- •Загальні відомості
- •1. Стандарти, що регламентують роботу користувачів пк і вдт
- •2. Чинники при роботі на пк і вдт
- •2.1 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- •2.1.1 Небезпечні та шкідливі фактори при роботі з клавіатурою
- •2.1.2 Вплив параметрів мікроклімату на захворюваність користувачів персонального комп’ютера
- •2.1.3 Забруднення повітря робочої зони
- •2.1.4 Шум, пов'язаний з вдт
- •2.1.5 Особливості сприйняття зображення на екрані
- •2.1.6 Випромінювання електромагнітних полів
- •Стандарти системи стільникового зв'язку
- •2.1.7 До чого може призвести розвиток комп’ютерної техніки?
- •2.1.8 Вплив психоемоційних перевантажень на здоров’я користувачів персональних комп’ютерів
- •2.1.9 Пожежобезпека персональних комп'ютерів
- •2.2 Наслідки шкідливої дії пк на оператора
- •2.2.1 Синдром комп'ютерного стресу
- •Результати дії пк на користувачів
- •2.2.2 Травми навантажень, що повторюються (тнп)
- •Час відновлення працездатності при травмах і хворобах рук
- •2.2.3 Ураження шкіри
- •2.2.4 Віртуальна реальність
- •2.2.5 Комп'ютер і опорно-рухова система людини
- •3. Забезпечення здорових і безпечних умов праці при роботі на пк та вдт
- •3.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища з вдт еом та пеом
- •3.1.1 Площа і об'єм робочих приміщень, розміщення робочих місць
- •3.1.2 Вимоги до параметрів повітря робочої зони
- •Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з вдт і пк
- •Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на вдт та пеом (відповідно до сн 2152-80)
- •3.1.3 Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів
- •Допустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля (згідно з гдр 4131-86, гдр 5802-91, гн 1757-77)
- •3.1.4 Освітлення
- •3.1.5 Нормування шуму та вібрації
- •Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот (згідно з сн 3222-85, гост 12.1.003-85, гр 2411-81)
- •Санітарні норми вібрації категорії 3 технологічної типу «в» (згідно з сн 3044-84, гост 12.1.012-90)
- •3.2 Режим праці і відпочинку користувачів вдт
- •3.3 Вимоги щодо пожежобезпеки приміщень, де розташовані робочі місця операторів еом
- •3.4 Забезпечення електробезпеки при роботі з еом
- •3.5 Вимоги до моніторів, що забезпечують безпечні умови праці користувачів пк
- •3.5.1 Чіткість і різкість зображення
- •3.5.2 Відсутність мерехтіння зображень
- •Вимоги до відеотерміналів
- •3.5.3 Яскравість
- •3.5.4 Відсутність відблисків
- •3.5.5 Безпечні рівні випромінювань від моніторів
- •Допустимі рівні випромінювань пк
- •3.5.6 Захисні фільтри
- •Характеристики захисних фільтрів
- •3.5.7 Рідкокристалічні монітори
- •3.6 Організація та обладнання робочого місця з вдт
- •3.6.1 Робочий стіл і крісло
- •3.6.2 Підставка для ніг
- •3.6.3 Тримач для паперів
- •4. Практичне заняття Дослідження та проектування ергономічних параметрів робочого місця
- •4.1 Методика вивчення ергономічної системи
- •Величини антропометричних показників і їх застосування в ергономіці
- •Висота робочої поверхні устаткування при виконанні робіт сидячи
- •Висота робочої поверхні при виконанні роботи стоячи
- •Залежність розмірів букв або цифр на написах від відстані до очей
- •4.2 Порядок виконання практичної роботи
- •Величини антропометричних показників і їх застосування в ергономіці
- •4.3 Оцінка результатів вимірювань
- •4.4 Практичне використання антропометричних характеристик людини при проектуванні робочих місць.
- •4.5 Контрольні питання
- •Додаток 1 Фітозбори для профілактики і лікування патологій, викликаних професійним контактом з персональними комп'ютерами
- •Додаток 2 Комплекс вправ для очей
- •Додаток 3 Психофізіологічне розвантаження
- •Список рекомендованої літератури
Додаток 3 Психофізіологічне розвантаження
При проведенні сеансів психофізіологічного розвантаження рекомендується використовувати деякі елементи методу аутогенного тренування, який ґрунтується на свідомому застосуванні комплексу взаємопов'язаних прийомів психічної саморегуляції й виконанні нескладних фізичних вправ з словесним самонавіюванням. Головна увага при цьому приділяється набуванню й закріпленню навичок м'язевого розслаблення (релаксації).
