Контрольне питання

Як регулюється перистальтика кишечника?

Робота 22. Дослідження ферментативної дії cokJ

підшлункової залозі

Сік підшлункової залози містить ферменти на білки, жир вуглеводи. Протеолітичний фермент трипсин виділяється в не активній формі —трипсиногену, який під дією ентерокінази переходить у трипсин. Він діє у слабко лужному, нейтральному слабко кислому середовищі. Підшлункова ліпаза активується жовчю. Амілаза виділяється підшлунковою залозою в активній формі.

У великої рогатої худоби за добу виділяється 6—7 л під шлункового соку, у вівці — 0,36, у свині —до 8 л, у собаки — 200-300 мл.

Мета досліду: ознайомитися з дією ферментів соку під шлункової залози.

Для роботи необхідно: сік підшлункової залози, від різок дванадцятипалої кишки, м'ясо жаби, молоко, 2 %-й розчин пептону, бромна вода (4 %-й розчин брому у воді), 10 %-й розчин їдкого натрію, 0,3 %-й розчин ■ мідного купоросу, спиртовий розчин фенолфталеїну, 1 %-й крохмальний клейстер, 1 %-суспензія сирого крохмалю, розчин Люголя, жовч, штатив пробірками, спиртівка.

Хід роботи. Протеолітична активність підшлункового cokj Беруть три пробірки. В кожну наливають по 3 мл неактивного

року. В пробірки №1, 3 додають по 10 крапель кишкового соку до зіскобленої слизової оболонки дванадцятипалої кишки. У пробірки №1, 2 додають по шматочку фібрину або м'яса жаби. В пробірку №3 додають 2 мл 2 %-го розчину пептону. Пробірки ставлять у водяну баню або термостат з температурою 37—39 °С. Через 30-40 хв з вмістом пробірок №1, 2 проводять біоретову ре­акцію (див. роботу 10).

Рожеве забарвлення у пробірці №1 вказує на часткове перет­равлення білка (наявність пептидів). Вміст пробірки №2 набуває фіолетового забарвлення, що доводить наявність білка. До вмісту пробірки №3 (реакція на амінокислоти) додають 0,5 мл бромної води. Рідина забарвлюється в червоно-фіолетовий колір, що сві­дчить про наявність амінокислот (триптофану).

Дія підшлункової ліпази на жир. Беруть три пробірки і готують розчини.

Пробірка №1: 3 мл кип'яченого молока +2мл підш­лункового соку + 5 крапель жовчі + 3 краплини фенолфталеїну (з'являється рожеве забарвлення). Якщо розчин не забарв­люється, додають кілька краплин 1 %-го розчину соди.

Пробірка №2: 3 мл кип'яченого молока + 2 мл кип'яченого підшлункового соку + 5 крапель жовчі + 3 краплини фенол­фталеїну.

Пробірка. №3: 3 мл кип'яченого молока + 2 мл підшлун­кового соку + 3 краплини фенолфталеїну.

Пробірки ставлять у водяну баню, або термостат з тем­пературою 37-39 °С. Через 30-40 хв перевіряють забарвлення Розчинів. У пробірці №1 рожеве забарвлення зникає внаслідок Утворення кислих продуктів перетравлювання молочного жиру, жирних кислот і гліцерину. В пробірці №2 рожеве забарвлення залишається (фермент зруйнований при кип'ятінні). У пробірці №3 — забарвлення слаборожеве (повільне перетравлювання, оскільки ліпаза без жовчі малоактивна).

Дія підшлункової амілази на сирий крохмаль і клейстер. Беруть 4-и пробірки. В кожну наливають по 3 мл підшлункового соку. вміст пробірки №2 кип'ятять і охолоджують. У пробірки №1, 2 додають по 2 мл 1%-го крохмального клейстеру, а в пробірку №3 ~ 2 мл 1%-ї суспензії сирого крохмалю. Вміст пробірок переміщують. Пробірки №1, 2 ставлять у водяну баню, або термостат з температурою 37-38 °С на 15-20 хв, а пробірку №3 з³0-40 хв. Потім у пробірки №1, 2 додають по 3 краплі розчину я. Переконуються у відсутності крохмалю у пробірці №1 ^Забарвлення відсутнє). У пробірці №2 крохмаль зберігся забарвлення).

56

57

Чарез 30-40 хв виймають пробірку №3 і цим же методом встановлюють перетравлювання сирого крохмалю. Контрольні питання

1. Які ферменти містяться у соку підшлункової залози?

2. Назвати фази виділення соку підшлункової залози.

Робота 23. Дослідження жовчі

Жовч утворюється в печінці безперервно. Через печінкову» протоку вона надходить в дванадцятипалу кишку під час трав-] лення. До складу жовчі входять: вода, жовчні кислоти, пігменти,' холестерин, а також ферменти (амілаза, фосфатаза, протеази), амінокислоти, хлориди натрію і калію, фосфати, кальцій, залізо,1 магній. - '

Протягом доби у великої рогатої худоби виділяється 7-£,5 л, у вівці — 300-400 мл, у коней — 6-8 л, у свиней — 2,4-3,8 ~ жовчі.

Мета досліду: вивчити властивості жовчі.

Для роботи необхідно: жовч, олія, сірчаний цвіті лійки, штатив з пробірками, піпетки, паперові фільтри. '

Хід роботи. Зниження поверхневого натягу розчинів під діє жовчі. Беруть дві пробірки. В пробірку №1 наливають 5 мл >— тильованої води, а в пробірку №2 —таку ж кількість наполої розбавленої жовчі. В кожну з пробірок на поверхню рідини на-| сипають небагато сірчаного цвіту. В пробірці №1 сірка зали-і шається на поверхні, а в пробірці №2 — тоне, що свідчить пг зниження поверхневого натягу розчину. Завдяки цій властивос жовчі продукти гідролізу краше осідають на слизову кишечні' і швидше всмоктуються.

Вплив жовчі на фільтрацію жиру. Беруть дві пробірки з лій-j ками і ставлять в штатив. У лійках розміщують фільтри, зво­ложені водою і жовчю. В кожну з лійок наливають по 10 мл олії Через 30 хв перевіряють стан фільтрації жиру. Там, де фільті зволожений водою, фільтрація жиру відсутня. Через фільтр, зво­ложений жовчю, жир фільтрується досить швидко.

Емульгування жиру жовчю. Беруть дві пробірки. У пробір* № 1 наливають 3 мл дистильованої води, а в пробірку №2 —таї ж кількість жовчі. В кожну з пробірок наливають по 1 мл олії вміст пробірок енергійно збовтують. У пробірці з водою жи{ знаходиться зверху води суцільним шаром. У пробірці з жовчг утворюється стійка емульсія з жиру, яка утримується триг"™"

58

час. При емульгуванні жиру збільшується його поверхня, що _сдрияє кращому контакту з ферментом ліпазою.