. Це пов'язано виділенням ентерогастрону, який гальмує моторику та евакуації вмісту.
Контрольні питання
-
Суть пілоричного рефлексу.
-
Які фактори впливають на евакуацію вмісту шлунка та кишечник?