У рекомендованому сеансі, який має проводитися в кімнаті психофізіологічного розвантаження з відповідним інтер'єром та кольоровим оформленням, відділяються три періоди, що відповідають фазам відновлювального процесу.
Перший період – абстрагування працівників від виробничої обстановки – відповідає фазі залишкового збудження. Лунають повільна мелодійна музика, пташиний спів. Обравши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.
Другий – заспокоєння – відповідає фазі відновлювального гальмування. Пропонується показ фотослайдів із зображеннями квітучого лугу, березового гаю, гладенької поверхні ставка тощо. Через навушники транслюється спокійна музика, а на її фоні негучно, повільно висловлюються заспокійливі формули аутогенного тренування (тричі):
- «Я повністю розслаблений, спокійний»;
- «Моє дихання рівне, спокійне»;
- «Моє тіло важке, гаряче, розслаблене, я абсолютно розслаблений, лоб холодний, голова легка».
Як функціональне освітлення застосовують зелене світло. Яскравість світла має поступово знижуватись протягом періоду, а наприкінці його світло вимикається зовсім на одну-дві хвилини. Екран теж гасне.
Третій період – активізація – відповідає фазі підвищеної збудженості.
На початку періоду світло вимкнене, через певний час на екрані з'являється червона пряма, розміри і яскравість якої поступово збільшується.
Наприкінці періоду лунає бадьора музика. Вимовляються тричі мобілізуючі формули аутогенного тренування, яким мають передувати глибоке вдихання та довге глибоке видихання:
- «Я бадьорий, свіжий, веселий, у мене гарний настрій»;
- «Я повний енергією, я готовий діяти».
Сеанси психологічного розвантаження можуть проводитись за єдиною програмою через індивідуальні навушники і складатись із двох періодів по 5 хвилин кожний: 1) повне розслаблення; 2) активізація працездатності.
У разі потреби на фоні музичних програм можуть вимовлятися окремі фрази навіювання відпочинку, гарного самопочуття і на заключному етапі – бадьорості.
Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників зменшується відчуття втоми, з'являються бадьорість, гарний настрій. Занальний стан відчутно поліпшується.
Список рекомендованої літератури
Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. №382/3675 від 17.06.1999.
ДСанПіН 3.3.2.007-1998. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.
Временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров №4559-88(ВСНиПРВЦ)/ Министерство здравохранения СССР.
МРR 1990: 8 (МРR 1). Методика проведения испытаний дисплеев. Визуальные эргономические характеристики. Характеристики излучений. Шведский национальный комитет по измерениям и испытаниям (The National Board of Meaggurement and Testing).
MPR 1990: 10 (MPR 11) Справочное руководство пользователя для оценки качества дисплеев. Шведский национальный комитет по измерениям и испытаниям (The National Board of Meggurement and Testing).
ТСО 95 . Стандарт Шведской конфедитации профессиональных служащих (The Swedish Confediration of Professional Emploers ).
http://www.thg.ru/business/200310241/
http://www.mwbrooks.com/dvorak/
http://klausler.com/
Виробнича ергономіка/ Під. ред. С.И.Горшкова. – М.: Медицина, 1979. – 312с., іл.
У.Вудсон, Д.Коновер, Довідник по інженерній психології для інженерів і художників-конструкторів. – М.: Видавництво «СВІТ», 1968. – 522с., іл.
ДСТУ 22272-93 ССБТ. Пожежна безпека. Терміни і позначення. К.:1995
ДСТ 12.1084-85 Пожежна безпека. Загальні вимоги – М.:1985
ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила безпечної експлуатації електроустановок. – К.: 1998
Правила устройства электроустановок (ПУЭ). – М.: Энергоатомиздат, 1986.
http://www.welt.de/
Волков Д. «На порозі інформаційного стресу» // Computerworld Росія. – 1997.
Н.А.Калиновская, Д.Ю.Устимов «Інформаційний стрес».– Казань ,2006.
Садовская Н.Ю. «Спосіб профілактики й ечения хронічних порушень, викликаних професійним контактом з персональними комп'ютерами, за допомогою зборів і лікарських рослин».– М., 2004р.
Оранский И.Е., Цафиз П.Г. «Биоритмология и хронотерапия».–М., 1989р.
«Біологічні ритми»/ під ред. Ю. Ашоффа: у 2т.–М., «Світ», 1984р.
www.kyivstar.ua
www.umc.ua
Макаров С.Б., Певцов Н.В., Попов Е.А., Сиверс М.А. Телекомунікаційні технології: введення в технології GSM. Навч. посібник для вищих навч. закладів. – М.: Академія, 2006. – 256 с.
www.ucrf.gov.ua
www.nkrz.gov.ua
Безпека життєдіяльності. – 2006. – № 9.
www.newizv.ru
www.onliner.ua
www.cmh-engels.ru/publication/19
http://subscribe.ru
www.inauka.ru/health
www.eedi.org.ua
www.kharkivoda.gov.ua
СниП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение».
