- •Загальні відомості
- •1. Стандарти, що регламентують роботу користувачів пк і вдт
- •2. Чинники при роботі на пк і вдт
- •2.1 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- •2.1.1 Небезпечні та шкідливі фактори при роботі з клавіатурою
- •2.1.2 Вплив параметрів мікроклімату на захворюваність користувачів персонального комп’ютера
- •2.1.3 Забруднення повітря робочої зони
- •2.1.4 Шум, пов'язаний з вдт
- •2.1.5 Особливості сприйняття зображення на екрані
- •2.1.6 Випромінювання електромагнітних полів
- •Стандарти системи стільникового зв'язку
- •2.1.7 До чого може призвести розвиток комп’ютерної техніки?
- •2.1.8 Вплив психоемоційних перевантажень на здоров’я користувачів персональних комп’ютерів
- •2.1.9 Пожежобезпека персональних комп'ютерів
- •2.2 Наслідки шкідливої дії пк на оператора
- •2.2.1 Синдром комп'ютерного стресу
- •Результати дії пк на користувачів
- •2.2.2 Травми навантажень, що повторюються (тнп)
- •Час відновлення працездатності при травмах і хворобах рук
- •2.2.3 Ураження шкіри
- •2.2.4 Віртуальна реальність
- •2.2.5 Комп'ютер і опорно-рухова система людини
- •3. Забезпечення здорових і безпечних умов праці при роботі на пк та вдт
- •3.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища з вдт еом та пеом
- •3.1.1 Площа і об'єм робочих приміщень, розміщення робочих місць
- •3.1.2 Вимоги до параметрів повітря робочої зони
- •Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з вдт і пк
- •Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на вдт та пеом (відповідно до сн 2152-80)
- •3.1.3 Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів
- •Допустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля (згідно з гдр 4131-86, гдр 5802-91, гн 1757-77)
- •3.1.4 Освітлення
- •3.1.5 Нормування шуму та вібрації
- •Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот (згідно з сн 3222-85, гост 12.1.003-85, гр 2411-81)
- •Санітарні норми вібрації категорії 3 технологічної типу «в» (згідно з сн 3044-84, гост 12.1.012-90)
- •3.2 Режим праці і відпочинку користувачів вдт
- •3.3 Вимоги щодо пожежобезпеки приміщень, де розташовані робочі місця операторів еом
- •3.4 Забезпечення електробезпеки при роботі з еом
- •3.5 Вимоги до моніторів, що забезпечують безпечні умови праці користувачів пк
- •3.5.1 Чіткість і різкість зображення
- •3.5.2 Відсутність мерехтіння зображень
- •Вимоги до відеотерміналів
- •3.5.3 Яскравість
- •3.5.4 Відсутність відблисків
- •3.5.5 Безпечні рівні випромінювань від моніторів
- •Допустимі рівні випромінювань пк
- •3.5.6 Захисні фільтри
- •Характеристики захисних фільтрів
- •3.5.7 Рідкокристалічні монітори
- •3.6 Організація та обладнання робочого місця з вдт
- •3.6.1 Робочий стіл і крісло
- •3.6.2 Підставка для ніг
- •3.6.3 Тримач для паперів
- •4. Практичне заняття Дослідження та проектування ергономічних параметрів робочого місця
- •4.1 Методика вивчення ергономічної системи
- •Величини антропометричних показників і їх застосування в ергономіці
- •Висота робочої поверхні устаткування при виконанні робіт сидячи
- •Висота робочої поверхні при виконанні роботи стоячи
- •Залежність розмірів букв або цифр на написах від відстані до очей
- •4.2 Порядок виконання практичної роботи
- •Величини антропометричних показників і їх застосування в ергономіці
- •4.3 Оцінка результатів вимірювань
- •4.4 Практичне використання антропометричних характеристик людини при проектуванні робочих місць.
- •4.5 Контрольні питання
- •Додаток 1 Фітозбори для профілактики і лікування патологій, викликаних професійним контактом з персональними комп'ютерами
- •Додаток 2 Комплекс вправ для очей
- •Додаток 3 Психофізіологічне розвантаження
- •Список рекомендованої літератури
2.1.4 Шум, пов'язаний з вдт
Деякі ВДТ є потенційними джерелами цілого ряду звукових коливань як чутного, так і ультразвукового діапазону. Цей шум надає негативний вплив на функціональний стан користувачів.
Відомо, що шум несприятливий для людини, особливо при тривалій дії. У користувача, діяльність якого пов'язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається в зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10...15%, росте кількість помилок), в прискоренні розвитку зорового стомлення, зміні сприйняття кольору, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головних болів, розвитку безсоння, ослабленні уваги і т.і.
