Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Укр.мова.doc
Скачиваний:
240
Добавлен:
25.03.2015
Размер:
1.79 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

кафедра української мови та літератури

Реферат

на тему:

Провідні ознаки наукового стилю”

Виконав:

студент групи ЕК-201

Нечай Микола Петрович

Перевірив:

ст. викладач Пашко В.І.

Луганськ, 2011

Критерії оцінювання реферату

1. Відповідність змісту реферату темі.

2. Глибина опрацювання матеріалу.

3. Правильність та повнота використання джерел.

4. Відповідність оформлення реферату стандартам.

Як писати реферат (пам’ятка!!!)

1. Доберіть літературу, що відповідає темі вашого реферату.

2. Опрацюйте оглядовим читанням відібрані наукові джерела й визначте поміж них базове за змістом, тобто те, в якому тему розкрито найглибше й найповніше.

3. Складіть логізований план базового джерела.

4. Прочитайте всі джерела по черзі і знайдіть у кожному нову (по відношенню до базового джерела) інформацію, що відповідає темі реферату.

5. Деталізуйте план базового джерела пунктами й підпунктами – і ви одержите загальний план реферату.

6. Систематизуйте відібраний матеріал відповідно до загального плану реферату.

7. Порівняйте наукові позиції авторів (спільне, подібне, відмінне).

8. Скористайтесь різними видами мовних трансформацій (перефразування, узагальнення, абстрагування тощо) та лексичними засобами організації зв’язного тексту й підготуйте письмовий реферат.

9. Здійсніть самоконтроль написаного реферату на всіх рівнях: смисловому (чи всю нову та основну інформацію джерел висвітлено), структурно-логічному (чи немає повторів, непослідовності) та мовному/мовленнєвому (чи немає помилок).

10. Здійсніть (у разі потреби) редагування тексту реферату.

2. Дієприкметник в економічній лексиці. Особливості вживання дієприкметників в українській мові

Дієприкметником називається неособова форма дієслова, яка відповідає на питанняякий? і поєднує ознаки дієслова та прикметника. Дієприкметники виражають не просту ознаку предмета (як прикметники), а ознаку за виконуваною дією. Українська мова має певні особливості вживання дієприкметників:

2.1. Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній українській мові не властиві. Слова з суфіксами–уч- (-юч-), -ач- (-яч-)звичайно є віддієслівними прикметниками, які вказують не на дію, а на постійну ознаку:правлячий (режим), квітучий (сад), пекучий (біль), родючі (поля), блискуча (поверхня), лежачий (камінь) та ін. Свідченням переходу цих слів до прикметників є втрата здатності керувати іменниками. Слова на зразокродючий, голосуючий, малюючий, співаючий, їдучий, бажаючий тощо є штучними утвореннями. Іншими словами, таких слів у сучасній українській літературній мові просто немає.

При перекладі з російськоїмови дієприкметників з суфіксами–ущ-, (-ющ-), -ащ-, (-ящ-) активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються підрядними означальними реченнями; дієприкметники, що перейшли в прикметники та іменники, замінюються відповідними частинами мови, як-от:ведущий – який (що) веде, провідний; вступающий – який (що) вступає, вступник; движущийся – який (що) рухається, рухомий; заведующий – який (що) завідує, завідувач; красящий – який (що) фарбує, фарбувальний, барвний; начинающий –який (що) починає, початківець; окружающий –який (що) оточує, навколишній; решающий – вирішальний, який (що) вирішує; служащий – який (що) служить, службовець; соединяющий – який (що) з’єднує, сполучний, з’єднувальний; соответствующий – який (що) відповідає, дійсний; учащийся – який (що) навчається, учень і под.

Часто трапляються помилки при перекладі слова следующий, яке може бути і дієприкметником і прикметником. Дієприкметникследующий відповідно до певного значення передається в українській мові описовою конструкцією із сполучником:следующий через станцию поезд – поїзд, що проходить через станцію; следующий советам врача пациент – пацієнт, який слухає поради лікаря; следующие из сказанного выводы – висновки, що випливають із сказаного; следующая остановка – наступна зупинка; следующие вопросы – такі питання і т. ін. Прикметникследующий має такі українські відповідники:наступний, дальший, другий. У значенні займенника (як правило, перед перерахуванням або поясненням) це слово передається займенникомтакий: Сейчас будут выступать следующие депутаты... – Зараз виступатимуть такі депутати...; Скажу вам следующее... – Скажу вам таке; Вызываются следущее лица... – Викликаються такі особи... Запам’ятайте відповідники російських словосполучень зі словомследующий: в следующий раз – наступного разу; на следующий день – на другий день, другого (наступного)дня; следующим выступает – далі виступає; следующим образом – так, таким чином, у такий спосіб.

Увага! Сфера вживання активних дієприкметників з суфіксами –уч- (-юч-), -ач- (-яч-) в основному термінологічна лексика: ведуче колесо, ріжучий диск, резонуюча камера, несуча поверхня, працюючий двигун, планеруючий літак.

Російськідієприкметники на –щийся(разрушающийся) вживають для позначення понять, пов’язаних як з перехідною дією (пасивна дійова здатність –зруйнований;стан перебування в пасивній дії –зруйнований. руйнований; назва пасивного учасника дії –руйнованець), так і з неперехідною дією (неперехідна ділова здатність –руйнівний; стан перебування у неперехідній дії –що руйнується; назвавиконавцянеперехідної дії –руйнівливець).

2.2. Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса –л-: дозрілий, загорілий, зарослий. навислий, побілілий, пожовклий, посивілий, почорнілий, пошерхлий.

Російськіактивні дієприкметники з суфіксом–ш- (-вш-) у сучасній українській літературній мові не вживаються. Російські активні дієприкметники в українській мові відтворюються описовою формою або дієприкметником із суфіксом –л-:помогший – той, що допоміг; окнчивший – той, що закінчив; победивший – той, що переміг; вспыхнувший – той, що спалахнув; наболевший (вопрос) – наболіле (питання) тощо.

2.3. Пасивні дієприкметники у сучасній українській мові мають форму тільки минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів–н-, ‑ен-, -т-: записаний, зірваний, завершений, зігрітий, здертий. Дієслова з основами на –ну-і на–оможуть утворювати паралельні форми дієприкметників:висунути – висунутий і висунений, колоти – колотий і колений, повернути – повернутий і повернений, пороти – поротий і порений, стиснути – стиснутий і стиснений.

Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу з суфіксом –емапри перекладі на українську мову замінюються описовими конструкціями або дієприкметниками минулого часу:анализируемый (документ) – аналізований (документ); желаемый (результат) – бажаний (результат); заключаемый (договор) – укладаний (договір), занимаемая (должность) – обіймана (посада), записываемый (протокол) – записуваний (протокол), освещаемый (в прессе) – висітлюваний (у пресі), употребляемый (всеми) –вживаний (усіма), применяемый (в промышленности) – застосовуваний (у промисловості), який застосовується у промисловості, принимаемый (регулярно) –який приймається (регулярно), вживаний (регулярно), приобретаемые (навыки) – набувані (навички) тощо.

Увага! В українській мові– н –у суфіксах дієприкметників не подвоюється:здійснюваний, написаний, зроблений, відрізаний, прочитаний.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

При відтворенні українською мовою російських конструкцій з дієприкметником не слід зловживати описовими зворотами. Милозвучність і органічність перекладу досягається використанням різноманітних мовних засобів – пасивними дієприкметниками (наболевший вопрос – наболіле питання), прикметників; (текущий счёт – поточний рахунок), іменників (исполняющий обязанности – виконавець обов’язків).