Актуальные вопросы физиологии и психологии труда в условиях механизированного и автоматизированного производства / Под ред. Л. В. Донской. – М.: Медицина, 1980. – 108 с.
ГОСТ 12.2. 032-78 «Рабочее место при выполнении работ сидя».
ГОСТ 12.2. 033-78 «Рабочее место при выполнении работ стоя».
Демирчоглян Г. Г. Компьютер и здоровье . –М.: Лукоморье, 1997.– 256 с.
Навакатинян Н. С., Кальниш В. В., Стрюков С. Н. Охрана труда пользователей компьютерных видеодисплейных терминалов.: Учебно-методическое пособ. –К.: Издание журнала «Охрана труда», 1997г. – 400 с.
Гигиенические требования к видеодисплейным терминалам, ПЭВМ и организация работы. Санитарные нормы и правила./ Госкомсанэпидемнадзор России.– М. : 1996.
Айзенберг Н.Б. Защита пользователей ЭВМ от неготивных воздействий слабых электрических полей.// Прикладная эргономика. №2 – 1992.
Демирчоглян Г.Г. Дисплей: зрение и поза оператора.// Вычислительная техника. – М. –1990. № 3.
Методические указания по профилактике переутомления студентов Вузов при работе с видеотерминалами №4563-88. – М. Минздрав СССР. 1988г.
Хембри Д. Компьютер и здоровье. – Мир ПК, М 1990г. №2
Галушка С. Непроизводственные травмы производственных размеров, или эргономика должна быть эргономной. – Компьютерное обозрение. К.: 1998г. №9, с,22-26.
Довідкова книга по охороні праці в машинобудуванні/ Г.В. Бектобеков, Н.Н. Борисова, В.И.Коротков і ін.; Під общ. ред. О.Н.Русака – Л.:Машинобудування. Ленінград. отд-ние, 1989. – 541с.: іл.
Державні санітарні правила і норми робот із візуальними дисплейними терміналами єлектронно-обчислювальних машин від 10.12.1998
Касьянов, Харківський, Конспект лекцій «Охорона праці користувачів персональних комп'ютерів».
Щотижневик «Комп'ютерний огляд». – К.: «Видавничий будинок ITC» № 127
Введение в эргономику / Под ред. В.П. Зинченко – М.:Сов. радио,1974 – 352с.
Виноградов М. Н. Руководство по физиологии труда. – М.: Медицина, 1969. –408 с.
Вожжова А. И. Методика изучения функций анализаторов при физиолого-гигиенических исследованиях. – Л.: Медицина, 1973. – 223 с.
Горшков С. И. и др. Методика исследований в физиологии труда. – М.: Медицина, 1974.– 312 с.
Загрядский В. П., Методы исследования в физиологии труда. – Л.: Наука, 1976. – 94 с.
Золина 3. М. Физиологические основы рациональной организации труда на конвейере. – М.: Медицина, 1967. – 332 с.
Инженерная психология: Теория, методология, практическое применение/ Под. ред. Б. Ф. Ломова.–М.: Наука, 1977.–304 с.
Косилов С. А. Психофизиологические основы научной организации труда. – М.: Экономика, 1979. – 175 с.
Межотраслевые рекомендации по разработке рациональных режимов труда и отдыха. – М.: Экономика, 1975. – 134 с.
Платонов К. К. Вопросы психологии труда. – М.: Медицина, 1970.– 263 с.
Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий. – М.: Высш. шк., 1981. – 173 с.
Практикум по физиологии труда / Под ред. К. С. Точилова. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1970.–251 с.
Производственная эргономика / Под ред. С. И. Горшкова.– М.: Медицина, 1979. –311 с.
Психофизиология оператора в системах «человек – машина» / Под ред. К. А. Иванова-Муровского. – К.: Наукова думка, 1980. – 342 с.
Розенблат В. В. Проблема утомления.–М.: Медицина, 1975. – 238 с.
Руководство по физиологии труда / Под ред. 3.М. Золиной Н.Ф. Измерова. – М.: Медицина, 1983. – 527 с.
Сеченов И.М. Рефлексы головного мозга // Избр. произведения – М., 1973.–Т. 1.– С. 7–127.
Смирнов К. М. и др. Биоритмы и труд. – Л.: Наука, 1980. – 108 с.
Справочник по инженерной психологии / Под ред. Б. Ф. Ломова. – М.: Машиностроение, 1982.–366 с.
Шеррер Ж. Физиология труда (эргономия).–М.: Медицина, 1973.– 496 с.