Шум може бути чинником, сприяючим розвитку стресу. Відмічений взаємозв'язок між скаргами на шум від ВДТ, з одного боку, і емоційними порушеннями і поганим настроєм – з іншого. Крім того, шум від ВДТ, мабуть, є однією з причин сенсорного перевантаження, що виникає у користувачів. Дія шуму на вегетативну нервову систему може виявлятися при рівнях, близьких до допустимих, і приводити до порушення периферичного кровообігу за рахунок спазму капілярів шкірного покриву і слизистих оболонок, а також іншим негативним наслідкам.
Рівні звукового тиску на відстані приблизно 50 см від багатьох ВДТ у напрямі максимуму випромінювання знаходяться в межах від 30 до 68 дБ (середнє значення 51 дБ). У діапазоні 16...20 кГц максимальний зареєстрований рівень склав 61 дБ (середнє значення 53 дБ).
2.1.5 Особливості сприйняття зображення на екрані
В процесі роботи операторові персонального комп'ютера доводиться мати справу із зображеннями на екрані монітора. Читання тексту, таблиць, графіків з екрану відрізняється від читання тієї ж інформації з листа паперу з кількох причин:
- по-перше, при роботі з дисплеєм користувач цілком залежить від положення дисплея, тоді як при читанні друкарської продукції можна легко знайти положення листа для найбільш комфортного сприйняття інформації;
- по-друге, екран, будучи джерелом світла, вважається приладом активного контрасту, тоді як при читанні з листа паперу ми маємо справу з відображеним текстом, тобто з пасивним контрастом, який в малому ступені залежить від інтенсивності освітлення і кута падіння світлового потоку на папір;
- по-третє, текст на папері є незмінним, а текст на екрані періодично оновлюється в процесі сканування електронного променя по поверхні екрану. Достатньо низька частота оновлення викликає мерехтіння зображення (даний аспект розглядатиметься далі);
вчетверте, монітор надовго приковує до себе увагу оператора, що є причиною тривалої нерухомості очних і внутрішньоочних м'язів, в той час, як вони потребують динамічного режиму роботи. Це приводить до їх ослаблення;
вп'яте, тривала робота з персональним комп'ютером вимагає підвищеної зосередженості, що приводить до великих навантажень на зорову систему користувача. Розвивається зорове стомлення (зорова астенопія), яка сприяє виникненню короткозорості, головного болю, дратівливості, нервової напруги і стресу.
Приведені вище особливості зображень на екрані дисплея, а також характер роботи оператора значною мірою впливають на ступінь стомлюваності зорового апарату.
Основним засобом візуального відображення інформації в сучасних моніторах є електронний – променева трубка (винайдена в 1897 р. німецьким вченим Карлом Фердинандом Брауном). Принцип її дії полягає в наступному. Електронний промінь, що генерується електронною гарматою (катодом), потрапляє на екран, покритий люмінофором, і викликає його свічення. Модулятор регулює інтенсивність променя, отже, і яскравість свічення люмінофора. Відхиляюча система здійснює сканування променя по поверхні екрану, тобто рух по зигзагоподібній траєкторії від лівого верхнього кута екрану до нижнього правого і повернення у вихідну позицію спеціальним сигналом зворотного ходу. В процесі сканування промінь послідовно порушує дискретні точки люмінофора, що названі пікселями (pixel – picture element) і утворює близько розташовані рядки розгортки. У кольоровому моніторі є три електронні гармати з окремими схемами управління, а на поверхню екрану нанесені люмінофорні елементи трьох типів, що дають люмінесценцію червоного (Red), зеленого (Green) і синього (Blue) спектральних діапазонів. Кожен електронний промінь порушує люмінофор «свого» кольору.
У ЕПТ застосовуються, в основному, два види люмінофорних елементів – круглої форми з дельтовидною тріадою (рис. 6 а), і у вигляді смуг (рис. 6 б). Для того, щоб «червоний» промінь точно потрапляв на червоний люмінофор, не зачіпаючи сусідні точки зеленого або синього люмінофорів і не підсвічуючи їх, цей промінь спочатку прямує на тонкий лист перфорованого матеріалу (тіньову, щілисту маску або апертурні грати – залежно від конструкції монітора), розташований на близькій відстані перед люмінофором. Апертурні грати використовуються в ЕПТ з люмінофорними елементами смугастої форми і є сіткою з натягнутих з малим кроком тонких проволок. Вона застосовується компаніями Sony, Mitsubishi, Radius, Nokia, Nanao, CTX в моніторах, сконструйованих на основі ЕПТ Trinitron, DiamondTron або PanaFlat.
Рис. 6. Види люмінофорних елементів: R (red) – червоний; G(green) – зелений; B (blue) – блакитний.
Тіньова маска – це цілісний металевий лист з круглими отворами. Як матеріал маски використовується, як правило, інвар – сплав заліза та нікелю, що має малий коефіцієнт теплового розширення. Тіньова маска застосовується в більшості моніторів з круглими люмінофорами. Щілиста маска, нова розробка фірми NEC, дозволяє отримати різкіше зображення.
Таким чином, якість зображення на екрані монітора є результатом підсумовування найважливіших чинників, закладених в конструкції монітора.